Постанова № 7432061, 19.11.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-1723/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2009 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь з 01січня 1999 року по 01 вересня 2009 року - 20233,20 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона проживає та працювала на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка згідно поданої письмової заяви просить справу розглядати без її участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії , проживає на території радіоактивного забруднення, а саме в м. Олевськ Житомирської області, яке відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією паспорту позивачки, копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи , довідкою з місця проживання.

Позивачка з 17 квітня 200 року по 11 вересня 2007 року працювала в Олевському ВПЖКГ, що знаходиться в м. Олевську Житомирської області і отримувала щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, що стверджується довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи .

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.

Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання доплати в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи наведене вважаю, що на користь позивачки слід стягнути заборгованість 01 травня 2000 року по 01 вересня 2007 року, що стверджується довідками з місця роботи та розрахунком , зазначеним в позовній заяві, згідно якого позивачці не доплачена доплата, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення в сумі 35245 грн., а саме:

90х2 + 118х618 + 140 х 6 + 165 х 6 + 185 х 11 + 205 х 9 + 237х4 + 262х3 + 290х3 + 310х2 + 332х4 + 350х6 +375х5 + 400х4+ 420 х3 + 440х3 = 20721 грн. – 462,80 грн. отриманих коштів = 20258,20 грн. , а не 20233,20 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як працюючої на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивачки 20258,20 грн. доплати, передбаченої ст. 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» , ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 доплати не у відповідності із ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 20258,20 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області державне мито в сумі 205,98 гривень в прибуток держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: