Постанова № 74329563, 22.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 р. Справа № 818/2075/17Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Абраамян Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2018, суддя С.О. Бондар, по справі № 818/2075/17

за позовом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Сумський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми Головного управління ДФС у Сумській області від 19.12.2014 №0041551703 про збільшення суми грошового зобов’язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в сумі 43081,78 грн. філії "Краснопільський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Увтомобільні дороги України".

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2018 року позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, вважав рішення суду першої інстанції таким, що має бути скасоване, та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, філія "Краснопільський райавтодор" є відособленим структурним підрозділом Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", що підтверджується копією Положення філії та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сумською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку філії "Краснопільський райавтодор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2012 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено акт від 05.12.2014 №78/22/24022992, яким встановлено порушення філією "Краснопільський райавтодор" пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що виявилось у несплаті до бюджету нарахованого податку на доходи фізичних осіб у строки, передбачені для місячного податкового періоду.

На підставі акту перевірки, відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, Сумською ОДПІ (Краснопільське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 №0041551703, яким філії "Краснопільський райавтодор" визначено суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 43081,78 грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в діях платника податку відсутній склад порушення, передбачений ст. 127 Податкового кодексу України, з огляду на своєчасне виконання ним обов’язку нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 54.1, п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пп. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

У ході судового розгляду встановлено, що податковим органом не заперечувався факт перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб у періодах, що були досліджені під час перевірки.

У акті перевірки від 05.12.2014 №78/22/24022992 зазначено, що перевіркою питань, пов’язаних із здійсненням перерахунку сум доходів, нарахованих у вигляді заробітної плати, а також сум податкової соціальної пільги, наданих платникам податків встановлено відсутність порушень чинного законодавства.

Крім того, проведеною перевіркою не встановлено порушень щодо нарахування і виплати найманим працівникам за виконані роботи.

У відповідності до пп. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У свою чергу, п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України визначено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, положення ст. 126 Податкового кодексу України застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Положення ст. 127 Податкового кодексу України застосовуються як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу.

Отже, склад порушення, визначений ст. 127 Податкового кодексу України, передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Зазначена позиція узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 10.11.2015 року по справі № 21-2919а15, від 22.03.2016 по справі №813/6774/13-а.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що податковим органом безпідставно застосовано до філії "Краснопільський райавтодор" штрафні санкції відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України, якою передбачено накладення штрафу за ненарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, з огляду на виконання позивачем такого обов’язку у повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Суми Головного управління ДФС у Сумській області від 19.12.2014 №0041551703 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 по справі № 818/2075/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 Постанова складена в повному обсязі 29.05.18.