Постанова № 74321956, 23.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16409/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Кузьмишиної О.М.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року

у справі № 826/16409/17

за позовом Міністерства соціальної політики України

до відповідача Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби

про визнання дій протиправними та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби в якому просив:

-визнати дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягають в перевищенні повноважень та упередженості під час вчинення виконавчих дій, та в порушенні прав та законних інтересів сторони виконавчого провадження- Міннсоцполітики, протиправними.

-постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 17.03.2017 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи у зв'язку із наведеним просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державна фінансова інспекція України пред'явила позов до Міністерства соціальної політики України, в якому просила: зобов'язати Міністерство соціальної політики України виконати п. 2 вимоги ДФІ від 03.10.2014 № 04-14/1542, а саме: відшкодувати завдані збитки шляхом повернення коштів до Державного бюджету України на суму 6 884,55 тис. грн., а також зменшити заборгованість Міністерства перед зазначеним товариством на суму 1 315,61 тис. гривень. Внести зміни до договору від 10.01.2013 № 13/23-ВТ, укладеного з ТОВ "Сінтезпродсервіс", та передбачити дотримання товариством націнки, яка була ним визначена у тендерній пропозиції; Зобов'язати Міністерство соціальної політики України виконати п. 3 вимоги ДФІ від 03.10.2014 № 04-14/1542, а саме: відшкодувати завдані збитки шляхом повернення коштів до Державного бюджету України на суму 15,87 тис. грн.; Зобов'язати Міністерство соціальної політики України виконати п. 4 вимоги ДФІ від 03.10.2014 № 04-14/1542, а саме: відшкодувати завдані збитки шляхом повернення коштів до Державного бюджету України на суму 375,36 тис. грн.; Зобов'язати Міністерство соціальної політики України виконати п. 5 вимоги ДФІ від 03.10.2014 № 04-14/1542, а саме: відшкодувати завдані збитки шляхом повернення коштів до Державного бюджету України на суму 278,20 тис. гривень.; Зобов'язати Міністерство соціальної політики України виконати п. 6 вимоги ДФІ від 03.10.2014 № 04-14/1542, а саме: відшкодувати завдані шляхом повернення коштів до Державного бюджету України на суму 70,8 тис. грн. внести зміни до укладеного з ТОВ «Бердянськ-Тур» договору та передбачити дотримання товариством фізіологічних норм харчування, які передбачені Постановою № 258.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.2014 року у справі № 826/3437/14 позовні вимоги задоволені в частині скасування пунктів 2,3,4,5 вказаної вимог. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2014 р. виправлено описку, допущену в першому та другому абзаці розділу "Обставини справи" та абзацах 2, 3, 4, 5 резолютивної частини постанови від 13.05.2014 р. у справі № 826/3437/14. А саме,- 2014 р. виправлено на 2013 рік.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014 р. додатково зобов'язано Міністерство соціальної політики України виконати п. 6 вимоги ДФІ від 03.10.2013 № 04-14/1542, а саме: відшкодувати завдані шляхом повернення коштів до Державного бюджету України на суму 70 800 (сімдесят тисяч вісімсот) гривень, внести зміни до укладеного з ТОВ "Бердянськ-Тур" договору та передбачити дотримання товариством фізіологічних норм харчування, які передбачені Постановою № 258.

22.05.15 р. на виконання вказаної постанови видано виконавчий лист, який 08.06.2016р. Державна фінансова інспекція України пред'явила до виконання до Державної виконавчої служби України.

Постановою від 17.06.2016 р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за вказаною заявою відкрито виконавче провадження ВП №51443686, якою зобов'язано боржника - Міністерства соціальної політики України - у строк до семи днів з моменту винесення постанови самостійно виконати рішення суду.

Постанова скерована боржнику супровідним листом від 17.06.2016 р. №20-1/196-25.

У своєму листі від 06.07.16 р. №9817/0/14-16/06 позивач звернув увагу органу стягнення на вказану обставину, проте, станом на час винесення оскаржуваної постанови від 17.03.2017 р. питання щодо виправлення описки у виконавчому документі і, відповідно, у документах виконавчого провадження, не вирішено та вимога Державної фінансової інспекції України від 03.10.2014 № 04-14/1542 до Мінсоцполітики не надходила, тому підстави для її виконання відсутні.

17.03.2017 р. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у ВП №51443686 в порядку ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення суду на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно ст. 259 КАС України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Аналогічні положення містяться у ст. 374 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні заяви до суду не подавалися, і виконавчий лист переданий до виконання з вказаною опискою.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З урахуванням тої обставини, що позивачу вимога Державної фінансової інспекції України 03.10.2014 року № 04-14/1542 не надходила. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо поважності причини невиконання вимоги державного виконавця, оскільки і виконавчий документ, і докумети виконавчого провадження містять посилання на реквізити неіснуючої вимоги Державної фінансової інспекції України у зв'язку з чим органом стягнення не вжито заходів до їх направлення.

Посилання апелянта на те, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу є невиконання боржником без поважних причин рішення у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови обізнаності боржника про таку постанову та про строк, у який не може добровільно виконати таке рішення.

Разом з тим, відповідачем не вжито заходів щодо приведення у відповідність виконавчий лист, зокрема не було виправлено описку, а відтак унеможливлюється її виконання позивачем.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення, оскільки позовна вимога в частині визнання дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що полягають в перевищенні повноважень та упередженості під час вчинення виконавчих дій, та в порушенні прав та законних інтересів сторони виконавчого провадження - Мінсоцполітики, протиправними не передбачає перевищення повноважень, а лиш необґрунтоване винесення відповідачем постанови.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 330, 331 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді Собків Я. М.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлений 23 травня 2018 року