Постанова № 74329779, 29.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/237/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Франовської К.С.,

за участю секретаря Семенець К.О.,

позивача та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "02" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, , -

суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 02.03.2018,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо відмови йому у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни протиправним.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради встановити йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Окрім того, брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в складі Цивільної оборони, що підтверджується наданими ним документами, відтак має право відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Відмову відповідача у встановленні йому такого статусу вважає протиправною.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.03.2018 адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 33000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради ( місцезнаходження: вул. Соборна, 12, м.Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 03195441 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, - задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо відмови ОСОБА_3 у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради встановити ОСОБА_3 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначив, що позивачем не надано документів, які б підтверджували його участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони. Надані позивачем документи як доказ його залучення до формувань Цивільної оборони не містять інформації про те, в складі якого саме формування Цивільної оборони він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а лише підтверджують наявність на підприємстві формувань Цивільної оборони як таких.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що при вирішені справи, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Позивач та його представник в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги відповідача заперечують, вважають судове рішення законним.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8-9).

Так встановлено, що позивач перебував в період з 18 серпня 1986 року по 01 вересня 1986 року та з 13 серпня 1987 року по 20 вересня 1987 року в зоні відчуження (м.Чорнобиль) куди був відряджений з основного місця роботи Відкритого акціонерного товариства - тресту "Рівнешляхбуд" (далі - трест "Рівнешляхбуд") де працював на посаді водія. Перебуваючи в зоні відчуження, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме здійснював доставку матеріалів на ЧАЕС (пісок, щебінь, шлаки та інші конструкції і грузи), під час будівництва автодороги Зелений Мис - Чорнобиль та автодороги Чорнобильська АЄС- Славутич.

Факт роботи позивача по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС підтверджується довідками та посвідченнями про відрядження виданими трестом "Рівнешляхбуд" (а.с.11-15).

Відповідно до висновку Рівненського обласного МСЕК від 20.03.2005 позивач визнаний інвалідом 2-ї групи, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Листом Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 20/01-16/18 від 03 січня 2018 року, Довідкою № 2 від 10 січня 2018 р., Додатком 1 до Довідки від 10 січня 2018 року підтверджено участь позивача в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме в складі формувань цивільної оборони (а.с. 16-18).

Вважаючи, що ним виконані всі умови, необхідні для присвоєння статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а саме: 1) надано докази, які підтверджують інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; 2) надано докази залучення до складу формувань Цивільної оборони, позивач 26 грудня 2017 року звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, та надав документи, які засвідчують його участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в складі Цивільної оборони.

Листом № 08-414 від 17 січня 2018 року відповідач відмовив у визначені правового статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та видачі відповідного посвідчення, оскільки подані документи не містять інформації про розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) щодо залучення позивача до формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, займану посаду та виконувану роботу (а.с.10).

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач був відряджений до 30-ти кілометрової зони ЧАЕС, де виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ці роботи виконувалися в рамках забезпечення заходів Цивільної оборони, а також став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, то відмова відповідача щодо встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках-не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менш 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до приписів п.9 ч.2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2249 - VIII від 19.12.2017, що стосується зміни статусу з "інваліда війни" на статус "особи з інвалідністю внаслідок війни", набрав чинності 20.01.2018) до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, обов'язковими умовами, за якими особу можна віднести до осіб з інвалідністю внаслідок війни згідно з п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є наявність у особи інвалідності, наявність доказів залучення такої особи до складу формувань Цивільної оборони та отримання такою особою інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з Положенням про невоєнізовані формування Цивільної оборони і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами, введеного в дію наказом начальника Цивільної оборони СРСР - заступника Міністра оборони СРСР від 06 липня 1975 року № 90, "в состав формирований зачисляются в обязательном порядке граждане СССР мужчины в возрасте от 16 до 60 лет и женщины от 16 до 55 лет. Невоенизированные формирования гражданской обороны, которые могут использоваться в мирное время для борьбы с массовыми лесными пожарами, ликвидации последствий стихийных бедствий, крупных аварий и катастроф, комплектуются личным составом путём привлечения в эти формирования в обязательном порядке рабочих, служащих и колхозников".

Тобто нормативно-правовими актами з питань цивільної оборони, чинних на момент аварії на ЧАЕС було передбачено, що цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи, та жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є посвідчення, які видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12 травня 1994 року .

Згідно з п. 10 даного положення "Посвідчення інваліда війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Встановлено, що позивач на підтвердження участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме в складі формувань цивільної оборони надав лист Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації № 20/01-16/18 від 03 січня 2018 року, довідку № 2 від 10 січня 2018 р., додаток 1 до довідки від 10 січня 2018 року (а.с. 16-18).

Саме в додатку № 1 до довідки від 10 січня 2018 року зазначено, що ОСОБА_3 працював в 1986 та 1987 році на автодорогах Зелений Мис-Чорнобиль та Чорнобильська АЄС - Славутич в формуванні ЦО УПТК, тресту "Рівнешляхбуд" водієм 1 класу, що спростовує твердження відповідача про ненадання доказів позивачем про участь в ліквідації аварії саме в складі формування Цивільної оборони.

Своїми листами від 28 листопада 2005 року № 02-10047/271 та 30 грудня 2008 року № 02-17796/284 Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи роз'яснено, що залучення до складу формувань Цивільної оборони для участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідками, виданими відповідними підрозділами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 8 листопада 2005 року міститься висновок про те, що підставою для встановлення статусу інваліда війни є посвідчення громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка, що підтверджує залучення особи, яка стала інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, до складу формування Цивільної оборони, видана органами Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Позивачем для підтвердження статусу особи з інвалідністю внаслідок війни також було отримано від Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації інформаційну довідку на підтвердження участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони № 20/01-16/18 від 03 січня 2018 року.

Довідками Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної медико-соціальної (експертної) комісії визначено ступінь втрати професійної працездатності та безстроково встановлено 2 групу інвалідності позивачеві, у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними з наслідками аварії на ЧАЕС в період відрядження в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС (а.с. 9).

Необхідність надання будь-яких інших документів на підтвердження факту участі особи в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи законодавством не передбачено.

З огляду на викладене та враховуючи наведені докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-ти кілометровій зоні в рамках забезпечення заходів Цивільної оборони, а також став інвалідом внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а відтак відмова відповідача щодо встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.

Відповідно до 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Судове рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "02" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко

К.С. Франовська

Повне судове рішення складено "30" травня 2018 р.