Рішення № 74337584, 29.05.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1014/18

провадження №2/619/719/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Суржкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 01.07.2014 по 16.09.2016 в розмірі 56980 грн. 32 коп.; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 74322 грн. 43 коп.; стягнути моральну шкоду в розмірі 60000 грн. 00коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 01 квітня 2016 року згідно наказу №28К від 01.04.2016 він був звільнений за власним бажанням з посади чергового Харківської комплексної геологічної експедиції КП «Південукргеологія». На час його звільнення у відповідача існувала заборгованість по заробітній платі за період з липня 2014 по 16 вересня 2016 року в сумі 56980 грн. 32 коп. Розрахунок по заробітній платі з позивачем проведений не був та інформацію щодо належних до виплати сум позивач також не отримав. Крім того позивач просить стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку що складає 74322 грн. 43 коп. Також, у зв’язку з значною затримкою заробітної плати позивач відчував моральні страждання, втратив нормальні життєві зв’язки, був змушений економити на харчах та одязі. Моральну шкоду позивач оцінює в 60000 грн.

Позивач просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. 29.05.2018 надав суду заяву, в якій просив залишити без розгляду вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 74322 грн.43 коп.

Представник відповідача КП «Південукргеологія» в судове засідання не з’явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. До суду надані письмові заперечення, відповідно до яких заперечували проти задоволення позовних в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 74322 грн. 43 коп. та стягнення моральної шкоди в розмірі 60000 грн. 00коп. КП «Південукргеологія» визнає суму заборгованості по невиплаченій заробітній платі у розмірі 52 978,63 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Як вбачається з вкладиша до трудової книжки серія АХ №619771, ОСОБА_1 01.01.2014 був прийнятий на посаду чергового Харківської комплексної геологічної експедиції КП «Південукргеологія», згідно наказу від 01.01.2014 №1-к.

Судом встановлено, що 01 квітня 2016 року згідно наказу №28К від 01.04.2016 ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням з посади чергового Харківської комплексної геологічної експедиції КП «Південукргеологія».

Тобто з 01.01.2014 ОСОБА_1 перебував з казенним підприємством «Південукргеологія» у трудових відносинах.

На час звільнення ОСОБА_1 існувала заборгованість по заробітній платі.

Згідно довідки т.в.о. генерального директора КП «Південукрагеологія» ОСОБА_2 від 12.04.2018 №01/12-123 заборгованість ОСОБА_1 по невиплаченій заробітній платі становить 52978,63 грн.

Як вбачається з довідки Казенного підприємства «Південукргеологія» від 23 травня 2018 року №01/12-186, розмір заборгованості по не виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 становить 52978,63 грн.: за вересень 2015 - 28550,94 грн., за жовтень 2015 - 2754,84 грн., за листопад 2015 – 2724,25 грн., за грудень 2015 -4497,92 грн., за січень 2016 – 2524,85 грн., за лютий 2016 – 2252,71грн., за березень 2016 – 2775,46 грн., за квітень 2016 – 2427,10 грн., за травень 2016 – 1207,50 грн., за червень 2016 – 217,75 грн., за липень 2016 – 1207,50 грн., за серпень 2016 – 1207,50 грн., за вересень 2016 – 630,31 грн.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що відповідачем було надано довідку станом на 23 травня 2018 року, відповідно до якої розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем становить 52978,63 грн., то суд приходить до висновку, що саме її необхідно враховувати при ухвалені рішення.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як вказано у ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено, що відповідач дійсно у день звільнення не виплатив позивачу наявну перед ним заборгованість по заробітній платі, яка становить 52978,63 грн., то позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 60000 грн., завданої діями відповідача, то дана вимога є такою що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Також в п.5 даної постанови, вказано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Так, позивачем, обґрунтовуючи понесені ним душевні страждання внаслідок незаконних дій відповідача не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили причинний зв'язок між його моральним стражданням та діями відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Чернишевського, б. 11, ЄДРПОУ 01432150) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 52978 (п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят вісім) грн. 63 коп.

Стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Чернишевського, б. 11, ЄДРПОУ 01432150) на користь держави судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. В. Калиновська