Постанова № 74329882, 29.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 274/5128/16-а

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "08" лютого 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Хуторна І.Ю.,

час ухвалення постанови не зазначено,

місце ухвалення постанови м.Бердичів,,

дата складання повного тексту постанови не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії та рішення Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.02.2016 року №233/03-07 щодо відмови у перерахунку йому пенсії на підставі довідки №18/85 від 15.02.2016, виданої прокуратурою Житомирської області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», у зв'язку із звільненням з органів прокуратури та зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок і виплату пенсії, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії 17.01.2002, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці №18/85 від 15.02.2016, виданої прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 без обмеження граничного розміру пенсії, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування, пенсійної системи», з урахуванням раніше виплачених коштів.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.02.2017р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повній мірі.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Встановлено, що з 17 січня 2002 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Бердичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, йому відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року призначено пенсію за вислугу років, виходячи з розрахунку 90 відсотків розміру середньомісячної заробітної плати.

15 лютого 2016 року позивач звернувся до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції станом на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 % від середньої заробітної плати, без обмеження максимального розміру, відповідно до Постанови КМ України № 1013 від 09.12.2015, та долучив довідку Прокуратури Житомирської області № 18/25 від 15.02.2016.

Рішенням № 1 від 17.02.2016 Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачеві у проведенні перерахунку пенсії, пославшись на відсутність для того підстав, а саме, на положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII, згідно яких з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначені відповідно до Закону.

Листом від 17.02.2016 позивача повідомлено про відмову у перерахунку йому пенсії.

Не погоджуючись з наведеним рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії діяв правомірно, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

ОСОБА_2 працював в органах прокуратури та з 2002 р. реалізував право на пенсійне забезпечення за вислугою років на підставі Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час набуття такого права).

Згідно з ч.13 ст.50-1 Закону держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Відповідно до ч.18 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28 грудня 2014 р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15 липня 2015 р. набув чинності Закон України "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 р.;

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (15 лютого 2016 р.) частини 13 та 18 статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність

Згідно з ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами

Також, згідно вимог статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" лише Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому посилання апелянта на те, що нова редакція Закону України "Про прокуратуру" суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг його прав, а тому не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, є безпідставними.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії.

Конституційний Суд України у п.2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 02 березня 1999 р. N 2-рп/99 (v002p710-99) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Колегія суддів вважає, що за відсутності нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій (зокрема у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати) працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає. Тому відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з підстав, про які зазначено вище, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналогічні правові висновки наведені Верховним Судом в постанові від 14.03.2018р. у справі №569/4659/16-а (адміністративне провадження К/9901/32053/18).

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "08" лютого 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "29" травня 2018 р.