Ухвала суду № 74322709, 29.05.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1872/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на дії державного виконавця – головного державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_4, боржник ОСОБА_5,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Ужгородського міськрайонного суду із скаргою на дії державного виконавця – головного державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_4.

Як розяснено у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року (далі постанова Пленуму), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так ч.1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В порушення наведеному скаржниками не надано копії скарги разом з додатками до неї для інших сторін.

Окрім того слід вказати, що п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що в позовній заяві має бути виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Із прохальної частини скарги вбачається, що скаржники просять визнати дії державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ ОСОБА_4, по накладенню арешту на предмет іпотеки будинок за адресою м. Ужгород, вул. Канальна, 15 неправомірними і зобов’язати його зняти арешт. При цьому до скарги не додано належним чином завірену копію оскаржуваної ними постанови.

Заявником у скарзі не зазначено в якості заінтересованої особи, іншу сторону виконавчого провадження, прав і обов’язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги.

Так, зі змісту доданої до скарги Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, вбачається, що, на вказаний в скарзі, об’єкт нерухомості, що належить боржнику – ОСОБА_5, накладено обтяження, а саме заборона на не рухоме майно. При цьому зазначено заявником: КС «Альянс Україна». Однак слід констатувати, що скаржниками до участі в у справі останнього не залучено та відповідно не додав копій скарги з додатками для цих сторін.

Крім того, на обґрунтування своїх вимог, скаржники додають до скарги фотокопію постанови державного виконавця неналежної якості. Будь-яких відомостей щодо виконавчого провадження, в якому було винесено оскаржувану постанову про накладення арешту майна, у скарзі не наведено. Заявники на обґрунтування своїх вимог не долучають до матеріалів скарги рішення Ужгородського міськрайонного суду 17.02.2011 року.

Крім цього, в скарзі не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також відсутні докази того, що скаржник звертався до державного та приватного виконавців з метою досудового врегулювання спору.

Дослідивши матеріали скарги приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне залишити її без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Подану скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на дії державного виконавця – головного державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області ОСОБА_4, боржник ОСОБА_5 – залишити без руху.

Повідомити скаржника про необхідність виправити зазначені недоліки протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз’яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6