Ухвала суду № 74325702, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/4453/18

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження №11-сс/778/530/18Головуючий у 1-й інстанції Калюжна В.В.Єдиний унікальний №335/4453/18Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого Гончара О.С.

суддів Дадашевої С.В., Гріпаса Ю.О.

за участі секретаря Лебедєвої К.С.

прокурора Нестерук О.Г.

представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2018 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2018 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Енергетичні технології» на праві приватної власності, що було передано в іпотеку: нафтобаза розташована на земельній ділянці загальною площею 1,0526 га за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с.Кірове, провулок Станційний, 1.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» просило скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про зняття арешту з вищезазначеного нерухомого майна, посилаючись на те, що на нерухоме майно, на яке накладено арешт, банком було звернено стягнення у судовому порядку, за наслідком чого, за ним визнано право власності на предмети іпотеки у рахунок часткового погашення перед банком боргу ТОВ «Енергетичні технології».

Крім того, у рамках вказаного кримінального провадження жодній особі не оголошено підозру, та нерухоме майно, на яке накладено арешт не відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК.

Під час апеляційного розгляду представник скаржника підтримав апеляційну скаргу. Прокурор заперечувала проти апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу суду законною і обґрунтованою.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» не пропущений, оскільки провадження розглянуто без участі представника цього товариства та без належного повідомлення товариства про такий розгляд. Копію ухвали слідчого судді від 19.04.2018 року, як зазначено апелянтом, товариством до теперішнього часу не отримано та про її існування воно дізналося лише 07.05.2018 року, що не спростовано матеріалами провадження.

Щодо вимог апеляційної скарги по суті слід зазначити наступне.

Як вбачається з наданих матеріалів, прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, у якому зазначив, що в провадженні СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080060003877 від 31.10.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК.

В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології», ТОВ «Енергетичні технології» та Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Дніпро» вчинили злочинні дії пов'язанні з підробкою документів, використанням підроблених документів з метою незаконного оформлення кредитних договорів та договорів іпотеки, а також захоплення майна підприємства.

Посилаючись на необхідність запобігання незаконному привласненню нерухомого майна, яке належить ТОВ «Енергетичні технології» на праві приватної власності, а також з метою збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вищезазначене нерухоме майно.

Слідчий суддя задовольнив дане клопотання пославшись на те, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні нерухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК, зокрема, може бути предметом, що був об’єктом кримінально протиправних дій, та з метою збереження речових доказів.

Проте колегія суддів не може погодитися із зазначеним рішенням слідчого судді виходячи з такого.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно.

Ні органам досудового розслідування, ні слідчим суддею не було дотримано зазначених вимог закону.

Завданням арешту майна, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст.98 КПК, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Разом з цим, клопотання прокурора не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що нерухоме майно, на яке накладений арешт, набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення, або ж містить на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення.

Крім того, на вищезазначене нерухоме майно, на яке накладено арешт, ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» було звернено стягнення у судовому порядку, за наслідками чого, рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 року, яке набрало законної сили відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2017 року за ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» визнано право власності на предмети іпотеки у рахунок часткового погашення перед банком боргу ТОВ «Енергетичні технології».

Колегія суддів звертає увагу і на те, що жодній особі у цьому провадженні не було повідомлено про підозру, відповідно, цивільні позови у провадженні також відсутні.

Крім цього, зі змісту клопотання випливає, що досудовим розслідуванням було встановлено, що в період часу з 2011 по 2012 роки між ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро», в особі начальника відділення «Маяковське» ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» у м.Запоріжжя ОСОБА_4 (іпотекодержатель) та ТОВ «Енергетичні технології» в особі директора ОСОБА_5 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки №021111-КЛВ-Z/2 від 02.11.2011, з подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого ТОВ «Енергетичні технології» як майновий поручитель боржника – ТОВ «Торговий дім «Енергетичні технології» за кредитним договором №021111-КЛВ від 02.11.2011 року.

Предметом іпотеки є майно, на яке накладено арешт.

Відповідальність по забезпеченню виконання умов цих договорів покладено на ТОВ «Енергетичні технології» шляхом підписання договорів іпотеки, зокрема, іпотечного договору №021111-КЛВ-Z1, іпотечного договору №021111-КЛВ-Z2 та іпотечного договору №190312-КЛВ-Z2 за якими все нерухоме майно ТОВ «Енергетичні технології» передано в забезпечення вимог банку до ТОВ «Торговий дім «Енергетичні технології».

Крім того, 29.04.2013 року між ТОВ «Торговий дім «Енергетичні технології» за яким, виступав ОСОБА_6 та ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» укладено договір поруки №290413-П.

ОСОБА_6 зазначив, що про існування правочинів не знав, в процесі укладання їх участі не приймав, договір поруки не підписував, та зобов’язання поручительства на себе не приймав.

Проте, на переконання колегії суддів, в матеріалах кримінального провадження відсутній будь-який юридичний зв'язок між зазначеним договором, договором іпотеки 2012 року та договором поруки 2013 року, що зумовило прокурора прийти до висновку про внесення до суду вказаного клопотання і накладення арешту на майно, що було предметом іпотеки.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст. 171 КПК та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2018 року про накладення арешту на майно, а саме: нафтобазу розташовану на земельній ділянці загальною площею 1,0526 га за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с.Кірове, провулок Станційний, 1 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на об'єкти нерухомого майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1ОСОБА_7ОСОБА_8