Постанова № 7432390, 10.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-37361/08 Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О. Суддя-доповідач: Попович О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2009 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді                              Попович О.В.

Суддів                                                   Кузьменка В.В., Мельничку П.В.,

при секретарі                               Романовій Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська м’ясна компанія» до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська м’ясна компанія»до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –задоволено. Податкові повідомлення –рішення ДПІ у Коропському районі Чернігівської області №000032310/0 від 18.12.2007 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Працівниками ДПІ у Коропському районі Чернігівської області було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Чернігівська м’ясна компанія»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в установі банку за серпень, вересень місяць 2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Проведеною перевіркою встановлено порушення абзаців 2,3 підпункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), пункту 2, абзаців 1,2,3 пункту 12 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.1999 року № 805 (у редакції зі змінами, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. №596), абзацу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р.№166 (у редакції наказу від 15.06.05 р. №213) ТОВ «ЧМК»протягом перевірених періодів, серпня-вересня 2007 року включено до складу податкового кредиту основної бюджетоутворюючої декларації з податку на додану вартість ПДВ з вартості кормів, матеріалів, послуг, які використані безпосередньо на сільськогосподарську діяльність, оподаткування якої регламентується п.п 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

За її результатами було складено Акт №323/23-008/32785947 від 14.12.2007 року на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення –рішення №0000132310/0 від 18.12.2007 року.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Чернігівська м’ясна компанія» Чернігівський окружний адміністративний суд виходив з того, що Згідно з преамбулою Закону України «Про податок на додану вартість»цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, яка була чинною в 2007 році, за нульовою ставкою оподатковуються поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання.

Підпунктом 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168 97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Відповідно до п. 10.6 ст. 10 6 Закону України «Про податок на додану вартість»форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Суд першої інстанції зазначив, що пунктом 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»у 2007 році було встановлено, що сума на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України, є згадуваний вище Порядок №805, згідно з п. 1 якого він встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за поставлені ними у період з 1 січня 2007 р. до 1 січня 2008 р. переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами незалежно від форми власності, що мають власні переробні потужності.

Суд 1-ої інстанції зазначив, що з огляду на приведені вище норми із Закону України «Про податок на додану вартість», порядок обліку, звітування по податку на додану вартість регулюється цим Законом. Окремий облік операцій з придбання сільськогосподарськими товаровиробниками товарів (робіт, послуг) для виробництва м'яса в живій вазі та з поставки м'яса в живій вазі Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачений.

Також Чернігівський окружний адміністративний суд вказав, що Кабінет Міністрів України відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»був уповноважений встановити і встановив порядок нарахування і використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, і відповідно не мав повноважень на встановлення окремого обліку та форми декларації по операціям з придбання сільськогосподарськими товаровиробниками товарів (робіт, послуг) для виробництва м'яса в живій вазі та з поставки м'яса в живій вазі.

Чинне законодавство і, зокрема, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість не передбачає, на думку суду 1-ої інстанції, подання скороченої податкової декларації платниками податку, які застосовують нульову ставку податку на додану вартість, передбачену п.п. 6.2.6 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, відображення позивачем обсягів поставок м'яса в живій вазі та сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які використовувалися для виробництва м'яса в живій вазі, у загальній декларації відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97р. для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою.

Абзацом 2 п. 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Але згаданий пункт не встановлює будь-якої залежності в обліку цих операцій ні від ставки податку, яка застосовується при реалізації вказаних видів продукції, ні від напрямку її реалізації.

Змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. № 271 і від 12 травня 1999 р. № 805»пункт 2 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999р. № 805, викладено в наступній редакції: «сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою».

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596 з Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», виключена норма, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.

Відповідно до пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805 (у редакції з внесеними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. № 596) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.

У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 1.2. п. 1 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, із змінами і доповненнями, передбачено, що платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у їх розпорядженні для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену).

Отже, колегія суддів вважає, що починаючи з дати набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596, операції з поставки молока та м'яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, підлягають відображенню в спецдекларації № 1 (відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб‘єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони :1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга ДПІ у Коропському районі Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року –підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року –задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.09.2008 року –скасувати.

Постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська м’ясна компанія»до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення Постанови в повному обсязі.

                              Головуючий суддя                                                  О.В. Попович

                              Судді                                                                      В.В. Кузьменко

                                                                                                    П.В. Мельничук