Рішення № 74321608, 29.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року № 826/1348/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватний нотаріус Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування наказу Міністерства юстиції України від 5 січня 2018 року № 62/5.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та зазначає про протиправність наказу Міністерства юстиції України від 5 січня 2018 року № 62/5, оскільки відсутні підстави для блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, та зазначає про правомірність наказу Міністерства юстиції України від 5 січня 2018 року № 62/5, оскільки під час проведення перевірки Міністерством юстиції України встановлено порушення приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 вимог чинного законодавства під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Наказом Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 62/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на два місяці.

Вказаний наказ прийнято на підставі довідки від 29.12.2017 за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, якою встановлено порушення приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 вимог статей 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та пунктів 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, а саме: приватним нотаріусом за наявності підстав для прийняття рішення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зупинення розгляду заяви), проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна без подання документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, який передбачений вимогами пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини першої статті 371 Закону України від 01.07.2004 № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-ІV) контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 371 Закону № 1952-ІV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина четверта статті 371 Закону № 1952-ІV).

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990, контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян", і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

Згідно з пунктом 5 Порядку за результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Відповідно до пункту 6 Порядку, камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації (пункт 7 Порядку).

Згідно з пунктом 9 Порядку результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:

дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік);

прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку;

підстава проведення камеральної перевірки;

опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів;

пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу (пункт 10 Порядку).

З системного аналізу викладених норм вбачається, що Мін'юст, з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав, наділений повноваженнями здійснювати моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, а також у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав проводити перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

При цьому, для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Мін'юст має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством юстиції України відповідно до статті 371 прийнято наказ від 10.10.2017 № 3759/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», згідно якого проведено моніторинг реєстраційних дій державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 у Державному реєстрі прав та за результатами моніторингу складено акт від 30.11.2017.

На підставі складеного акту Міністерством юстиції України прийнято наказ від 15.12.2017 № 4715/7 про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1.

За результатами проведеної камеральної перевірки Міністерством юстиції України складено довідку від 29.12.2017, якою встановлено порушення приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 вимог статей 10, 18, 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та пунктів 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а саме: приватним нотаріусом за наявності підстав для прийняття рішення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зупинення розгляду заяви), проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна без подання документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, який передбачений вимогами пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (у редакції, чинній на момент вчинення реєстраційної дії).

В довідці зазначено, що 01.03.2017 до приватного нотаріуса ОСОБА_1 із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (загальною площею 259,5 кв.м, житловою площею 106 кв.м, - А; ганок - І; тераса - ІІ; сарай - Б; свердловина - ІІІ; яма вигрібна - ІV; огорожа - N1; хвіртка - N2; ворота - N3; огорожа - N4) (заява зареєстрована у базі даних заяв Державного реєстру прав за № 21202008), який розташований за адресою: АДРЕСА_2, звернувся ОСОБА_2.

Для проведення державної реєстрації подано:

- технічний паспорт від 13.12.2016 № 16/174, виданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3;

- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.09.2012, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області;

- декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 16.02.2017 серія КС №142170471192, виданий відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради.

03.03.2017 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34138833 та проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (розділ Державного реєстру прав № 1188777732105, запис про право власності № 19309191).

Як встановлено під час розгляду справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу стали висновки Міністерства юстиції України щодо проведення позивачем державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна без подання документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Відповідно до пункту 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Позивачем на підтвердження правомірності прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 (розділ Державного реєстру прав № 1188777732105, запис про право власності № 19309191) без документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, надано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_2, в якій вказано кадастровий номер земельної ділянки.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що приватним нотаріусом проведено державну реєстрація права власності на житловий будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав та зазначення ОСОБА_2 у відповідній заяві кадастрового номеру земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, суд зазначає про неправомірність висновків Міністерства юстиції України щодо порушення приватним нотаріусом вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність підстав для застосування до приватного нотаріуса ОСОБА_1 заходів відповідальності у сфері державної реєстрації прав та прийняття наказу від 05.01.2018 №62/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.01.2018 № 62/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

3. Стягнути на користь Приватного нотаріуса Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 (08300, АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева