Рішення № 74349210, 10.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1543/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 травня 2018 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Вереш А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовною заявою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ КБ “Приватбанк” звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором. Мотивуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що 05.05.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем – ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № MKMOGA00000040, згідно якого банк надав ОСОБА_2, а остання отримала суму кредиту у розмірі – 28000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни та розміри, передбачені встановленими умовами кредитного договору, строком по 04.05.2028 року.

Вказує, що ОСОБА_2, взяті на себе зобов'язання щодо погашення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені умовами договору належним чином не виконала. ОСОБА_2 порушувала терміни погашення кредиту і відсотків за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач не виконала належним чином своїх зобов’язань за кредитним договором, у зв’язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 18.12.2015 року по кредитному договору № MKMOGA00000040 від 05.05.2008 року становить 73007,38 доларів США, з яких: 24975,32 доларів США - основна сума боргу по кредиту; 18262,58 доларів США - заборгованість по відсотках, 549,02 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 25733,78 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором, а також штрафи: 10,65 доларів США – штраф (фіксована частина); 3476,04 грн. - штраф (процентна складова), яку ПАТ КБ « Приватбанк» просило стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_2

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові. Не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України,про причини неявки суд не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується поштовими відправленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за № 8800021862890, № 8800022461953 та № 8800022772185.

Представник відповідача ОСОБА_3 повторно у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням відповідача за межами області та особистою зайнятістю представника в іншій справі. Письмового відзиву до суду не надходило.

06.05.2016 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи;

18.10.2016 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням ;

07.12.2016 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою;

07.02.2017 року відповідачем ОСОБА_2 через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття ;

08.02.2017 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про приєднання письмових доказів ;

02.06.2017 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття ;

02.06.2017 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника;

10.05.2018 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 через канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття ;

10.05.2018 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у відсутності представника;

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Cуд відхиляє зазначене вище клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи виходячи з того, що представник відповідача будучи належно повідомленим про розгляд справи повторно надіслав до суду заяву про відкладення розгляду справи, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, зважаючи на належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що сторонам створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав , а відповідач та його представник зловживає наданими їм процессуальними правами з метою затягування розгляду справи у зв’язку з чим суд ухвалив вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з'явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони представника позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Згідно ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Судом встановлено, що 05.05.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем – ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № MKMOGA00000040, згідно якого банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 28000, 00 доларів США, у вигляді непоновлювальної лінії на наступні цілі: у розмір 25 000 00 доларів США, на споживчі цілі, а також у розмірі 375,00 доларів США на сплату винагороди, 62,50 доларів США – страхування майна, 62,50 доларів США – особисте страхування , а також 2500, 00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірів 1,32% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а також винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1,5% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів строком по 04.05.2028 року, що стверджується кредитним договором № MKMOGA00000040 від 05.05.2008 року , копія якого приєднана до матеріалів справи.

У відповідності до п.7.1 даного кредитного договору, погашення заборгованості (щомісячний платіж) здійснюється в сумі 365,27 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотків, винагороди.

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 25000,00 доларів США.

Відповідно до заяви на видачу готівки №1 від 05.05.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримала кредитні кошти 25000,00 доларів США .

Як вбачається з кредитного договору ОСОБА_2 отримала кошти від ПАТ КБ «Приватбанк» на умовах строковості, зворотності, забезпеченості, платності.

Отже, встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, засновані на договорі.

Однак, як стверджує позивач, у порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань по погашенню кредиту та відсотків, в зв’язку з чим розмір заборгованості відповідно до розрахунку станом на 18.12.2015 року по кредитному договору № MKMOGA00000040 від 05.05.2008 року становить 73007,38 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.12.2015 року ( 1 долар США = 23,48 грн.) складає 1714213,34 грн. , з яких: 24975,32 доларів США - основна сума боргу по кредиту; 18262,58 доларів США - заборгованість по відсотках, 549,02 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 25733,78 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язання за договором, а також штрафи: 10,65 доларів США – штраф (фіксована частина); 3476,04 грн. - штраф (процентна складова), що стверджується розрахунком доолученим до матеріалів справи.

Відповідач не спростував вказаний розрахунок заборгованості, хоча такий процесуальний обов'язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільногозаконодавства.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст. ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов кредитного договору № MKMOGA00000040 від 05.05.2008 року сторони погодили строки та розміри погашення кредиту та виплати відсотків.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язалася надавати банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам,тощо.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконала зобов'язання, передбачені вищезазначеним кредитним договором у строк, встановлений цим договором, суд вважає, що у відповідності до ч.1 ст. 612, ст. 610 ЦК України її слід вважати такою, що прострочила виконання зобов'язання.

Отже, правовідносини між сторонами кредитного договору не припинені , що не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права вимагати від боржника дострокового повернення кредитних коштів , оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Тобто, відсотки є платою за користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 не виконувала належним чином, то у позивача виникло право вимагати від боржника дострокового повернення кредитних коштів.

Статтею 1048 ЦК України встановлено право позикодавця (Банку) на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так як своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 добровільно не виконує належним чином, але як боржник вона не звільняється від відповідальності за неможливість виконання нею грошового зобовязання , то у позивача виникло право вимагати достроково від боржника повернення кредитних коштів та сплати відсотків, пені.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 нарахованої суми штрафів : 10,65 доларів США - штраф (фіксована частина); 3476,04 доларів США - штраф (процентна складова), суд вважає, що такі до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу на те, що за порушення позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем одночасно нараховано пеню та штрафи

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, позивач просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання (порушення позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене , суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафів в розмірі 10,65 доларів США - штраф (фіксована частина); 3476,04 доларів США - штраф (процентна складова), за порушення грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № МКМОGА00000040 від 05.05.2008 рокузаборгованість підлягають до часткового задоволення з мотивів викладених вище.

Таким чином суд вважає, що на користь позивача слід стягнути з відповідача ОСОБА_2 загальну суму заборгованості по кредитному договору № МКМОGА00000040 від 05.05.2008 року станом на 18.12.2015 року в сумі 69520,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.12.2015 року ( 1 долар США = 23,48 грн. ) становить 1 632 346,04 грн. з яких: 24975,32 доларів США - заборгованість за кредитом; 18262,58 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 549,02 доларів США заборгованість по комісії та 25733,78 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі ч. 6 ст. 259 ЦПК України, враховуючи складність даної справи, складання повного рішення суду відкладено на строк до десяти днів, повне судове рішення складено 18.05.2018 року (п. 6 ч. 7 ст. 265 ЦПК України) .

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625,1054, 1055 ЦК України, ст.ст.12, 76, 81, 89, 141, 259 263-265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України , суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі уповноваженого представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( місце реєстрації м. Ужгород, пр. Свободи, 45/61, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) р/р 29090829003111 заборгованість за кредитним договором № МКМОGА00000040 від 05.05.2008 року станом на 18.12.2015 року в сумі 69520,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.12.2015 року ( 1 долар США = 23,48 грн. ) становить 1 632 346,04 грн. з яких: 24975,32 доларів США - заборгованість за кредитом; 18262,58 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 549,02 доларів США заборгованість по комісії та 25733,78 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( місце реєстрації м. Ужгород, пр. Свободи, 45/61, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ( місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) р/р 29090829003111 сплаченого ними суму судового збору в розмірі 25713,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство КБ «ПРИВАТБАНК», місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач – ОСОБА_2 ( місце реєстрації м. Ужгород, пр. Свободи, 45/61, РНОКПП НОМЕР_1);

Дата складання повного судового рішення 18.05.2018 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4