Постанова № 74317489, 30.05.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12308/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/481/18 Категорія: 57 Доповідач: Здрилюк О. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О.І.,

суддів Киці С.І., Карпук А.К.,

секретар судового засідання - Галицька І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про захист прав споживача, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 30.12.2016 року він здійснив у відповідача покупку товару «iPhone 6s Space Gray» на суму 18546,58 грн. для своєї дружини, яким вона активно користувалася для вирішення робочих та особистих потреб, у тому числі шляхом здійснення сімейних фотознімків та можливості відслідковування геолокації старшої дочки.

30.06.2017 року під час розмови телефон вийшов з ладу.

У рамках виконання гарантійних зобов'язань він звернувся до відповідача для усунення проблем з телефоном, однак довгий час не отримував ніякої інформації щодо стану телефону, а лише після звернення із позовом до суду 09.10.2017 року йому було повернуто грошові кошти в сумі 19999 грн. (вартість аналогічного товару на день розірвання договору купівлі-продажу).

Відповідач порушив строки виконання гарантійного зобов'язання, а тому за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки та за кожний день затримки усунення недоліків понад встановлений строк (14 днів) йому належить до виплати неустойка у розмірі одного відсотка вартості товару.

Крім того, у результаті надання відповідачем продукції неналежної якості втрачена без можливості відновлення інформація, яка нагромадилася за час користування телефоном, що спричинило незручності для дружини і морально похитнуло його сім'ю. Той факт, що він та його родина чекали на вирішення даних проблем більше місяця, а також що він неодноразово безуспішно письмово та усно звертався до відповідача із закликами відреагувати на проблему на законних підставах, змушений був відвідувати магазин кілька разів, витрачаючи свій час та пальне та змушений був звернутися до суду - є підставою для виплати моральної компенсації.

Ураховуючи наведене, остаточно уточнивши позовні вимоги (а.с.35, 37), просив стягнути з відповідача на його користь 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та 22070,93 грн. неустойки із розрахунку 1% вартості товару, що складає 185,47 грн. за кожен день затримки невиконання вимоги про надання товару аналогічної марки за період з 30.06.2017 року по 27.10.2017 року.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди та в дохід держави 640 грн. судових витрат.

У решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати це рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення - про відмову в позові.

У відзиві (запереченні) на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволених позовних вимог, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній часині залишити без змін.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Посилання позивача у письмовому клопотанні про відкладення розгляду справи з підстав його перебування на попередньо запланованому відпочинку визнається судом неповажною причиною, оскільки зазначена обставина не підтверджена жодними належними та допустимими доказами і явка до суду апеляційної інстанції є правом особи. Крім того, усі свої заперечення щодо поданої апеляційної скарги позивач, використавши своє процесуальне право, зазначив у письмовому відзиві.

Надіслане до суду 30.05.2018 року електронною поштою письмове клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відеоконференції у зв'язку із неможливістю направити свого представника також не підлягає до задоволення, оскільки таке клопотання подано в строки, які не відповідають вимогам ст.212 ЦПК України. Крім того, неможливість направити представника юридичній особі, яка має свої представництва у різних містах України - визнається неповажною причиною неявки учасника справи у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині задоволених позовних вимог та стягнення судових витрат підлягає до скасування із прийняттям у цій частині нового судового рішення з таких підстав.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З урахуванням наведеної правової норми, апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові не переглядає.

Судом встановлено та учасниками справи не спростовується, що 30 грудня 2016 року ОСОБА_1 у ТОВ «Алло» придбав товар - «iPhone 6s Space Gray» за ціною 18546,58 грн., який у подальшому вийшов з ладу, у зв'язку із чим сторонами було розірвано договір купівлі-продажу і позивачу повернуто вартість придбаного товару.

Частково задовольняючи позов у частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції керувався ст.ст.23, 1167 ЦК України та виходив із характеру та тривалості моральних, душевних страждань позивача, незручностей у зв'язку із цим, неправомірності і тривалості невиконання відповідачем законних вимог споживача про повернення сплачених коштів або заміну товару.

Проте, такий висновок суду є помилковим, зробленим з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Підставами для відшкодування моральної шкоди позивач зазначав втрату без можливості відновлення інформації, нагромадженої у телефоні за час користування ним, втрата робочих телефонних контактів дружини, що було критично важливо для ведення її бізнесу, частину яких не вдалося відновити і це похитнуло її репутацію в очах інших осіб, втрата фотознімків молодшої дочки, втрата можливості відстежувати геолокацію старшої дочки, незаплановані витрати при купівлі іншого телефону, безуспішне неодноразове звернення до відповідача, чим втрачався час та пальне (а.с.6).

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено права та обов'язки споживачів, зокрема згідно п.5 ч.1 споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Положеннями ст.16 цього Закону встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ст.711 ЦК України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.1209 та ч.1 ст.1211-1 ЦК України підстави для відшкодування шкоди та особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» визначено, що шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Таким чином, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) тільки за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть у зв'язку з придбанням товару неналежної якості.

З урахуванням наведених вимог закону та заявлених позивачем підстав для відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для відшкодування моральної шкоди, у зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та відповідно стягнення судового збору зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового судового рішення.

У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та звільненням позивача, як споживача від сплати судового збору, понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на загальну суму 1408 грн. згідно квитанцій від 27.11.2017 року (704 грн.) та від 09.01.2018 року (704 грн.) на підставі ч.7 ст.141 ЦПК України підлягають компенсації відповідачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.141, 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 листопада 2017 року у даній справі в частині часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та стягнення судового збору скасувати і прийняти в цій частині нове судове рішення.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про відшкодування моральної шкоди.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на загальну суму 1408 грн. (одна тисяча чотириста вісім грн.) згідно квитанцій від 27.11.2017 року (704 грн.) та від 09.01.2018 року (704 грн.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: