Постанова № 74335788, 29.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/1334/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників: пред. відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" жовтня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 міського комунального підприємства до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 16.06.2017 , -

суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.О. ,

час ухвалення постанови - не зазначено,

місце ухвалення постанови - м.Рівне ,

дата складання повного тексту постанови - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003631401 від 16.06.2017.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.10.2017року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0003631401 від 16.06.2017 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: «податок на додану вартість» на 196298,00 грн., в тому числі 130865,00 грн. – за основним платежем та 65433,0 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 міського комунального підприємства за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області судовий збір у розмірі 2944,47 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема на підтвердження доводів апеляційної скарги, відповідач зазначив, що в ході перевірки позивача встановлено обставини стосовно формування податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Нерудпром ЛТД", у якого відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання відповідних господарських операцій. Відповідач вказав, що у актах виконаних будівельних робіт зазначено, що ямковий ремонт проводився ТОВ "Нерудпром ЛТД" з використанням машини Savalko SR 800 та використанням праці робітників, що обслуговують машини загальною кількістю 841 людино-годин. В ході перевірки баз даних наявність у ТОВ "Нерудпром ЛТД" машини Savalko SR 800 не встановлено, а згідно звіту 1 ДФ ТОВ "Нерудпром ЛТД" за 3 кв.2016 року рахується 2 особи, що доводить неспроможність даного контрагента фактично здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Окрім вказаного відповідач зазначив, що відповідно до наданих до перевірки актів виконаних робіт для проведення ямкового ремонту використано будівельні матеріали, а саме: щебінь митий із природного каменю фракція 5-10 мм., кількістю 82,95 м.куб., однак згідно баз даних у цей період ТОВ "Нерудпром ЛТД" такий матеріал не придбавав. Крім того, в актах виконаних робіт відображено використання для проведення ямкового ремонту емульсії бітумної дорожньої в кількості 11,59 т. Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України, Єдиного реєстру податкових накладних емульсія бітумна придбана ТОВ "Нерудпром ЛТД" у ТОВ "Нерудпром авто", яке в свою чергу по ланцюгу постачання отримало її від ТОВ "Західбудкомплект", а те від ТОВ "БісемТелеком" і далі по ланцюгу постачання від ТОВ-фірми "Екомедтех" і віт ТОВ "Реалбуд-М". В той же час, відносно останніх двох суб’єктів розслідується кримінальна справа по факту фіктивного підприємництва. На підставі вказаного відповідач стверджує, що названі господарські операції позивача, в рамках яких ним сформовано податковий кредит, не мають реального товарного характеру.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, стверджує що господарські операції позивача з ТОВ "Нерудпром ЛТД" мали реальний реальний товарний характер та здійснені в межах господарської діяльності позивача. Послуги та отримані в їх складі матеріали, відповідно до умов договорів підряду з даним контрагентом використані в рамках господарської діяльності позивача. Податкові накладні, видані для позивача на ПДВ, сплачений в ціні придбаних послуг, оформлені належним чином та виписані суб’єктом господарювання, що був і є зареєстрованим платником ПДВ. Відповідно, позивач, формуючи податковий кредит по таких операціях, діяв у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства. Натомість, висновки податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту зводяться до того, що відповідні господарські операції є безтоварними і базуються виключно на голослівних твердженнях про неспроможність ТОВ "Нерудпром ЛТД" за браком трудових та матеріальних ресурсів здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Такі твердження неспроможні заперечити факт здійснення господарських операцій і, поміж іншого, спростовуються документальними доказами. За наведеного, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача, результати якої оформлені актом №281/17-00-14-09/30536302 від 01.06.2017 (а.с.16-75) відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003631401 від 16.06.2017 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем: «податок на додану вартість» на 196298,00 грн., в тому числі 130865,00 грн. – за основним платежем та 65433,0 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Із змісту акту перевірки слідує, що підставою для винесення названого податкового рішення слугували висновки про порушення позивачем пп.«а» п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок здійснення безтоварних операцій позивачем з ТОВ "Нерудпром ЛТД" не має у своєму розпорядженні спецтехніки (машини Savalko SR 800) і достатньої кількості працівників та матеріалів, що вказує на неспроможність даного контрагента фактично здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача. Як наслідок вказаного, відповідач прийшов до висновку про завищення податкового кредиту на суму 130865,00грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку, що операції позивача та ТОВ "Нерудпром ЛТД" мали реальних характер, а наявні у позивача первинні документи надавали право позивачу здійснити формування податкового кредиту.

Колегія суддів з обумовленими висновками суду першої інстанції погоджується з урахуванням такого.

Підпунктом «а» пункту 198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацами першим та другим пункту 198.3. ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час існування відповідних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За правилами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обставин щодо фактичного здійснення позивачем господарської операції з ТОВ "Нерудпром ЛТД", в ході перевірки та суду були надані такі первинні документи:

- договір підряду №/209 від 31.05.2016, предметом якого є виконання (на замовленням позивача) ТОВ "Нерудпром ЛТД" робіт по поточному ремонту доріг міста Кузнецовськ, а Кузнецовське міське комунальне підприємство – прийняти та оплатити виконані роботи та додатковою угодою №1 від 26.07.2016 (а.с.107 на звороті,108);

-договір підряду №43 від 04.11.2016, предметом якого є виконання (на замовленням позивача) ТОВ "Нерудпром ЛТД" робіт по поточному ремонту доріг та проїздів по м-ну Будівельників, м-ну Перемоги міста Кузнецовська (а.с.105-107);

- акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в; довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за липень 2016 року та грудень 2016року, локальні кошториси, відомості ресурсів до локального кошторису, розрахунками загальновиробничих витрат до локального кошторису та дефектний акт (а.с.93-104);

- зареєстровані ТОВ "Нерудпром ЛТД" та складані податкові накладні: №10 від 02.06.2016 на попередню оплату за поточний (ямковий) ремонт доріг, де сума ПДВ 24888,25 грн. (а.с.85-86); №15 від 28.07.2016 на оплату за поточний (ямковий) ремонт доріг, де сума ПДВ 53793,42 грн. (а.с.87-88); №37 від 07.11.2016 на попередню оплату за ремонт доріг, де сума ПДВ 26056,25 грн. (а.с.89-90); №43 від 08.12.2016 на оплату за ямковий ремонт доріг, де сума ПДВ 26127,35 грн. (а.с.91-92).

Обставини стосовно віднесення позивачем сум ПДВ за переліченими податковими накладними до складу податкового кредиту червня, липня, листопада та грудня 2016 року сторонами визнається, як і той факт, що в дані періоди різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту позивача мала позитивне значення.

Обставини щодо фактичного виконання ТОВ "Нерудпром ЛТД" робіт по поточному (ямковому) ремонту доріг відповідно до зазначених вище актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в підтверджено актом ревізії фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3 міського комунального підприємства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, складеного Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області 27.06.2017 (а.с.76-79).

З наведеного акту слідує, що в ході ревізії фактичного виконання робіт проводилась зустрічна звірка в ТОВ "Нерудпром ЛТД", за нслідками якої встановлено, що машину дорожньо-ремонтну Savalko SR 800 та автогудронатор ТОВ "Нерудпром ЛТД" орендувало в ДП "Рівненський облавтодор" філія "Колоденська ДЕД", а також машину Savalko ТОВ "Нерудпром ЛТД" орендувало в ФОП ОСОБА_4Ю.(а.с.80-82).

Отримання ТОВ "Нерудпром ЛТД" в оренду спецтехніки разом із кваліфікованими працівниками-механізаторами підтверджено Довідкою зустрічної звірки в ДП "Рівненський облавтодор" філія "Колоденська ДЕД" №13-17-05-08/60 від 12.05.2017 (а.с.83-84).

Що стосується матеріалів, включених в форми КБ-2в, то згідно додатку 5 до акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області емульсія бітумна дорожна в кількості 18,80442 т. придбана ТОВ "Нерудпром ЛТД" в ПМП "Юстас" та в ТОВ "Нерудпром Авто", а щебінь митий з природного каменю для будівельних робіт фракція 5-10 в кількості 134,4042 куб.м., пісок та суміші бетонні готові важкі – в ТОВ "Нерудпром Авто" (а.с.109).

На підтвердження придбання ТОВ "Нерудпром ЛТД" в ТОВ "Нерудпром Авто" емульсії бітумної дорожної, щебеню 2-5 мм., бетону і піску - до матеріалів справи позивачем долучено видаткові накладні товарно-транспортні накладні, податкові накладні та акти списання сировини (а.с.143-173,177-183).

Аналогічним чином щодо придбання ТОВ "Нерудпром ЛТД" в ПМП "Юстас" емульсії бітумної дорожної (а.с.174-176).

Дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі первинні документи, в тому числі податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірні суми податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р, містять всі необхідні реквізити, складені особою, що на момент їх складання була в установленому порядку зареєстрована як юридична особа та як платник податків (в тому числі і податку на додану вартість). Досліджені судом документи повністю розкривають зміст вказаних господарських операцій і відповідають їм, а також беззаперечно відображають реальність руху активів та зміну майнового стану позивача та його контрагента, що відбулися внаслідок здійснення таких господарських операцій.

Усі, без виключення, роботи, придбані позивачем у вказаних контрагентів належним чином обліковані як в його бухгалтерському, так і в податковому обліку, а також використані для потреб господарської діяльності позивача і в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Податкові накладні на підставі яких позивачем було сформовано спірні суми податкового кредиту №10 від 02.06.2016, №15 від 28.07.2016, №37 від 07.11.2016 та №43 від 08.12.2016, виписані ТОВ "Нерудпром ЛТД" при здійсненні ним операцій з постачання ОСОБА_3 міському комунальному підприємству послуг по поточному ремонту доріг оформлені належним чином та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підсумовуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом були здійснені в межах їх господарської діяльності, сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання як для позивача, так і його контрагента правових наслідків, обумовлених укладеними між ними правочинами.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги щодо порушеної кримінальної справи відносно контрагентів по ланцюгу постачання з якими позивач не мав безпосередніх господарських відносин, то відповідальність особи є індивідуальною. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів і за їх стосунки з "сумнівними", на думку податкового органу, контрагентами.

Відповідач не довів та не надав суду жодних доказів того, що позивач приймав безпосередню участь у діяльності таких контрагентів по ланцюгу постачання або вступив з ними в зговір та/або переслідував певну корисливу мету, внаслідок якої здійснив протиправне зменшення об'єкта оподаткування.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС” АД проти Болгарії" (№ 3991/03), відповідно до якого платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню; у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" жовтня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "30" травня 2018 р.