Постанова № 74325979, 21.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/697/17 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І.

Провадження № 22-ц/783/7392/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 48

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3,

ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, представника

Служби у справах дітей Кам»янка - Бузької районної

державної адміністрації - Дмітрієвої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2; ОСОБА_7 на рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 28 листопада 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Кам'янка-Бузької районної державної адміністрації про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1), зокрема, в графу "Прізвище, ім'я, по батькові" внести запис: ОСОБА_9; встановлення конкретного часу для участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_9, а саме: дозволити забирати сина до себе додому за місцем його проживання в с. Сапіжанка Кам'янка-Бузького району в першу і третю п'ятницю місяця після уроків на суботу та неділю; в неділю на 18:00 год. вечора повертати сина матері в с. Батятичі, у випадку її присутності вдома; у другу і четверту середу місяця забирати сина після уроків зі школи до себе додому і повертати до матері в с. Батятичі до 19:00 год. у випадку її присутності вдома; проводити з сином половину всіх шкільних канікул весною, літом, осінню та зимою; проводити з сином релігійні свята та державні свята/вихідні, зокрема половину часу Великодніх свят, половину часу свят Свята Трійця, половину часу Різдв'янних свят, якщо вони випадають на час проживання сина з відповідачкою; на вихідні дні державних свят, які святкують лише один день, дозволити забирати сина додому з 18:00 год. вечора перед вихідним до 15:00 год. вихідного дня, або з 15:00 год. вихідного дня до 9:00 год. ранку після вихідного дня, з відправленням його до школи за вибором позивачки.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа Служба у справах дітей Кам'янка-Бузької РДА про внесення змін до актового запису про народження дитини, встановлення часу для участі у вихованні дитини - задоволено частково, визначено ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2) спосіб участі у вихованні дитини - ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_1), встановлено їх систематичні побачення за межами місця проживання дитини:

- у перший та третій тиждень місяця з 17:00 год. п'ятниці до 18:00 год. неділі;

- проводити першу половину всіх шкільних канікул: весною, літом, осінню і зимою;

- проводити другу половину всіх релігійних та державних свят.

У задоволенні решти вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 320,00 грн.

Рішення судув апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до української національної традиції прізвище дитини, за умови, що її батьки не мають спільного прізвища, визначаються за прізвищем батька, проте, суд першої інстанції даний факт не взяв до уваги та ухвалив рішення всупереч вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 145 СК України. Крім цього, прізвище «ОСОБА_9» було дане дитині матір'ю без згоди батька, який був визнаний батьком дитини лише за рішенням суду. Також апелянт не погоджується з рішенням суду в частині визначення часу та способу спілкування позивача з дитиною, зокрема, в тому, що судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині встановлення побачень з дитиною у другу та четверту середу кожного місяця, оскільки вимоги ОСОБА_2 у вказаній частині є обґрунтованими і погодженими з графіком його роботи. Враховуючи вищезазначене, оскаржуване рішення порушує рівність прав та обов'язків батьків щодо виховання дитини та надається фактична перевага відповідачу у вихованні дитини, незважаючи на те, що як заявлено позивачем в судовому засіданні, що такі його вимоги у вихованні дитини повністю узгоджується з бажанням їх дитини. З вищенаведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, представника Служби у справах дітей Кам»янка - Бузької райдержадміністрації Дмітрієвої О.В. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає зазначеним вимогам.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Як вбачається з рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 30.11.2016 року, ОСОБА_2 визнано батьком дитини, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесено відповідні зміни про батька дитини в актовий запис про народження, і як видно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 дитина має прізвище "ОСОБА_9", яке було у дитини з народження і є по даний час.

Позивач звернувся з позовом про внесення змін в актовий запис про народження дитини, змінивши його прізвище "ОСОБА_9" на прізвище "ОСОБА_9", мотивуючи це тим, що відповідно до української національної традиції прізвище дитини, за умови, що її батьки не мають спільного прізвища, визначається за прізвищем батька, а не матері. І оскільки він у судовому порядку визнаний батьком дитини, то до актового запису про народження дитини слід внести відповідні зміни, змінивши прізвище дитини з «ОСОБА_9» на «ОСОБА_9».

Аналізуючи зміст позовної заяви, зміст позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, і які позивачем неодноразово уточнювалися, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 звернувся з вимогою про внесення змін до актового запису про народження дитини, ОСОБА_9, а з вимогою про зміну прізвища дитини з «ОСОБА_9» на «ОСОБА_9» за рішенням суду в порядку ст. 145 СК України, позивач не звертався.

Разом з тим, звернувшись до суду з вимогою про внесення змін до актового запису про народження дитини, ОСОБА_9, позивач ні у позовній заяві, ні в уточненнях до неї, не вказав на підставі яких документів і який орган повинен внести зміни до актового запису про народження дитини що стосується зміни її прізвища, чи звертався він до органів РАЦСу із заявою про внесення таких змін, чи відмовлено йому у внесенні змін до актового запису про народження дитини, такий орган не залучено позивачем до участі у справі.

На думку колегії суддів внесенню змін до актового запису про народження дитини щодо змін прізвища мали б передувати або спільна заява - згода матері та батька дитини, а за відсутності такої згоди рішення органу опіки та піклування або рішення суду.

Як ствердили сторони, їх представники, представник Служби у справах дітей Кам»янка - Бузької районної державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_2 з приводу вирішення спору про зміну прізвища ОСОБА_9 до органу опіка та піклування не звертався, рішення органом опіки та піклування з приводу зміни прізвища ОСОБА_9 не приймалося.

Зі змісту позовних вимог, зазначених у первинній позовній заяві, уточненнях до позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 з позовною вимогою про зміну прізвища сина ОСОБА_9 з прізвища «ОСОБА_9» на прізвище «ОСОБА_9», в порядку ст. 145 СК України, не звертався.

За вищенаведеного, колегія суддів вважає, що підстави для внесення змін до актового запису про народження дитини, ОСОБА_9, відсутні.

Відповідно до ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням голови Кам»янка-Бузької районної державної адміністрації від 27.12.2017 року, яке не оскаржувалося ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_2, позивачу визначено спосіб участі у вихованні та спілкуванні з сином, ОСОБА_9, а саме, в перший та третій тиждень місяця з п'ятниці до неділі 18:00 год.; дозволено проводити з сином половину всіх шкільних канікул (весною, літом, осінню і взимку) та половину релігійних і державних свят.

Вищезгадане розпорядження приймалося на підставі висновку комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації від 26.12.2016 року №15/2, до якої звертався ОСОБА_2

Звернувшись з позовом щодо визначення іншого додаткового часу для участі у спілкуванні та вихованні сина, ОСОБА_9, позивач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав доказів звернення до органу опіки і піклування для вивчення можливості та вирішення питання щодо участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з сином додатково ще і в інші дні, і як ствердила в суді апеляційної інстанції представник Служби у справах дітей Кам»янка - Бузької райдержадміністрації, позивач з такою заявою до органу опіки та піклування не звертався.

В обґрунтування зазначених позовних вимог, ОСОБА_2 не надав суду доказів на підтвердження того, що матір дитини, ОСОБА_4, чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, докази невиконання матір»ю дитини розпорядження голови Кам»янка-Бузької районної державної адміністрації від 27.12.2017 року, яким визначено участь батька у спілкуванні та вихованні сина, ОСОБА_9

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_2 просив встановити додатковий час для участі у спілкуванні та вихованні сина, а саме, дозволити йому у другу і четверту середу місяця забирати сина після уроків зі школи до себе додому в с. Сапіжанка Кам»янка - Бузького району і повертати матері в с. Батятичі о 19.00 годині вечора, в четвер, у випадку її присутності вдома.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який відмовляючи у задоволенні цієї вимоги, врахував, в першу чергу, інтереси дитини, ОСОБА_9, якому виповнилося 9 років, а також те, що такий спосіб зустрічей батька з дитиною, який запропонував позивач, є для дитини надто обтяжливим, так як дитина навчається в школі і встановлення таких зустрічей в другу і четверту середу місяця, при тому, що батько дитини матиме право забирати дитину до себе додому і повертати на наступний день, створить незручності для самої дитини, призведе до відриву дитини під час навчального тижня від навчання, зміни місця проживання, умов проживання та побуту дитини, зміни підготовки до уроків, що може утруднювати підготовку до уроків, його навчання в школі, у якій навчання починається з 08:30 год., а місце проживання позивача і місце навчання дитини є в різних населених пунктах.

Відмовляючи у задоволенні цієї позовної вимоги, суд першої інстанції вірно виходив з пріоритетності інтересів дитини.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2; ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Рішення Кам'янка - Бузького районного суду Львівської області від 28 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 29.05.2018 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.