Постанова № 74329341, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5426/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Семенюк Г.В.

- Шляхтицький О.І.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представника позивача Глушко Г.М., Оганесяна В.Г.

представника апелянта Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року прийняту в порядку письмового провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум Меритайм" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міленіум Меритайм" (далі ТОВ "Міленіум Меритайм", позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Не погоджуючись з вказаною постановою Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апелянт просив скасувати оскаржувану постанову та прийняту нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Окрім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що під час перевірки ТОВ "Міленіум Меритайм" податковим органом встановдлено численні факти неналежного оформлення первинних документів, в результаті чого товариством безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаних товарно матеріальних цінностей, придбання яких не підтверджено обовязковими первинними документами, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2018 року апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області була залишено без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме:

- при поданні апеляційної скарги апелянтом не було сплачено судовий збір у повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», та без клопотання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат.

Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

25 січня 2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року:

- клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задоволено.

- відстрочено Головному управлінню ДФС в Одеській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум Меритайм" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи.

В період з 19 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказів ГУ ДФС в Одеській області №3732 від 19 серпня 2017 року, та №3851 від 29.08.2017 року (а.с. 84, 85), посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Міленіум Меритайм" (код ЄДРПОУ 39212478) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Трівіжін-Груп" за період з 01.11.2016 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої був складений акт перевірки №1217/15-32-14-05-39212478 від 07 вересня 2017 року (а.с. 13-25).

Відповідно до висновків вказаного Акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Міленіум Меритайм" п. 44.1 ст. 44 ч. "а" п. 198.1, ст.198 ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 767 344 грн. за грудень 2016 року та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 701 648 грн. за грудень 2016 року.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0032011405 від 20 вересня 2017 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 701 648 грн. та №0032001405 від 20 вересня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1 151 016 грн. (а.с. 26-27).

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту грошові суми сплачені ТОВ "Трівіжн-Групп". В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими доводи Акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 767 344 грн. за грудень 2016 року та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 701 648 грн. за грудень 2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ "Міленіум Меритайм" з ТОВ "Трівіжн-Групп".

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції не правильним та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та Податковому кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України передбачено ст. 200 ПК України. Так, згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 ПК України).

Відповідно до п.200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Доводити правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, обумовлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Також згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11ст. 201 ПК України. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового Кодексу.

Оцінка суду.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що право платника податку на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту виникає лише у разі підтвердження факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року.

Відповідно до пунктів 8, 9 вказаного Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, в якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку.

Пунктом 11 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цього Порядку також передбачено, що квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня продавцеві.

Тобто, зі змісту вказаних норм вбачається, що продавець після надіслання податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних має отримати дві квитанції, перша з яких підтверджує факт прийняття такої податкової накладної, а друга - її реєстрацію.

Таким чином, за даних обставин справи позивач повинен був надати всі необхідні докази на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, зокрема, докази факту реєстрації податкових накладних по взаємовідносинам з його контрагентами.

Між тим, дослідивши матеріали справи, а саме наявні в матеріалах справи копії податкових накладних від 10 листопада 2016 року № 5, 11 листопада 2016 року №4, 15 листопада 2016 року №9, 28 листопада 2016 року №17, 28 листопада 2016 року №19, 28 листопада 2016 року №30 та від 22 грудня 2016 року №31, колегією суддів дійшла до висновку, що вказані податкові накладні не є достатніми доказами на підтвердження факту реєстрації таких податкових накладних за відсутності відповідних квитанцій, на які накладено електронний цифровий підпис Державної податкової служби.

З огляду на те, що доказів реєстрації вказаних податкових накладних позивачем до суду надано не було та інших належним чином оформлених документів, які б засвідчили факт сплати податку та взагалі підтвердили реальність здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Трівіжін-Групп», також надано не було ні до контролюючого органу, ні до суду першої та апеляційної інстанцій, то відсутні підстави для висновку про протиправність оскаржених податкових повідомленнь-рішень.

До того ж, 15 травня 2018 року в судове засідання суду апеляційної інстанції від податкового органу надано клопотання про залучення доказів по справі, а саме витягу з Єдиного реєстру податкових накладних. Дослідивши вказаний витях судом встановлено факт відсутності реєстрації вищевказаних податкових накладних котрагентами позивача.

З системного аналізу вказаних обставин справи та вимог діючого законодавства України колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про скасування оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь №0032011405 від 20 вересня 2017 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 701 648 грн. та №0032001405 від 20 вересня 2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1 151 016 грн.

Статтею 317 КАС України встановлено, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом попередньої інстанції при винесенні вказаної постанови порушені норми матеріального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, таким чином керуючись п.п.1, 4 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ "Міленіум Меритайм" відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 317, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум Меритайм" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Міленіум Меритайм" відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (39398646) на користь Державного бюджету України на рахунок №:31215256700001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код ЄДРПОУ 22030106 судовий збір в розмірі 41 684,94 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний 22 травня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О.Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.