Рішення № 74319174, 22.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року № 810/1411/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участі секретаря судового засідання - Приходько Н.І.,

представника позивача - Чубар А.В,

представника відповідача - Хітько В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікналенд» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Вікналенд» з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 13.03.2018 №0013275301, в частині нарахування позивачу штрафу у сумі 103 480,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог закону щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року, травень, жовтень 2016 року є необґрунтованими, оскільки такі податкові накладні не були зареєстровані саме з вини податкового органу, а не ТОВ «Вікналенд».

Ухвалою суду від 27.03.2015 відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі та призначено до її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2018.

У судовому засіданні 18.04.2018 судом оголошено перерву до 22.05.2018 у зв'язку із необхідністю надання позивачем доданих доказів.

У судовому засіданні 22.05.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просив відмовити. Наполягав на тому, що позивачем порушено встановлені законом строки реєстрації податкових накладних, і затримка такої реєстрації відбулась саме з вини позивача, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Вікналенд» є юридичною особою, ідентифікаційний код 39392382.

У листопаді 2014 року між Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області і ТОВ «Вікналенд» укладено договір від 12.11.2014 № 121120141 про визнання електронних документів (а.с. 170 - 172), який прийнято податковим органом за № 9065650216 (а.с. 173).

Відповідно до пункту 6.3 Договору, цей Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Пунктом 6.5 Договору передбачено, що у разі припинення дії Договору, надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

З матеріалів справи убачається, що позивачем у жовтні 2015 року, травні, жовтні 2016 року виписано податкові накладні, перелік яких викладено в Акті перевірки (а.с. 18 - 28), та надіслано їх для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, згідно з квитанцій, наявних у матеріалах справи (а.с. 50 - 76), податковий орган відмовив у прийняті даних документів з посиланням на виявлення помилок, а саме:

«- Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки»;

«- Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності».

Також, при повторній подачі Договору про визнання електронних документів позивачем отримано квитанцію № 1, в якій зазначено «Документ не прийнято. Помилка - договір не прийнято. Діє Договір про визнання електронних документів від 12.11.2014 № 121120141» (а.с. 69).

Для з'ясування причини таких помилок ТОВ «Вікналенд» 20.10.2016 звернулось до податкового органу за місцем реєстрації.

У відповідь на дане звернення Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листом від 08.11.2016 № 4392/10/10-08-08-014/436 повідомила, що з'ясувати причину виникнення такої помилки не вдалося, так як зі сторони інспекції перешкоди діяльності підприємству відсутні, про що було повідомлено ГУ ДФС у Київській області листом від 04.11.2016 №1582/8/10-08-08-008/425 (а.с. 87).

Також, ТОВ «Вікналенд» звернулось до ДФС України з проханням встановити причини відмов у реєстрації податкових накладних.

Листом від 02.11.2016 № 23597/6/9999-08-02-01-15 повідомлено, що лист направлено до ГУ ДФС у Київській області для розгляду та надання відповіді згідно з вимогами чинного законодавства (а.с. 77).

ГУ ДФС у Київській області, у свою чергу, листом від 08.11.2016 № 2629/10/10-36-08-01-10 повідомлено, що реєстрація податкових накладних відбувається через «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України. На рівні Вишгородської ОДПІ та ГУ ДФС у Київській області будь-які перешкоди для реєстрації підприємством податкових накладних відсутні. Договір про визнання електронних документів ТОВ «ВІКНАЛЕНД» з Вишгородською ОДПІ від 12.11.2014 №121120141 було розірвано 27.10.2016 відповідно до пункту 4 розділу 6 Договору та вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у зв'язку зі зміною керівника підприємства.

Новий договір, надісланий підприємством 27.10.2016 №271020161, укладено Вишгородською ОДПІ 28.10.2016.

Станом на 07.11.2016 договір діючий, дія договору Вишгородською ОДПІ не припинялася, сертифікати електронно-цифрових підписів дійсні до 26.05.2018 (а.с. 82 - 84).

У лютому 2018 року посадовою особою Вишгородського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Вікналенд» у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року, травень, жовтень 2016 року, за наслідками якої складено Акт від 16.02.2018 №000223/10-36-53-01/39392382.

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції до 01.01.2017, а саме - порушення строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2015 року, травень, жовтень 2016 року.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0013275301.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним в частині застосування штрафних санкцій у сумі у сумі 103 480,41 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

У відповідності до пункту 201 10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Тобто, податкові накладні в обов'язковому порядку мають бути зареєстровані в електронній формі в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. У свою чергу реєстрація податкової звітності в електронній формі свідчить про необхідність укладення платником податків з податковим органом договору про визнання електронних документів.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису та укладення договору про визнання електронних документів визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233(далі - Інструкція №233, чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 233 подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції № 233 визначено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Таким чином, обов'язковою умовою виконання вимог Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних є наявність договору про визнання електронних документів, укладеного між платником податків та контролюючим органом.

Вказаною Інструкцією № 233 затверджений примірний договір про визнання електронних документів згідно із пунктом 4 розділу 6 «Строк дії Договору» встановлено, що орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Згідно із пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок № 1246), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже законодавством визначено виключні підстави для відмови у прийнятті податкової накладної.

Як убачається із наявних в матеріалах справи квитанцій, податкові накладні підприємства не прийнято з підстав:

«- Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки»;

«- Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності».

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних, при цьому доказів, які б підтверджували, що в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстровані вказані податкові накладні з такими ж реквізитами або ж доказів порушення вимог щодо наявності сум податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, відповідач суду не надав.

Також, відсутні докази того, що податкові накладні містять помилки під час їх заповнення або ж докази припинення дії договорів про визнання електронних документів.

У ході судового розгляду справи представник відповідача зазначив, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних була відсутність належним чином укладеного договору про визнання електронних документів.

Проте, вказані доводи суд оцінює критично з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, та не заперечувалось представником відповідача, під час реєстрації позивачем податкових накладних у період з 17.10.2016 по 20.10.2016 договір про визнання електронних документів від 12.11.2014 № 121120141 був чинним.

Вишгородською ОДПІ 28.10.2016 підписано новий договір з ТОВ «Вікналенд» про визнання електронних документів від 27.10.2016 № 271020161.

Проте, податковим органом податкові накладні не реєструвались з посиланням на помилки та відсутність діючого договору.

У відповідь на звернення ТОВ «Вікналенд» у зв'язку з подальшою неможливістю реєстрації податкових накладних, ДФС України листом від 22.11.2016 №25252/6/99-9908 02-01-15 повідомлено, що листи направлено до ГУ ДФС у Київській області для розгляду та надання відповіді згідно з вимогами чинного законодавства (а.с. 90).

Також, зазначено, що за даними архіву електронної звітності станом на 14.11.2016 договір про визнання електронних документів є чинним, що дає можливість ТОВ «Вікналенд» здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, ГУ ДФС у Київській області листом від 01.12.2016 № 2883/10/10 360801-10 вкотре повідомило позивача про те, що на рівні Вишгородської ОДПІ та ГУ ДФС у Київській області будь-які перешкоди для реєстрації підприємством податкових накладних відсутні.

Податкові накладні, виписані підприємством з 17.10.2016 були зареєстровані в ЄРПН 10.11.2016. Згідно інформації, отриманої від Вишгородської ОДПІ, штрафні санкції за порушення термінів до платника не застосовувались (а.с. 91 - 93).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до ТОВ «Вікналенд» штрафних санкцій в частині нарахування штрафу у сумі 103 480,41 грн. за пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України суперечить нормам чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 762,00 грн. (платіжне доручення від 22.03.2018 № 81).

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 13.03.2018 №0013275301 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІКНАЛЕНД" (07330, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Димер, вул. Вишнева, 22є, ідентифікаційний код 39392382) штрафу у розмірі 103 480 (сто три тисячі чотириста вісімдесят) грн. 41 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКНАЛЕНД" (07330, Київська обл., Вишгородський р-н., смт. Димер, вул. Вишнева, 22є, ідентифікаційний код 39392382) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, ідентифікаційний код 39393260) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення повного тексту рішення - 29 травня 2018 р.