Ухвала суду № 7434470, 22.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-42034/08 Головуючий у 1-й інстанції: Маляренко А.В.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" грудня 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Собків Я.М., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Григоренко Т.І., Шевчук О.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Санітарно-епідеміологічної станції зони відчуження МОЗ України на постанову господарського суду Київської області від 04 листопада 2008 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Київської області до Санітарно – епідеміологічної станції зони відчуження МОЗ України про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року позивач Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області звернулося в суд з позовом до Санітарно - епідеміологічної станції зони відчуження МОЗ України про стягнення боргу 39 387,23 грн..

Постановою господарського суду Київської області від 04 листопада 2008 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, в результаті чого утворилась заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що Санітарно - епідеміологічна станція зони відчуження МОЗ України (код ЄДРПОУ 24881910) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа державним реєстратором Іванівської районної державної адміністрації Київської області з 2007 року, є платником страхового збору до Пенсійного фонду України.(а.с.79).

Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ГУ, Санітарно – епідеміологічна станція зони відчуження МОЗ України є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов'язана своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, відповідачем в порушення зазначених вимог законодавства не здійснював відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в період з 2004 року по 01.09.2008 року в результаті чого за ним утворилась заборгованість всього в сумі 39 387,23 грн.. (а.с. 18, 20, 21).

Згідно п.п.6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодовують витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 100 відсотків фактичних витрат застрахованим особам, які працювали або працюють за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам рекомендованим листом. В розрахунку вказується прізвище, ім'я, по-батькові пенсіонера за якого проводиться відшкодування, стаж його роботи на даному підприємстві та сума місячного відшкодування. Підприємство в свою чергу щомісяця до 25-го числа вносить до пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Не сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій. Пільгові пенсії з нарахуванням пені та штрафних санкцій. Пільгові пенсії призначаються на підставі довідок про стаж роботи на підприємстві, які видає саме підприємство.

Зазначені вимоги Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, позивачем виконано, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами з розрахунками виплат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1.

Доводи апелянта, що Санітарно – епідеміологічна станція зони відчуження МОЗ України згідно Статуту є Державним закладом, а не підприємством чи організацією, а тому пункт 2 розділу ХУ Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не зобов’язує щоб Державні установи або Державні заклади вносили плату, не заслуговують на увагу, оскільки положення зазначеного Закону не визначають виплату та доставку пільгових пенсій Державними закладами.

Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача, і знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 – 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Санітарно-епідеміологічної станції зони відчуження МОЗ України – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Київської області від 04 листопада 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28.12.2009 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.