Постанова № 74322461, 16.05.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року Справа № 903/1302/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Огороднік К.М. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача- Котищук В.Л.,

третьої особи позивача- Грицик А.С.,

відповідача- Григор’єва Н.В.,

третьої особи відповідача- не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-ПАТ «Банк Форум» в особі в.о.уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 05.03.2018 року, повний текст якого складений 15.03.2018р., у справі №903/1302/14 (головуюча суддя Слободян О.Г., суддя Дем’як В.М., суддя Якушева І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача -

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест ОСОБА_2» м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» м.Луцьк

про стягнення 33 163 984,29 доларів США,-

У грудні 2014 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» (надалі в тексті – Банк) звернулося до гос-подарського суду Волинської області з позовом про стягнення з поручителя – ТзОВ «Вест ОСОБА_2» заборгованості за кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р. та договором по-руки №1-0099/13/38-Р від 29.03.2013р. в сумі 33 163 984,29 дол.США, яка складається з: прост-роченої заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 31 825 694,54 дол.США, простро-ченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 974 661,90 дол.США, пені за простроче-ними кредитом та процентами у сумі 363 627,85 дол.США.

Справа вже розглядалася господарськими судами.

Так, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача – Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі в тексті – Фонд) та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» (надалі в тексті – ТзОВ «Золотий екватор»), рішенням госпо-дарського суду Волинської області від 06.03.2017р. у даній справі позов Банку до Товариства з об-меженою відповідальністю «Вест ОСОБА_2» (надалі в тексті – ТзОВ «Вест ОСОБА_2») про стягнен-ня 33 163 984,29 доларів США – задоволено частково.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 рішення госпо-дарського суду Волинської області від 06.03.2017 у справі №903/1302/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2017р. постанову Рівнен-ського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення господарського суду Волинсь-кої області від 06.03.2017 у даній справі скасовано, справу передано на новий розгляд до госпо-дарського суду Волинської області.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанції ВГСУ зазначив, що апеляційний госпо-дарський суд при розгляді даної справи, виклавши текст постанови Вищого господарського суду України в іншій справі №910/1407/15-г, не надав належної правової оцінки встановленим в ній обставинам (фактам) відповідно до ст.35 ГПК України, а саме не дослідив обставин щодо строків припинення поруки, встановлених у зазначеній постанові Вищого господарського суду України в іншій справі №910/1407/15-г. Разом з тим, місцевий господарський суд у своєму рішенні не встано-вив, чи існував у цій частині позовних вимог предмет спору на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи, або ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, тоді як з’ясування вказаної обставини має вирішальне значення для засто-сування норми п.11 ч.1 ст.80 ГПК України. Також, не вказав, на підставі яких саме доказів він дій-шов висновку про часткове погашення ТзОВ «Золотий екватор» заборгованості та процентів за Кредитним договором. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про припинення провад-ження у справі в частині стягнення з Відповідача 697 634,37 дол.США зроблений без належного з’ясування обставин, що мають правове значення, а отже є передчасним. Крім того, висновки міс-цевого господарського суду про те, що сума боргу в іноземній валюті підлягає визначенню в грив-нях за офіційним курсом НБУ станом на день подання позовної заяви, є такими, що не узгоджую-ться з вищевикладеною правовою позицією Верховного Суду України.

ВГСУ у постанові сказав, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід: дослідити питання стосовно припинення поруки у спірних правовідносинах, у тому числі, що-до початку перебігу шестимісячного строку, передбаченого ч.4 ст.559 ЦК України, з урахуванням обставин, встановлених у судових рішеннях у справі №910/1407/15-г, які є чинними; з’ясувати об-ставини щодо часткового – у cумі 697 634,37 дол.США, погашення ТзОВ «Золотий екватор» забор-гованості та процентів із наведенням відповідних доказів; у разі задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, врахувати правову позицію Верховного Суду України та положення Декрету стосовно розгляду по-зову Банку про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

За наслідками повторного розгляду справи, господарський суд Волинської області рішень-ням від 05.03.2018р. відмовив Банку у задоволенні позову в повному обсязі.(т.7, арк.справи 24-33).

Ухвалюючи рішення господарський суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не спростував відсутність прострочення виконання основного зобов’язання на день розгляду справи, що не дає правових підстав для застосування забезпечувального зобов’язання в силу ст.553 ЦК Ук-раїни та умов договору поруки. А тому суд дійшов висновку про відмову у позові.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської об-ласті від 05.03.2018р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов.(т.7, арк. справи 37-41).

Обґрунтовуючи скаргу, Позивач зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з’ясував всі обставини справи, прийнявши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не врахував, що розстрочку встановлено у справі №918/1930/ 14, яка на даний час не погашена, а зобов’язання за кредитним договором не виконано. Зазначає, що суд ототожнив належне виконання судового рішення з належним виконанням зобов’язання. Скаржник неодноразово зазначає, що зобов’язання за кредитним договором прострочено, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню. При цьому, вказує, що саме рішенням у справі №918/ 1930/14 підтверджено факт заборгованості позичальника, а тому Банк вправі вимагати від поручи-теля сплати боргу.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2018р. відкрито апеля-ційне провадження у справі №903/1302/14 за апеляційною скаргою Банку.(т.7, арк.справи 79-80).

18.04.2018р. від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення, у яких він підтримує апеляційну скаргу Банку та просить суд її задоволити.(т.7, арк.справи 97-102).

19.04.2018р. через канцелярію суд ТзОВ «Золотий екватор» подало пояснення, у яких про-сить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки Товариство виконує свої зобов’язан-ня з погашення кредиту відповідно до ухвали про розстрочку, а тому відсутні підстави для задово-лення вимог Банку за рахунок забезпечувального зобов’язання.(т.7, арк.справи 112-114).

19.04.2018р. надійшов відзив ТзОВ «Вест ОСОБА_2» на апеляційну скаргу, в якому останнє просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи доводи Банку безпідставними та необґрунтованими.(т.7, арк.справи 122-133).

Крім того, 24.04.2018р. на електронну пошту та через канцелярію суду Банк подав клопотан-ня про зупинення провадження у справі до розгляду Великою палатою Верховного суду справи № 921/107/15-г/16, яка, на його думку, є подібною до даної справи.(т.7, арк.справи 155-156, 161-162).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. відкладено розг-ляд справи на 16.05.2018р.(т.7, арк.справи 174-175).

16.05.2018р. через канцелярію апеляційного суду Банк подав клопотання про долучення до матеріалів справи повного тексту ухвали колегії суддів Касаційного господарського суду про пере-дачу на розгляд Великої палати Верховного суду справи №921/107/15-г/16 і додатково клопотався про зупинення провадження у даній справі.(т.7, арк.справи 187-203).

У судових засіданнях апеляційної інстанції 24.04.2018р. та 16.05.2018р. представники Банку та Фонду підтримали клопотання Банку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі. Зазначали, що у справі №921/107/15-г/16 розглядаються аналогічні правовідносини, де стороною є Банк, ТзОВ «Золотий Екватор», а правовідносини виникли із того ж договору, що і у даній справі. Представник ТзОВ «Вест ОСОБА_2» заперечив проти задоволення клопотання про зупинення про-вадження, наголошуючи на тому, що він як Відповідач у даній справі не є учасником справи №921/ 107/15-г/16, матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, крім того, предметом спору справи №921/107/15-г/16 є звернення стягнення на предмет іпотеки, натомість, у даній справі № 903/1302/14 предметом спору є стягнення коштів з грошового поручителя.

Колегія суддів, після виходу з нарадчої кімнати, оголосила про відмову в задоволенні кло-потання про зупинення провадження у справі, з огляду на те, що у справі №921/107/15-г/16 розгля-даються вимоги Банку до майнового поручителя-іпотекодавця, а у даній справі – вимоги до грошо-вого поручителя. При цьому, статтею 228 ГПК України суду надано право за заявою учасника спра-ви, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. При цьому, колегія суддів зазначає, що у даному ви-падку відсутня об’єктивна неможливість розгляду справи №903/1302/14 до ухвалення остаточного судового рішення у справі №921/107/15-г/16.

Представник Фонду у судовому засіданні 16.05.2018р. заявив усне клопотання про відкла-дення розгляду справи, оскільки 30.05.2018р. у Касаційному господарському суді призначено розг-ляд справи №903/1296/14 за позовом Банку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до ТзОВ «Вест ОСОБА_2» як поручителя, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – МПП «ВК Імпекс» про стягнення 10 094 668,13 доларів США.

Колегія суддів, порадившись на місці, відхилила клопотання про відкладення з огляду на те, що відкладення розгляду справи є правом і прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В судових засіданнях представники Банку та Фонду підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Відповідача заперечив про-ти доводів та вимог апеляційної скарги та надав свої пояснення.

Третя особа Відповідача не забезпечила явку свого представника у судові засідання, проте, участь представників не визнавалась обов’язковою, тому така неявка не перешкоджає розгляду апе-ляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм ма-теріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2013р. ПАТ «Банк Форум»-кредитор та ТзОВ «Зо-лотий Екватор»-позичальник уклали кредитний договір №1-0020/13/30-KL, за умовами якого кре-дитор, на умовах, визначених договором, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лі-нію, в рамках якої надає останньому кредитні кошти (далі – кредит) окремими частинами (далі – вибірки), на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в межах визначеної договором суми коштів (далі – кредитний ліміт), а позичальник зобов’язується вчасно погашати кредитору заборгованість за кредитом, а також сплачувати на ко-ристь кредитора проценти та комісії в розмірі, у строки (терміни) та на умовах, визначених цим договором.(т.1, арк.справи 15-26)

Пунктом 1.2 кредитного договору сторони узгодили, що максимальна заборгованість пози-чальника за цим договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 7 185 457,34 доларів США.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено, що кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.05.2013р.

Згідно з пунктом 1.5 кредитного договору №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., надання кре-диту/вибірок буде здійснюватися виключно в межах суми вільного (невикористаного) залишку кре-дитного ліміту відповідно до умов цього договору з наступним графіком зменшення кредитного ліміту:

№з/пСума кредитного ліміту, доларів СШАПеріод дії кредитного лімітуДата та сума погашення заборгованості за кредитом, долар США1.7 185 457,3429.03.2013р. - 30.04.2013р.30.04.2013р. (включно) 3 000 000,00 доларів США2.4 185 457,3401.05.2013р. - 31.05.2013р.31.05.2013р. (включно) 4 185 457,34 доларів СШАале, в будь-якому випадку – заборгованість за кредитом має бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, встановленого згідно з п.1.4 цього договору.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору визначено, що строк користування кожною окремою ви-біркою не встановлюється, проте, заборгованість за кредитом повинна погашатися у відповідності до графіку, встановленого згідно з п.1.5 цього договору, та в будь-якому випадку, повинна бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, встановленого п.1.4 цього договору.

Згідно з п.1.5.1.1 кредитного договору, дострокове погашення заборгованості за кредитом, у тому числі, протягом періоду доступності, має наслідком позачергове зменшення суми кредитного ліміту та відповідне коригування належної до погашення суми заборгованості за кредитом згідно графіком, встановленим в п.1.5 договору, без укладення будь-якого договору про внесення змін до цього договору.

Відповідно до п.1.6 кредитного договору, в якості забезпечення виконання зобов’язань по-зичальника за цим договором кредитор укладає/приймає зокрема, договір поруки з ТзОВ «Вест ОйлГруп».(п.п.1.6.1.2).

Матеріалами справи стверджено, що на забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ «Банк Форум»-кредитор та ТзОВ «Вест ОйлГруп»-поручитель 29.03.2013р. уклали договір поруки №1-0099/13/38-Р, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за на-лежне та своєчасне виконання ТзОВ «Золотий екватор» зобов’язань за кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені в майбутньому, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (п.1.1, п.п.1.1.1), порука за цим дого-вором забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов’язань ТзОВ «Золотий екватор» за кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., а саме: повернення кредиту в сумі 7815457,34 доларів США з графіком погашення (зниження ліміту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.05.2013р., або протягом іншого строку в інший термін дострокового погашення кредиту у випадках, передба-чених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 0,01% річних з можливим збільшенням їх розміру без укладення відповідного договору про внесення змін у ви-падках, передбачених кредитним договором; сплату комісій у строки (терміни) та в порядку, виз-начених кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов'язаних із стягненням заборгованості за кредит-ним договором (п.2.1 п.п.2.1.1).(т.1, арк.справи 65-69).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.05.2013р. Банк та ТзОВ «Золотий Еква-тор» уклали додатковий договір №1 до кредитного договору, за умовами якого сторони внесли зміни та доповнення до статей кредитного договору №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., шляхом викладення його в новій редакції (т.1, арк.справи 28-52), а саме:

- пункт 1.2 викладено в редакції, згідно якої максимальна заборгованість позичальника за цим договором (загальна сума усіх вибірок) не може перевищувати кредитний ліміт в сумі 50 285 457,34 доларів США, з урахуванням наступних сублімітів: субліміт-1 – 7185457,34 доларів США - для вибірок, наданих до 23.05.2013р.(п.п.1.2.1); субліміт-2 – 43 100 000,00 доларів США, для вибі-рок, наданих починаючи з 23.05.2013р.(п.п.1.2.2);

- пункт 1.4: кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена за-боргованість за кредитом, встановлюється: для вибірок, наданих в рамках субліміту-1 – не пізніше 31.05.2013р.(п.п.1.4.1); для вибірок, наданих в рамках субліміту-2 – не пізніше 31.12.2013р.(п.п. 1.4.2).

Крім того, п.1.4.2.1-1.4.2.6 Додаткового договору №1 від 23.05.2013р. сторонами було узгод-жено відкладальні обставини, настання яких пов’язано з датою повернення кредитних коштів, а саме:

- п.1.4.2.1 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.1.1-1.5.2.1.1.3 та/або п.п.1.5.2.2.1.1-1.5.2.2.1.3 цього договору – кінцевий термін, до настан-ня якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2014р.;

- п.1.4.2.2 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.2.1-1.5.2.1.2.3 та/або п.п.1.5.2.2.2.1-1.5.2.2.2.3 цього договору – кінцевий термін, до настан-ня якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12. 2015р.;

- п.1.4.2.3 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.3.1-1.5.2.1.3.3 та/або п.п.1.5.2.2.3.1-1.5.2.2.3.3 цього договору – кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12. 2016р.;

- п.1.4.2.4 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.4.1-1.5.2.1.4.3 та/або п.п.1.5.2.2.4.1-1.5.2.2.4.3 цього договору – кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12. 2017р.;

- п.1.4.2.5 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.5.1.-1.5.2.1.5.3. та/або п.1.5.2.2.5.1-1.5.2.2.5.3 цього договору – кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12. 2018р.;

- п.1.4.2.6 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.6.1-1.5.2.1.6.3 та/або п.п.1.5.2.2.6.1-1.5.2.2.6.3 цього договору – кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12. 2019р.

Пунктом 1.5 Додаткового договору №1 від 23.05.2013р. визначено, що надання кредиту/ви- бірок буде здійснюватися виключно в межах суми вільного (невикористаного) залишку кредитно-го ліміту відповідно до умов цього договору з встановленням графіку погашення кредиту, але, в будь-якому випадку, заборгованість за кредитом має бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, як він визначений згідно п. 1.4 договору.

Пунктом 1.5.1 Додаткового договору №1 від 23.05.2013р. встановлено наступний графік погашення кредиту, наданого в межах субліміту-1:

№з/пСума субліміту-1, доларів СШАПеріод дії субліміту-1Дата та сума погашення заборгованості за кредитом, долар США1.7 185 457,3429.03.2013р. - 30.04.2013р.30.04.2013р. (включно) 3 000 000,00 доларів США2.4 185 457,34 01.05.2013р. - 31.05.2013р.31.05.2013р. (включно) 4 185 457,34 доларів СШАПунктом 1.5.2 додаткового договору №1 від 23.05.2013р. встановлено умови погашення кредиту за сублімітом-2, а саме:

Підпункт 1.5.2.1.1: протягом період з 23.05.2013р. по 31.12.2013р. встановлюється графік погашення кредиту-1:

№з/пСума субліміту-2, дол. СШАПеріод дії субліміту-2Дата та сума погашення заборгованості за кредитом, долар США1.43 100 000,0023.05.2013р. - 30.06.2013р.30.06.2013р. - 20 000 000,00 доларів США2.23 100 000,0001.07.2013р. - 31.12.2013р.31.12.2013р. - 23 100 000,00 доларів США

Підпункт 1.5.2.1.1.1: відкладальна обставина-1. Сторони дійшли згоди, що за умови належ-ного погашення позичальником заборгованості за кредитом відповідно до графіку погашення кре-диту-1 та належної сплати ним процентів і комісій згідно з умовами цього договору, кінцевий тер-мін, до настання якого (включно) має бути погашена заборгованість за кредитом, переноситься на 31.12.2014р., а залишок заборгованості за кредитом підлягає погашенню згідно з графіком пога-шення кредиту-2 (п.п.1.5.2.1.2 цього договору).

Підпункт 1.5.2.1.1.3: у разі порушення позичальником своїх обов’язків щодо належного по-гашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту-1, належної сплати на-рахованих процентів, комісій відповідно до умов цього договору, відкладальна обставина-1 вважа-ється такою, що не настала. Наслідком ненастання відкладальної обставини-1 є зобов’язання пози-чальника погасити у повному обсязі заборгованість за кредитом, нарахованими процентами, комі-сіями, а також сплатити можливу неустойку у термін не пізніше 31.12.2013р.

Пункт 1.5.2.2: у випадку, якщо позичальник не здійснив погашення наданого в рамках суб-ліміту-2 кредиту в строк до 30.06.2013р. (включно) в сумі, не меншій 20 000 000,00 дол.США (п. 1.5.2.1 цього договору), що не вважається сторонами порушенням зобов’язань за цим договором, позичальник зобов’язаний здійснювати погашення кредиту згідно з наступним графіком погашення кредиту, наданого в межах субліміту-2 (при цьому, графік погашення кредиту, наданого в межах субліміту-2, встановлений в п.1.5.2.1 (з підпунктами) цього договору – не діє):

Підпункт 1.5.2.2.1: протягом періоду з 23.05.2013р. по 31.12.2013р. встановлюється графік погашення кредиту-8:

№з/пСума субліміту-2, доларів СШАПеріод дії субліміту-2Дата та сума погашення заборгованості за кредитом, долар США1.43 100 000,0023.05.2013р. - 30.08.2013р.30.08.2013р. - 250 000,00 доларів США2.42 850 000,0031.08.2013р. - 31.12.2013р.31.12.2013р.- 42 850 000,00 доларів США

В свою чергу, п.1.5.2.2.1.1 Додаткового договору №1 від 23.05.2013р. визначено відкладаль-ну обставину-8: сторони дійшли згоди, що за умови належного погашення позичальником забор-гованості за кредитом відповідно до графіку погашення кредиту-8 та належної сплати ним про-центів і комісій згідно з умовами цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути погашена заборгованість за кредитом, переноситься на 31.12.2014р., а залишок заборго-ваності за кредитом підлягає погашенню згідно з графіком погашення кредиту -9 :

№№ з/пСума субліміту-2, доларів СШАПеріод дії субліміту-2Дата та сума погашення заборгованості за кредитом, долар США11.42 850 000,0031.12.2013р. - 31.03.2014р.31.03.2014р. - 1 250 000,00 доларів США22.41 600 000,0001.04.2014р. - 30.06.2014р.30.06.2014р. - 1 250 000,00 доларів США33.40 350 000,0001.07.2014р. - 30.09.2014р.30.09.2014р. - 1 250 000,00 доларів США44.39 100 000,0001.10.2014р. - 31.12.2014р.31.12.2014р. - 39100000,00 доларів СШАЗгідно з п.10.7 додаткового договору №1 від 23.05.2013р. він набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання умов кредитного договору Банк надав ТзОВ «Золотий Екватор» кредитні кош-ти на підставі заявок позичальника:

- заявка від 01.04.2013р. – сума вибірки 7185457,34 доларів США, дата погашення вибірки 31.05.2013р. Дата надання кредиту 01.04.2013р.(т.1, арк.справи 90);

- заявка від 14.06.2013р. – сума вибірки 43033526,01 доларів США, дата погашення вибірки в заявці не зазначена. Дата надання кредиту 14.06.2013р.(т.1, арк.справи 91), що підтверджується меморіальними ордерами №9998493557 від 01.04.2013р., №272503 від 14.06.2013р.(т.1, арк.справи 92).

Як вбачається із банківських виписок, заборгованість за сублімітом-1 в межах суми сублі-міту 7185457,34 доларів США була сплачена ТзОВ «Золотий Екватор» повністю, а саме: 30.04. 2013р. в сумі 3000000,00 дол.США, 24.05.2013р. на суму 4185457,34 дол.США.(т.1, арк.справи 134 -135).

Заборгованість за сублімітом-2 в межах суми субліміту 43033526,01 доларів США сплачена ТзОВ «Золотий Екватор» частково в сумі 11207831,47 дол.США, а саме: 29.08.2013р. в сумі 250000 дол.США, 30.10.2013р. в сумі 10000000,00 дол.США, 02.07.2014р. в сумі 957831,47 дол.США.(т.1, арк.справи 136-137).

Решта суми заборгованості ТзОВ «Золотий Екватор» перед Банком за сублімітом-2, надано-го в межах кредитного договору станом на 15.12.2014р. становила 31825694,54 дол.США.

Крім того, пунктом 1.5.3 додаткового договору №1 сторони узгодили, що строк користуван-ня кожною окремою вибіркою не встановлюється, проте, заборгованість за кредитом повинна по-гашатися у відповідності до графіку, встановленого згідно з п.1.5 цього договору, та в будь-якому випадку, повинна бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, встановленого п.1.4 цьо-го договору.

Пунктом 1.5.3.1 додаткового договору №1 від 23.05.2013р. встановлено, що дострокове по-гашення заборгованості за кредитом, у тому числі, протягом періоду доступності, має наслідком позачергове зменшення суми кредитного ліміту та відповідне коригування належної до погашення суми заборгованості за кредитом згідно графіком, встановленим в п.1.5 договору, без укладення будь-якого договору про внесення змін до цього договору.

Згідно з п.1.6 додаткового договору №1 від 23.05.2013р., в якості забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором кредитор укладає/приймає, зокрема, договір поруки з ТзОВ «Вест ОСОБА_2» (п.п.1.6.1.2).

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2013р. Банк та ТзОВ «Вест ОСОБА_2» уклали дого-вір №1 про внесення змін до договору поруки №1-099/13/38-Р, яким внесено зміни в п.п.2.1.1 п.2.1 договору поруки №1-099/13/38-Р від 29.03.2013р., а саме: встановлено, що порука за цим догово-ром забезпечує в повному обсязі виконання всіх платіжних зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий екватор» за кредитним договором №1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., а саме: повернення кредиту в сумі 50285457,34 доларів США з графіком погашення (зниження лі-міту заборгованості) відповідно до умов кредитного договору та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 31.12.2019р., або протягом іншого строку/в інший термін дострокового пога-шення кредиту у випадках, передбачених кредитним договором; сплату процентів за користування кредитом в розмірі 10,5% процентів річних з можливим збільшенням їх розміру до 13% без укла-дення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених кредитним договором, зокрема внаслідок порушення боржником своїх зобов’язань за кредитним договором; сплату комі-сій у строки (терміни) та в порядку, визначених кредитним договором; сплату можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної кредитним договором; відшкодування витрат кредитора, пов’язаних із стягненням заборгованості за кредитним договором.(т.1, арк.справи 70).

Крім того, пунктом 2 договору №1 від 23.05.2013р. до договору поруки №1-099/13/38-Р від 29.03.2013р. визначено, що всі інші положення договору поруки №1-099/13/38-Р від 29.03.2013р., що не змінені цим договором про внесення змін, залишаються чинними.

Крім того, 29.08.2013р. Банк та ТзОВ «Золотий Екватор» уклали договір про внесення змін №2 до кредитного договору №1-0020/13/30-KL, за умовами якого сторони дійшли згоди викласти п.5.2.12 Кредитного договору №1-0020/13/30-KL в новій редакції, а саме – щодо суми обов’язкової купівлі-продажу іноземної валюти через установу позивача.(т.1, арк.справи 53).

30.09.2013р. Банк та ТзОВ «Золотий Екватор» уклали договір про внесення змін №3 до кре-дитного договору №1-0020/13/30-KL, за умовами якого сторони погодились викласти п.5.2.12 кре-дитного договору №1-0020/13/30-KL в новій редакції, а саме щодо суми обов’язкової купівлі-про-дажу іноземної валюти через установу позивача.(т.1, арк.справи 54).

29.08.2013р. позичальником перераховано Відповідачу 250000,00 дол.США в якості пога-шення заборгованості за сублімітом-2 в межах суми субліміту 43100000,00 дол.США, а 30.10.2013 року сплачено 10000000,00 доларів США в якості погашення заборгованості за сублімітом-2 в ме-жах суми субліміту 42850000,00 доларів США, тобто позичальником повернуто кредитні кошти в більшому розмірі, ніж було передбачено умовами Додаткового договору №1 від 23.05.2013р. (згід-но з графіком погашення кредиту-9, який застосовувався внаслідок настання відкладальної обста-вини-8), у зв’язку з чим заборгованість позичальника після здійснення наведених сплат, склала 32783526,01 доларів США., що стало підставою укладення Додаткового договору №4 від 27.12. 2013р.

Таким чином, позичальник не сплатив 20 000 000,00 доларів США до 30.06.2013р. на пога-шення кредиту в рамках субліміту-2, у зв’язку з чим застосуванню підлягали графіки погашення за-боргованості 8-14, визначені додатковим договором №1, а не графіки 1-7, адже невнесення 20 000 000,00 дол.США за умовами п.п.1.5.2.2-1.5.2.2.6.3 додаткового договору №1 не вважалося сторо-нами кредитного договору порушенням прийнятих зобов'язань.

27.12.2013р. Банк та ТзОВ «Золотий Екватор» уклали договір про внесення змін №4 до кре-дитного договору №1-0020/13/30-KL, за умовами якого сторони погодились внести зміни до кре-дитного договору №1-0020/13/30-KL, зокрема, пункт 1.4 викладено в наступній редакції: кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, ус-тановлюється: для вибірок, наданих в рамках субліміту-1 - не пізніше 31.05.2013р. (п.п.1.4.1); для вибірок, наданих в рамках субліміту-2 - не пізніше 31.12.2013р. (п.п.1.4.2). (т.1, арк.справи 55-67).

Крім того, пункти 1.4.2.1-1.4.2.6 кредитного договору №1-0020/13/30-KL викладено в нас-тупних редакціях:

- п.1.4.2.1 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.1.1-1.5.2.1.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2014р.;

- п.1.4.2.2 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.2.1-1.5.2.2.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2015р.;

- п.1.4.2.3 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.3.1-1.5.2.3.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2016р.;

- п.1.4.2.4 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.4.1.-1.5.2.4.3. цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повніс-тю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2017р.;

- п.1.4.2.5 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.5.1-1.5.2.5.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2018р.;

- п.1.4.2.6 передбачав, що у разі настання відкладальної обставини, що зазначена у п.п. 1.5.2.6.1-1.5.2.6.3 цього договору, кінцевий термін, до настання якого (включно) має бути повністю погашена заборгованість за кредитом, встановлюється 31.12.2019р.

Пунктом 2 додаткового договору №4 від 27.12.2013р. сторони також підтвердили, що в рам-ках Кредитного договору, протягом періоду з дати укладення кредитного договору до дати укла-дення наведеного договору про внесення змін, позичальник:

- отримав від кредитора кредит в рамках субліміту-1 в сумі 7185457,34 доларів США та здійснив погашення такого кредиту в рамках субліміту-1 в сумі 7185457,34 доларів США;

- отримав від кредитора кредит в рамках субліміту-2 в сумі 43033526,01 доларів США та здійснив погашення частини такого кредиту в рамках субліміту-2 в сумі 10250000,00 доларів США, внаслідок чого фактична заборгованість позичальника за кредитом по кредитному договору №1-0020/13/30-KL на дату укладення договору про внесення змін становить 32783526,01 доларів США в рамках субліміту-2 та 0,00 доларів США в рамках субліміту-1, у зв'язку з чим сторони домови-лись встановити графік погашення фактичної заборгованості позичальника за кредитом, що існує станом на дату укладення договору, і викласти пункти 1.5.2-1.5.3 в новій редакції.

Так, пункт 1.5.2.1 кредитного договору №1-0020/13/30-KL викладено в наступній редакції:

Протягом періоду 27.12.2013р. – 31.12.2013р. встановлюється графік погашення кредиту-1:

№з/пСума погашення заборгованості за кре-дитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашеннюЗалишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період, долар США

1.31.12.2013 - 32 783 526,01 доларів США 0,00

Підпункт 1.5.2.1.1 відкладальна обставина-1. Умова щодо погашення заборгованості за кре-дитом згідно з графіком погашення кредиту-2, що передбачений п.п.1.5.2.2 цього договору, є від-кладальною і зобов’язання позичальника щодо погашення заборгованості згідно з п.п.1.5.2.2 цього договору виникає виключно за умови належного (в повному обсязі і у встановлені строки/терміни, в порядку, встановленому цим договором) виконання позичальником своїх платіжних зобов’язань за цим договором (відкладальна обставина-1), а саме: належної сплати позичальником нарахова-них процентів в сумі 286 855,85 доларів США згідно з умовами цього договору, нарахованих за період з 26.11.2013р. – 25.12.2013р. включно.

Підпункт 1.5.2.1.2 наслідком настання відкладальної обставини-1 є встановлення строків погашення заборгованості за кредитом згідно з графіком погашення кредиту-2 та встановлення календарної дати 31.12.2014р. як кінцевого терміну, до настання якого (включно) має бути повніс-тю погашена заборгованість за кредитом, нарахованим процентам, комісіями та можлива неус-тойка.

Пунктом 1.5.2.2 кредитного договору №1-0020/13/30-KL (в редакції додаткового договору від 27.12.2013 № 4) визначено, що у разі настання відкладальної обставини-1, як вона визначена п.п.1.5.2.1.1-1.5.2.1.3 цього договору, позичальнику на період з 01.01.2014 по 31.12.2014 (включно) встановлюється графік погашення кредиту-2:

№ з/пСума погашення заборгованості за кредитом та дата, до якої (включно) така заборгованість підлягає погашенню Залишок заборгованості за кредитом після погашення у відповідний період, долар США11.31.03.2014р. - 957 831,47 доларів США 31 825 694,5422.30.06.2014р. - 957 831,47 доларів США 30 867 863,0733.30.09.2014р. - 957 831,47 доларів США 29 910 031,6144.31.12.2014р. - 29 910 031,61 доларів США 0,00

У п.п.1.5.2.2.1 було визначено, що умова щодо погашення заборгованості за кредитом згі-дно з графіком погашення кредиту-3, що передбачений п.п.1.5.2.3 цього договору, є відкладаль-ною і зобов’язання позичальника щодо погашення заборгованості згідно з п.п.1.5.2.3 цього догово-ру виникає виключно за умови належного (в повному обсязі і у встановлені строки/терміни, в по-рядку, встановленому цим договором) виконання позичальником своїх платіжних зобов’язань за цим договором (відкладальна обставина-1), а саме: належного погашення позичальником заборго-ваності за кредитом відповідно до п.п. 1, 2, 3 графіку погашення кредиту-2; погашення позичаль-ником протягом 01.10.2014р. – 31.12.2014р. заборгованості у сумі 957 831,47 доларів США, наслід-ком чого є зменшення залишку заборгованості за кредитом до суми 28 952 200,14 доларів США станом на кінець операційного дня 31.12.2014; належної сплати позичальником нарахованих про-центів і комісій згідно з умовами цього договору протягом січня – грудня 2014 року включно.

03.02.2014р. Банк та ТзОВ «Золотий Екватор» уклали договір про внесення змін №5 до кре-дитного договору №1-0020/13/30-КL від 29.03.2013 року, відповідно до якого сторони домовились викласти в новій редакції підпункти 1.6.2.14, 1.6.2.28, 1.6.2.29, 1.6.2.30 та 1.6.2.33 підпункту 1.6.2 пункту 1.6 кредитного договору, які стосуються забезпечення виконання зобов’язань позичальник-ка.(т.1, арк.справи 63).

19.11.2014р. ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ОСОБА_3 звернулося до ТзОВ «Вест ОСОБА_2» з письмо-вою вимогою №14567/31 про дострокове (з посиланням на п.п.7.1.1 та п.п.7.2.1) виконання пору-шених зобов’язань за кредитним договором і договором поруки шляхом перерахування на користь банку заборгованості ТзОВ «Золотий екватор» за кредитним договором №1-0020/13/30-KL в сумі 32 409 607,63 доларів США, з яких: строкова заборгованість за кредитом - 29 910 031,60 доларів США, прострочена заборгованість за кредитом – 1 915 662,94 доларів США, строкова заборгова-ність за процентами – 183 881,79 доларів США, прострочена заборгованість за процентами – 400 031,30 доларів США протягом семи робочих днів від дати отримання вимоги.(т.1, арк.справи 100, 101).

Відповідно до з п.п.7.1.1 кредитного договору порушенням зобов’язань вважається подія, коли позичальник не виконав або виконав неналежним чином будь-який свій обов’язок (платіжний чи неплатіжний) за договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості, не сплатив про-центи та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував документально підтверд-жені збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з кре-дитором, а також будь-яка юридична особа, що виступає поручителем/майновим поручителем по-зичальника згідно з п.1.6 цього договору, порушила будь-який свій обов’язок (платіжний чи не-платіжний) за будь-яким договором фінансування, що укладений або буде нею укладений з креди-тором.

Згідно п.п.7.2.1 кредитного договору при настанні випадку порушення зобов’язань креди-тор, на свій розсуд, має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, спла-ти процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування документально підтверджених збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати отримання позичальником відповідного письмового повідомлення.

У зв’язку з тим, що позичальник допустив порушення зобов`язання, Банк скористався пе-редбаченим кредитним договором правом та направив на адресу боржника вимогу про дострокове виконання зобов’язання.

Боржник у разі отримання вимоги, повинен її виконати впродовж семи днів, водночас в ма-теріалах даної справи відсутні будь які повідомлення або відповіді на вимогу Банку, також Від-повідач не надав доказів, які б свідчили про сплату боргу за кредитним договором.

Як вже зазначалося, господарський суд Волинської області рішенням від 05.03.2018р. від-мовив у задоволенні позову Банку в повному обсязі.(т.7, арк.справи 24-33).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на нас-тупне:

Предметом даного спору є стягнення боргу, процентів та пені за договором поруки.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті – ГК України) – госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань і є обов’язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов’язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті – ЦК України).

Зобов’язанням, відповідно до ст.509 ЦК України – є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд виходить з того, що з моменту укладення Догово-ру кредитування, 29.03.2013р. між Банком та Третьою особою Відповідача виникли кредитні відно-сини, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під дефініцію статті 1054 ЦК України, коли за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позича-льник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлю-ються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника по-вернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту укладення 29.03.2013р. Договору поруки, Від-повідач поручився перед Банком за виконання зобов’язання Третьою особою Відповідача, оскільки в силу ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором борж-ника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель, згідно зі ст.554 ЦК України, відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо догово-ром поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель від-повідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, про-центів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Банк зазначає, що боржник-ТзОВ «Золотий екватор» не ви-конав належним чином умови Кредитного договору в частині розрахунків з ПАТ «Банк Форум», розрахунки в повному обсязі і у встановлені строки не провів, у результаті чого в нього (боржни-ка) утворилась заборгованість перед Банком, сума якої станом на 15.12.2014р. становить 33 163 984,24 дол.США і складається з: простроченої заборгованості з повернення кредитних коштів у сумі 31 825 694,54 дол.США., простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 974 661,90 дол. США та 363 627,85 дол.США пені за простроченим кредитом та процентами.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дос-лідив обставини пов’язаної справи. Так, в провадженні господарського суду міста Києва перебува-ла справа №910/1407/15-г за позовом ТзОВ «Вест ОСОБА_2» до ПАТ «Банк Форум» про припи-нення договору поруки № 1-0099/13/38-Р від 29.03.2013р. з підстав порушення ч.ч. 1, 4 ст.559 ЦК України. Зазначений договір поруки було укладено у якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 1-0020/13/30-KL від 29.03.2013р., укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Золотий Екватор». Підставою для звернення до суду ТОВ «Вест ОСОБА_2», в межах спра-ви №910/1407/15-г, було: - внесення змін до кредитного договору від 29.03.2013р. за №1-0020/13/ 30-KL шляхом укладення Договору про внесення змін №4 від 27.12.2013р., що фактично є збі-льшенням обсягу відповідальності Позивача, як поручителя за договором поруки. Як наслідок – порушення ч.1 ст.559 ЦК України (т.4, арк.справи 236, 242-243); - пропуск ПАТ «Банк Форум» шес-тимісячного строку на звернення з вимогою до поручителя у зв’язку з ненастанням Відкладальної обставини-1, як це визначено в п.1.5.2.1.1 Кредитного договору, та настанням кінцевого строку по-гашення кредиту 31.12.2013р. Як наслідок – порушення ч.4 ст.559 ЦК України.(т.4, арк.справи 243, 249).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи №903/1302/14, підстави заперечень ТзОВ «Вест ОСОБА_2» є аналогічними, що й підстави позовних вимог у справі №910/1407/15-г. Спільним у цих двох справ – є встановлення наступних обставин в межах справи №910/1407/15-г, що мають істотне значення для вирішення справи №903/1302/14 та являються преюдиційним фактом у справі №903/1302/14, зокрема:

- встановлення обставин збільшення/зменшення відповідальності за кредитним договором № 1-0020/13/30-KL від 29 березня 2013 року в результаті укладення Додаткового договору №4 від 27.12.2013р. Як наслідок – збільшення/зменшення відповідальності за договорами поруки, у тому числі і по договору поруки 29.03.2013р. за №1-0100/13/38-Р, та наявність підстав для припинення поруки з підстав, передбачених ч.1 ст.559 ЦК України (у випадку збільшення обсягу відповідальнос-ті поручителя до якого призвели відповідні зміни, внесені до кредитного договору);

- встановлення обставин настання/ненастання Відкладальної обставини-1, як вона визначена у п.1.5.2.1.1 Договору про внесення змін №4 від 27.12.2013р. до кредитного договору №1-0020/13/ 30-KL від 29.03.2013р., та відповідно, визначення кінцевого строку повернення кредиту і початок перебігу строку для звернення з вимогою до поручителя. Таким чином, здійснюється оцінка при-пинення чи не припинення договору поруки з підстав, визначених ч.4 ст.559 ЦК України.

Вбачається, що господарський суд міста Києва рішенням у справі №910/1407/15-г від 24.10. 2016 р., залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2017р., було відмовлено у за-доволенні позовних вимог ТОВ «Вест ОСОБА_2» в повному обсязі, встановлено, що договір поруки №1-0099/13/38-Р від 29.03.2013р. не припинений.(т.4, арк.справи 233-245).

Верховний Суд України в постанові від 18.11.2015р. дійшов висновку про те, що у справі №910/1407/15-г підстав для застосування положень ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України немає, оскільки суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені графіками 1-7 за договором про внесення змін №4 до кредитного договору, є меншими за суми чергових платежів і залишки за кредитом, встановлені графіками 8-14 за додатковим договором №1, які підлягали застосуванню у зв’язку із несплатою позичальником 20000000,00 доларів США до 30.06.2013р., а тому збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося (т.2, арк.справи 195-200).

ВСУ також зазначив, що наведені у касаційній скарзі доводи щодо збільшення відповідаль-ності поручителя внаслідок розширення змісту та умов основного зобов’язання у зв’язку із достро-ковим поверненням кредиту, а саме – з тих підстав, що внаслідок збільшення періоду сплати та пролонгації основного зобов’язання до 31.12.2019р. відбувається збільшення суми нарахованих відсотків, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що як умовами додаткового до-говору №1, так і договором про внесення змін №4 до кредитного договору кінцевим строком пов-ного погашення заборгованості за кредитом визначено 31.12.2019р. (за умови настання передбаче-них цими договорами відкладальних обставин); умовами додаткового договору №1 до кредитного договору був встановлений кредитний ліміт в загальній сумі 50285457,34 дол.США (субліміт-1 та субліміт-2), натомість договором про внесення змін №4 сторони погодили графіки погашення фактичної заборгованості позичальника, що існує станом на 27.12.2013р. у сумі 32783526,01 дол. США з урахуванням настання чи ненастання відкладальних обставин, зменшивши тим самим роз-мір тіла кредиту. Судами встановлено, що у зв’язку з порушенням боржником строків повернення кредиту та виникненням заборгованості за кредитним договором, кредитор використав передбаче-не частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України та пунктами 7.1 та 7.2.1 кредитного договору право на односторонню зміну умов кредитного договору, надіславши 19.11.2014р. борж-нику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов’язаних з ним платежів протягом 7 робочих днів від дати отримання боржником даної вимоги (аналогічна вимога була направлена 19.11.2014р. і поручителю).

Вимога Банку була отримана боржником 02.12.2014р., а тому, з урахуванням норм ч.4 cт.559 ЦК України та умов кредитного договору, з 09.12.2014р. розпочинається перебіг шестимісячного строку для пред’явлення вимоги до поручителя.

Як зазначає ТзОВ «Вест ОСОБА_2», посилаючись на висновок судової експертизи, що була проведена у справі №910/1407/15-г, стверджує, що строк виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором настав 31.12.2013р., адже він не дотримався умов п.п.1.5.2.1.1-1.5.2.1.3 кре-дитного договору в редакції додаткової угоди №4, зокрема, не сплатив своєчасно 286855,85 дол. США відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 26.11.2013р. по 25.12.2013р., а тому порука за договором поруки від 29.03.2013р. №1-099/13/38-Р з наступними змінами, внесени-ми додатковим договором про внесення змін від 23.05.2013р., припинилася, і вимога банку від 19.11.2014р. до поручителя є безпідставною в силу ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що згідно ст.104 ГПК Ук-раїни висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом ви-сновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. При цьому, жодний доказ у справі не може мати для суду наперед встановленої сили, адже на суд покладено обов’язок оцінити нале-жність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’я-зок доказів у їх сукупності.

Тому, перевіривши розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором та дос-лідивши усі наявні в матеріалах справи платіжні документи і банківські виписки, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що відкладальна обставина-1 (за умовами кредитного до-говору в редакції додаткової угоди №4) настала, адже у період з 27.12.2013р. по 30.12.2013р. пози-чальник виконав умови, за яких відкладальна обставина вважається такою, що настала і не допус-кав порушення строків виконання грошових зобов’язань. Так, перерахування 286 855,85 дол.США відсотків мало місце 27.12.2013р. При цьому, суд враховує, що у призначенні платежу цієї суми позичальник вказав сплату відсотків з 14.06.2013р. по 31.12.2013р., проте, колегія суддів не вважає таку примітку у платіжних документах визначальною в розрізі спірних правовідносин, оскільки прострочених відсотків, які б свідчили про наявність невиконаного грошового зобов’язання за кре-дитним договором в цій частині з 14.06.2013р. станом на 31.12.2013р., позичальник не мав. Мате-ріалами справи підтверджується, що у строк до 30.06.2013р. позичальник повинен був сплатити кредиторові відсотки за користування кредитом за період з 14.06.2013р. по 25.06.2013р. у розмірі 150 617,34 грн. і ця сума була сплачена 27.06.2013р.

Крім того, з наявного розрахунку суми боргу позичальника, здійсненого Банком і наявними в матеріалах справи платіжними документами та банківськими виписками про перерахування сум у валюті кредиту стверджується, що сплата відсотків за користування кредитом у 2013 році відбу-валася у повному обсязі без прострочень.

Також суд звертає увагу, що у призначенні платежу при сплаті 38,22 доларів США відсотків, перерахованих 30.05.2013р., позичальник вказав період « 24.05.2013р.-31.12.2019р.», а сплачуючи 30.07.2013р. – 376 543,35 доларів США, 29.10.2013р. – 374 355,85 доларів США, 27.11.2013р. – 308 084,38 доларів США відсотків вказав « 14.06.2013р. – 31.12.2013р.».

Враховуючи встановлений факт відсутності порушення сплати позичальником відсотків у 2013 році (по сумі та за строками), описані призначення платежу колегія суддів вважає помилкови-ми, у зв’язку з чим не приймає до уваги висновок судової експертизи у цій частині, про що вірно зазначено судом першої інстанції

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спра-ві доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок дока-зів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається зі встановлених господарськими судами обставин – в іншій господарській справі №910/1407/15-г встановлювались обставини щодо осіб, які беруть участь у даній справі (№ 903/1302/14) і предметом позову в іншій справі №910/1407/15-г було визнання припиненою на під-ставі ч.ч.1,4 ст.559 ЦК України поруки за договором поруки №1-0099/13/38-Р від 29.03.2013, тобто спір в іншій справі №910/1407/15-г стосувався того ж самого договору поруки, що й у даній справі (№903/1302/14).

При цьому, провадження у даній справі № 903/1302/14 неодноразово зупинялось у зв’язку із розглядом пов’язаної з нею іншої справи №910/1407/15-г.

Таким чином, обставини, встановлені у судових рішеннях в іншій справі №910/1407/15-г, які набрали законної сили та є чинними, а саме у рішенні господарського суду міста Києва від 24.10.2016р., постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 та постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2017, є преюдиційними, тобто такими, що не потре-бують доказування при розгляді даної справи №903/1302/14. Відтак, відсутні підстави ставити під сумнів факти та обставини, які в них встановлені.

Відповідно до приписів ч.4 ст.75 ГПК України – обставини, встановлені рішенням суду в гос-подарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене, відсутні підстави для визнання поруки за договором поруки №1-0099/ 13/38-Р від 29.03.2013р. припиненою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час нового розгляду справи №903/1302/14, судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2014 року ПАТ «Банк Форум» також звернувся до госпо-дарського суду Рівненської області з позовом про стягнення солідарно з позичальника – ТзОВ «Зо-лотий екватор» та його іншого поручителя-ТзОВ «Сетерус» тієї ж самої суми заборгованості, що і в даній справі, а саме: 33163984,29 дол.США заборгованості за кредитним договором №1-0020/13/ 30-KL, з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів – 31852694,54 дол. США, прострочена заборгованість з нарахованих відсотків – 974661,90 доларів США та 363627,85 дол.США – пеня.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. у справі №918/1930/14 такі позовні вимоги було задоволено частково, а саме: стягнуто з позичальника-ТзОВ «Золотий екватор» 31825694,54 дол.США боргу з повернення кредитних коштів, що еквівалентно 500003971 грн. 04 коп., 974661,90 дол.США, що еквівалентно 15312621 грн. 69 коп. процентів. Провадження у справі в частині позовних вимог про солідарне стягнення з ТзОВ «Сетерус» було припинено з по-силанням на п.4 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» через визнання грошових вимог банку до поручителя в межах провадження у справі про його банкрутство.(т.2, арк.справи 214).

23.10.2015р. на виконання рішення суду від 06.10.2015р. видані відповідні накази.

Матеріали справи свідчать, що 13.09.2016р. ТзОВ «Золотий Екватор» звернулося до госпо-дарського суду Рівненської облас-ті із заявою про застосування розстрочки виконання рішення зазначеного господарського суду від 06.10.2015р. у справі №918/1930/14.

При цьому, до моменту звернення із заявою про розстрочку, ТзОВ «Золотий екватор» в доб-ровільному порядку сплатило 12 680 251,03 грн. заборгованості на виконання рішення господар-ського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14р.(т.5, арк.справи 119-126).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.09.2016р. №918/1930/14 застосова-но розстрочку виконання рішення на 8 (вісім) років згідно графіку.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. у справі №918/ 1930/14 скорочено строк розстрочки виконання рішення з вісьми до п’яти років.

12.01.2017р. постановою Вищого господарського суду України скасовано ухвалу господар-ського суду Рівненської області від 20.09.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господ-дарського суду від 07.11.2016р. у справі №918/1930/14, а справу направлено на новий розгляд за-яви ТзОВ «Золотий Екватор» про розстрочку виконання судового рішення до господарського суду Рівненської області.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. у справі №918/ 1930/14, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2017р., затверджено строк розстрочки виконання рішення – 5 років до 31 серпня 2021р.(том 5, арк.спра-ви143-152,). Дані постанови на день розгляду спору є чинними.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ТзОВ «Золотий еква-тор» вчасно здійснюються платежі на виконання затвердженої розстрочки рішення господарського суду Рівненської області від 06.10.2015р. по справі №918/1930/14, що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками по рахунках ТзОВ «Золотий екватор».(т.6, арк.спра-ви 102-373).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.11 ЦК Ук-раїни – підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочи-ни. Згідно ч.5 цієї статті у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права і обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Крім того, Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, що діяла на момент за-стосування розстрочки) передбачав дві стадії, на яких суд може вирішувати питання про розстроч-ку виконання рішення, а саме: при винесені рішення по суті справи, що відображається в мотиву-вальній та резолютивній частинах рішення (п.3 ч.1, ч.2 ст.84), а також у наказі господарського су-ду, та під час виконання рішення суду (виконавчого провадження) шляхом винесення окремого процесуального документа (ухвали) про розстрочку виконання рішення (ч.3 ст.121). Розстрочка ви-конання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтерва-лом у часі. За змістом ч.2 ст.84 цього Кодексу строки виконання рішення частинами (сплата гро-шових сум частками, тощо) визначаються судом.

Аналогічні висновки викладено у рішенні Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року №5-рп/2013.

Таким чином, відповідно до судових рішень у справі №918/1930/14, суд розстрочив вико-нання зобов’язання за кредитним договором №l-0020/13/30-KL від 29.03.2013р. на п’ять років, починаючи з вересня 2016 до серпня 2021р., шляхом щомісячного перерахування сум заборгова-ності за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитом.

Відповідно до п.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встанов-леного в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кре-дитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’-явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’я-зання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення догово-ру поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки порука є похідним зобо-в’язанням кредитного договору, то поручитель не може відповідати за зобов’язаннями боржника в іншому обсязі ніж сам боржник. Тому, виконання основного зобов’язання виключає можливість задоволення вимог за рахунок забезпечувального зобов’язання, про що вірно зазначено судом пер-шої інстанції.

Суд першої інстанції також зауважив, що звернувшись до боржника з письмовою вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, Банк змінив строк виконання зобов’язання за кре-дитним договором, а тому кредитний договір припинив свою дію. Дана правова позиція вислов-лена в постанові Верховного суду від 14.02.2018р. у справі №564/2199/15-ц (провадження №61-2404св18).

З огляду на зазначене, забезпечувальне зобов’язання застосовується у разі прострочення ви-конання основного зобов’язання, яке на день розгляду справи боржником- TзОB «Золотий еква-тор» не порушено, що виключає можливість звернення з вимогою до поручителя.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи стверджено та позивачем не спростовано відсутність прострочення виконання основного зобов’я-зання на день розгляду справи, що не дає правових підстав для застосування забезпечувального зобов’язання в силу ст.553 ЦК України та умов договору поруки. А тому суд дійшов висновку про відмову у позові.

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання Скаржника на те, що зобов’язання за кредит-ним договором прострочено, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки ухва-лою про розстрочку у справі №918/1930/14 змінено порядок та строк зобов’язання, яке й виникло за кредитним договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов’язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про підставність заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задово-лення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов’язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського проце-суального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» в особі в.о.уповноваженої особи Фонду гаранту-вання вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 на рішення господар-ського суду Волинської області від 05.03.2018р. у справі №903/1302/14 залишити без задоволен-ня, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №903/1302/14 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.