Рішення № 74319347, 24.05.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1875/18

Провадження № 2-о/185/136/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Молчанової Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи – Колективне підприємство «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», Приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018 року заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення того, що вона ОСОБА_1 та обдаровуванна ОСОБА_3 є однією ж і тією особою, та їй ОСОБА_1 належить правовстановлюючий документ – договір дарування від 14 серпня 1996 року посвідчений державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1-2161.

В обґрунтування своєї заяви вона зазначила, що її дідусь ОСОБА_5 та її бабуся ОСОБА_6 через її законного представника батька ОСОБА_7 подарували їй двокімнатну квартиру № АДРЕСА_1. 19 квітня 2008 року вона вийшла заміж за ОСОБА_8, та після взяла прізвище свого чоловіка ОСОБА_8. У зв’язку зі зміною прізвища вона отримала паспорт на своє прізвище ім’я по батькові - ОСОБА_1. З метою зареєструвати право власності на вищезазначену квартиру, яку їй було подаровано, вона звернулася до реєстраційної служби, але там їй повідомили, що необхідно виготовити технічний паспорт на квартиру. Після чого вона звернулася до БТІ, але їй повідомили, що виготовити технічний паспорт не можуть, оскільки є розбіжності в зазначені її ім’я у паспорті та договорі дарування, а саме у паспорті - ОСОБА_1, а договорі дарування - ОСОБА_3. Вона вважає, що така невідповідність сталася тому, що свідоцтво про народження було складено російською мовою, в якому прізвище ім’я та по батькові зазначено, як «Грехова Анна Сергеевна», а договір дарування було складено українською мовою, тому її прізвище, ім’я, по батькові нотаріусом було переведено з російської мови з її свідоцтва про народження на українську мову, як ОСОБА_3. Через цю невідповідність вона не в змозі розпоряджатися своїм майном.

Заявниця – ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності в якій зазначила, що заяву підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи – Колективного підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з’явився, проте від нього надійшла заява в якій він просив розглянути справу за відсутності їхнього представника, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Заінтересована особа – Приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу у її відсутність, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Суд вивчивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 серпня 1996 року ОСОБА_9, що мешкає в м. Павлограді, вул. Ленінградська, 14/13 та ОСОБА_6, що мешкає там же та ОСОБА_7, що мешкає в м. Тернівка, діючи як законний представник своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, склали договір про дарування, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_6 подарували, а ОСОБА_3 прийняла у дар двохкімнатну квартиру №13 жилою площею - 25,8 м., загальною площею – 39,5 кв.м., в будинку № 14 по вул. Ленінградська в м. Павлограді.

Зазначений договір дарування було посвідчено державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за №1-2161 (арк.с.6).

Крім того, як вбачається з заяви, наданої КП Павлоградське МБТІ від 10 квітня 2018 року, право власності на вищезазначену квартиру, зареєстровано станом на 17 жовтня 1996 року за ОСОБА_3.

Свідоцтво про народження заявниці було складено російською мовою (арк.с.10) в якому її прізвище, ім’я та по батькові зазначено як «Грехова Анна Сергеевна».

19 квітня 2008 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_8, та після реєстрації шлюбу взяла прізвище чоловіка ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (арк.с.11).

Оскільки заявниця змінила прізвище, після реєстрації шлюбу, вона отримала новий паспорт, в якому її прізвище, ім’я та по батькові було зазначено, як ОСОБА_1 (арк.с.7). У картці платника податків, також зазначено прізвище, ім’я та по батькові заявниці, як ОСОБА_1 (арк.с.8).

Отже у вищезазначених документах було виявлено розбіжність, а саме у договорі дарування квартири, ім’я заявниці зазначено «Ганна», а в паспорті «Анна». Окрім того, заявниця після укладення шлюбу змінила прізвище з «Грехова» та «Мосьпан».

Таким чином прізвище та ім’я заявниці, яке зазначене у договорі дарування квартири, не збігається з її прізвищем та ім’ям, яке зазначене у паспорті, картці фізичної особи – платника податків та свідоцтві про шлюб. Зазначена розбіжність виникла у зв’язку з довільним перекладом з російської мови на українську мову.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу – договору дарування квартири, має юридичне значення, оскільки від встановлення зазначеного факту залежить право заявниці на квартиру.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім’ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

За таких обставин, суд вважає можливим встановити факт належності заявниці правовстановлюючого документу – договору дарування квартири.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 76, 263, 265, 273, 315, 319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи – Колективне підприємство «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації», Приватний нотаріус Павлоградського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) правовстановлюючого документу – договору дарування квартири №АДРЕСА_2 (колишня назва вулиці Ленінградська) в місті Павлограді Дніпропетровської області, від 14 серпня 1996 року посвідченого державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №1-2161.

Судові витрати по справі покласти на заявника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. О. Головін