Рішення № 74319048, 29.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2018 р. справа № 809/576/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 16812,73 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16812,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв’язку з невиконанням зобов’язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 23.06.2016 року за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 10000,00 грн. Крім того, відповідачем не погашено самостійно задекларовані зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 5474,56 грн та 1338,17 грн пені.

Ухвалою суду від 04.04.2018 року відкрито провадження у дані справі та зазначено що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 1-2).

Судом ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, направлено відповідачу на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка отримана відповідачем 05.04.2018 року (а.с. 38). Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначає, що платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПК України).

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21.07.1999 року здійснено державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 36).

Відповідачем самостійно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік від 27.01.2015 року, в якій відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань за II, III, IV квартал 2014 року в сумі 1644,30 грн, з квартальною сплатою 548,10 грн, за 2016 рік від 17.02.2017 року на суму 1797,16 грн та за 2017 рік від 31.01.2018 року на суму 2033,10 грн (а.с. 11-19). Самостійно визначені зобов'язання відповідач за вказані вище періоди не виконав і на момент розгляду справи за несвоєчасну сплату самостійно визначених платником податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 13.02.2014 року по 13.03.2018 року податковим органом нараховано пеню в розмірі 1338,17 грн.

Також, Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області складено акт за реєстраційним № 368/09/10/880/НОМЕР_2 від 10.06.2016, яким встановлено, що відповідачем порушено п. 12, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, наказ Міністерства доходів України № 481 від 16.09.2013 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення" (а.с. 20-23).

На підставі вищевказаного акту перевірки винесено рішення № НОМЕР_1 від 23.06.2016 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій на суму 10000,00 грн. відповідно (а.с. 26).

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Калуської об’єднаної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області за №№ НОМЕР_3, НОМЕР_1 від 23.06.2016 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10962,00 грн та 10000,00 грн (справа № 809/900/16).

Постановою від 23.09.2016 року Івано-Франківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 809/900/16, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № НОМЕР_3 від 23.06.2016 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10962 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 та Калуської об’єднаної ДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року по справі № 809/900/16 – без змін (а.с. 27-31).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн – роздрібна торгівля алкогольними напоями через РРО, не зазначений у ліцензії, визначені винесеним Калуською об’єднаною ДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1 вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим.

Податковий борг відповідача підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків та довідкою про борг від 22.03.2018 року, наявних у матеріалах справи (а.с. 32-35).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю податкового боргу відповідачу було направлено податкову вимогу №1513-17 від 11.07.2016 року (а.с. 10). На час розгляду справи вищезазначена податкова вимога є не оскаржена та не відкликана.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не сплатила заборгованість в сумі 16812,73 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 16812,73 грн є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 77037) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок готівки, в дохід бюджету податковий борг в сумі 16812 (шістнадцять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 73 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463), місцезнаходження: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2), місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 77037.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2