Ухвала суду № 74321613, 30.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 травня 2018 року м. Київ № 826/14428/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра"до треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета споруДепартаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про визнання протиправною та скасування Постанови № 54937258 від 18.10.2017 року, зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альміра" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправною та скасування Постанови № 54937258 від 18.10.2017 року, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Альміра» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, заборонено державним виконавцям Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» (код ЄДРПОУ 33460268) за виконавчим провадженням ВП № 54937258, у тому числі, але не виключно, приймати постанови про арешт коштів, майна боржника та направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти вимоги до будь-яких банківських установ про списання коштів боржника, стягувати грошові кошти, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1400/16 від 03 жовтня 2017 року щодо примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15 листопада 2016 року у справі № 917/1400/16.

15 грудня 2017 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.

Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України" від 03.10.2017 №2147-VIII, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Через канцелярію суду 21.05.2018 року представником ТОВ «Альміра» подано клопотання про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року по справі №826/14428/17, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу, в якому просить:

1) визнати дії, вчинені відповідачем, починаючи з 23.04.2018 року, в рамках виконавчого провадження ВП №54937258, незаконними, та такими, що призведуть до порушення вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову;

2) зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання ним ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову у справі №826/14428/17 протягом 10 днів з дня винесення судом відповідної ухвали;

3) зобов'язати відповідача вчинити дії, достатні для відновлення становища, яке існувало до порушення відповідачем 23.04.2018 року вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову;

4) стягнути з головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича штраф за невиконання ним вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року про забезпечення позову в сумі 17620,00 грн.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною третьою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами першою - сьомою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Із прохальної частини клопотання вбачається що позивач фактично просить застосувати до відповідача процедуру, передбачену для суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, в разі встановлення судом судового контролю за виконанням судового рішення.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи, суд дійшов висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може лише під час прийняття судового рішення у справі.

Разом із цим суд зазначає, що вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналогічну позицію також висловлено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 02.03.2016 року у справі № К/800/75/16.

Як вбачається із змісту ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2017 року, судовий контроль за виконанням ухвали судом не встановлено, з огляду на що, до відповідача не може бути застосовано заходи, зазначені у прохальні частині клопотання позивача про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року по справі №826/14428/17, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу.

Враховуючи вищевикладене, задоволення зазначеного клопотання суперечить інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, а тому, суд дійшов висновку, у задоволенні клопотання позивача про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року у адміністративній справі №826/14428/17, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 5, 6, 166, 167, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" про встановлення порушення відповідачем вимог ухвали про забезпечення позову від 10.11.2017 року, зобов'язання відповідача надати суду звіт про її виконання та накладення штрафу відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна