Постанова № 74313838, 24.05.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 справа № 908/962/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Чернота Л.Ф. Зубченко І.В., Стойка О.В.секретар судового засідання Телеснюк І.В.за участю представників учасників справи: від прокуратури: від позивача: не з'явився не з'явився від відповідача: від третьої особи: від органу примусового виконання: Юдін А.С. (особисто) за паспортом серії НОМЕР_2, виданим Орджонікідзевським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій Стецюк В.І. за довіреністю №1064 від 04.07.2017 р. (представник ФОП Юдіна А.С.) не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжяна ухвалу господарського суду Запорізької областіпостановлену 13.02.2018р. (повний текст складено 19.02.2018 р.) у м. Запоріжжіу справі №908/962/14 (суддя Носівець В.В.)за позовом Прокурора Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради, м. Запоріжжядо відповідача: третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: про за зустрічним позовом до відповідача: про орган примусового виконання вільний слухач Фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжя Міське комунальне підприємство «Основаніє», м. Запоріжжя зобов'язання повернути нежитлове приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 117-б, що знаходиться на балансі МКП «Основаніє», балансовою вартістю 25732,00 грн. Фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжя Запорізької міської ради, м. Запоріжжя визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення від 28.02.2005 та додаткових угод до нього Вознесенівський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя ОСОБА_8 за паспортом серії НОМЕР_3, виданим Вільнянським РВ ГУМВС України в Запорізькій області

В С Т А Н О В И В:

Старший державний виконавець Вознесенівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з поданням про заміну порядку і способу виконання рішення, що підлягає виконанню №240/12 від 30.11.2017р. до ФОП Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжя, в якій останній просив замінити порядок та спосіб примусового виконання наказу №908/962/14 від 17.02.2016 виданого господарським судом Запорізької області, а саме: зобов'язати ФОП Юдіна А.С. на користь Запорізької міської ради повернути нежитлове приміщення №36 (складається з кімнат №6, №7, №8) цокольного поверху будівлі літ. А-5 в будинку №117-б по вул. Перемоги в м. Запоріжжі шляхом виселення (а.с.6-8).

Відповідно до частини 1 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

У відповідності до ч.3,4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017 р.) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 року подання Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судового рішення, що підлягає виконанню, у справі №908/962/14 задоволено. Змінено спосіб виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 р. у справі № 908/962/14, а саме: зобов'язано фізичну особу-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича повернути на користь Запорізької міської ради нежитлове приміщення №36 (складається з кімнат №6, №7, №8) цокольного поверху будівлі літ.А-5 в будинку №117-б по вул. Перемоги шляхом виселення фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича (69000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна), 206, ЄДРПОУ 04053915) із зазначеного приміщення (а.с. 908-101).

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Фізична особа-підприємець Юдін Анатолій Станіславович, м. Запоріжжя звернувся з апеляційною скаргою вих.№12 від 12.03.2018р., в якій останній просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. про задоволення подання державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судового рішення, що підлягає виконанню, у даній справі на зобов'язання ФОП Юдіна А.С. звільнити нежитлове приміщення, що розміщене в будинку №117-б по вул. Перемоги в місті Запоріжжя шляхом виселення останнього із зазначеного приміщення на користь Запорізької міської ради - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.115-121).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що ухвала господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. є незаконною, оскільки при її постановлені, суд невірно застосував норми матеріального права та порушив норми Конституції України, міжнародно-правових актів, норми процесуального права, у зв'язку із чим, вважає, що ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду подання державного виконавця з участю ФОП Юдіна А.С., щоб останній зміг в судовому процесі використати права, що передбачені ст.42 ГПК України.

Наголошує, що копію вказаної ухвали господарського суду Запорізької області від 05.02.2018 р., якою подання державного виконавця було прийнято судом до розгляду та призначено справу до розгляду на 13.02.2018 р. відповідач отримав вже після того, як суд першої інстанції розглянув вказане подання.

Вважає, що в даному випадку, при такому процесуальному порушенні - порушені його право на справедливий суд, що передбачено ст.55 Конституції України та Міжнародним пактом про громадські і політичні права та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та доступу до правосуддя.

За результатами автоматизованого розподілу справи від 23.03.2018 р. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Чернота Л.Ф., судді Зубченко І.В., Стойка О.В. (а.с.109).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018 р., керуючись ст.ст. 174,234,258,259,260 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжя, на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 у справі №908/962/14 залишено без руху. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжя, усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме, сплатити судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. (а.с.110-111).

20.04.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Запорізької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу б/н, б/д, в якій останній просить апеляційну скаргу ФОП Юдіна А.С. на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 по справі №908/962/14 залишити без задоволення, а ухвалу - без змін. Розглядати справи без участі останнього (а.с.132-133). Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2018 р., керуючись ст.ст.119,234,256,262 Господарського процесуального кодексу України було відкрито апеляційне провадження у справі та зобов'язано учасників справи до 11.05.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи (а.с.145-146).

14.05.2018 р. на поштову адресу Донецького апеляційного господарського суду від Керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 надійшов відзив на апеляційну скаргу №50-4718 вих-18 від 08.05.2018 р., в якому останній просить апеляційну скаргу ФОП Юдіна А.С. на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 по справі №908/962/14 залишити без задоволення, а ухвалу - без змін (а.с. 149-153). Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2018 р., керуючись ст.ст.234,268,271 Господарського процесуального кодексу України було призначено до розгляду апеляційну скаргу на 24.05.2018р. об 11:00 год. (а.с.157-158).

Відповідно до п.9 розділу Х1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу в новій редакції (набрав чинності з 15.12.2017р.), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" (який набрав чинності 16.01.2018 р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Керуючись вказаними приписами, апеляційна скарга у межах даної справи розглянута судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, яка набрала чинності від 15.12.2017 р.

В судовому засіданні 24.05.2018 р. відповідач (скаржник) ФОП Юдін та представник відповідача наполягали на вимогах, викладених в апеляційній скарзі, просили ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. про задоволення подання державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу та порядку виконання судового рішення, що підлягає виконанню, у даній справі на зобов'язання ФОП Юдіна А.С. звільнити нежитлове приміщення, що розміщене в будинку №117-б по вул. Перемоги в місті Запоріжжя шляхом виселення останнього із зазначеного приміщення на користь Запорізької міської ради - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, відповідач надав копію листа (звернення) №22/019150-08П від 27.04.2018 р. до Адміністрації Президента України та копію листа (про розгляд звернення) з Департаменту Комунальної власності та приватизації №2488/01/01-07/Ю-51 від 15.05.2018р. Просив врахувати дані листи при розгляді справи №908/962/14. Судова колегія розглянула вищенаведені листи та відхилила їх за необґрунтованістю.

Інші учасники справи - позивач, прокурор, третя особа та орган примусового виконання рішень у судове засідання 24.05.2018 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, своїми правами, передбаченими ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинної з 15.12.2017 р.) не скористалися.

В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення ухвал, які повернулися до Донецького апеляційного господарського суду з відміткою: "-вручено за довіреністю повноважному представнику", "-вручено особисто" (а.с. 147,148, зворотня сторінка).

Пункт 2 ч.3 ст.42 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) зобов'язує сторони з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Пунктом 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (у новій редакції) врегульовано, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін не визнавалась обов'язковою судова колегія вважає можливим розглянути справу №908/962/14 без участі позивача, прокурора, третьої особи та органу примусового виконання рішень.

Відповідно до ст.223 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції) складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах розгляду апеляційної скарги, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 р. у справі №908/962/14 позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича задоволено. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича на користь Запорізької міської ради повернути нежитлове приміщення №36 (складається із кімнат № 6, № 7, № 8) цокольного поверху будівлі літ. А-5 в будинку № 117-б по вул. Перемоги в м. Запоріжжя. В задоволенні зустрічного позову ФОП Юдіна А.С. до Запорізької міської ради про визнання дійсним договору № 1229/1 оренди нежитлового приміщення від 28.02.2005 р. та додаткових угод до нього відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича в доход державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.09.2015 р. у справі №908/962/14 рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 в частині задоволення позовних вимог прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 у справі №908/962/14 постанову суду апеляційної інстанції у даній справі скасовано, рішення господарського суду від 22.05.2014 у справі № 908/962/14 залишено в силі.

На виконання вказаного рішення та постанови Вищого господарського суду України господарським судом видано відповідні накази від 01.03.2016 р. про стягнення судового збору та від 01.04.2016 р. про зобов'язання повернути нежитлове приміщення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1. ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Вознесенівським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 30.11.2016 р. було відкрито виконавче провадження № 53004281 з примусового виконання наказу № 908/962/14 про зобов'язання ФОП Юдіна А.С. на користь Запорізької міської ради повернути нежитлове приміщення №36 цокольного поверху будівлі літ. А-5 в буд. 117-б по вул. Перемоги в м. Запоріжжя, про що винесено постанову, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження (а.с.9).

Державним виконавцем 11.01.2017 р. складено акт за результатами виходу за адресою: АДРЕСА_2, яким встановлено, що зі слів Юдіна А.С. про рішення суду про повернення майна йому невідомо, постанову про відкриття він не отримував. Боржнику вручено вимогу державного виконавця про зобов'язання у строк до 16.01.2017 р. з'явитися на прийом до державного виконавця та надати пояснення з приводу невиконання рішення суду, у разі виконання рішення надати підтверджуючі документи. Від підпису в акті та на вимозі боржник відмовився, копію акта отримав (а.с.10).

У подальшому, заявою від 18.01.2017 р. боржник повідомив державного виконавця, що рішення суду ним виконуватися не буде та зазначив про підготовку документів для звернення до суду.

Актом державного виконавця від 17.03.2017 р., складеним за результатами виходу за адресою: АДРЕСА_3, встановлено, що рішення суду про зобов'язання ФОП Юдіна А.С. на користь Запорізької міської ради повернути нежитлове приміщення № 36 (складається з кімнат № 6, № 7, № 8) цокольного поверху будівлі літ. А-5 в будинку № 117-6 по вул. Перемоги в м. Запоріжжі не виконано. В приміщення доступ відсутній. Залишено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано Юдіна А.С. у строк до 21.03.2017 р. з'явитись на прийом до державного виконавця за адресою м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6, к. 207 та надати пояснення з приводу невиконання рішення суду, у разі виконання рішення суду надати підтверджуючі документи (а.с.11).

В адресованих начальнику Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя письмових поясненнях від 21.03.2017 р. боржник зазначив, що рішення суду не виконано та повідомив про планування подачі документів до суду.

Державним виконавцем Вознесенівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 03.04.2017 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 1700,00 грн. та зобов'язано виконати рішення протягом десяти днів. Боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Надалі, на адресу Запорізької міської ради 21.04.2017 державним виконавцем направлено вимогу про забезпечення участі представника Запорізької міської ради при проведенні виконавчих дій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 117-Б, нежитлове приміщення №36, цокольного поверху будівлі А-5, призначених на 26.04.2017 р. о 14-00 год.

Актом від 26.04.2017 р. (а.с.13), складеним за результатами спільного виходу державного виконавця з представником Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 117- Б, встановлено: двері боржник не відчинив, рішення суду не виконано.

У подальшому, постановою Вознесенівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області від 27.04.2017 р. на Юдіна Анатолія Станіславовича накладено штраф за невиконання рішення суду в розмірі 3400,00 грн.

В порядку статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", 31.05.2017 р. Вознесенівським ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області направлено Вознесенівському відділенню поліції подання - повідомлення про вчинення кримінального правопорушення Юдіним А.С. за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України.

Державним виконавцем 06.06.2017 р., на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП №53004281 про завершення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №908/962/14 про зобов'язання ФОП Юдіна А.С. на користь Запорізької міської ради повернути нежитлове приміщення №36 цокольного поверху будівлі літ. А-5 в буд. 117-б по вул. Перемоги в м. Запоріжжя (а.с.37).

Начальником Вознесенівського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області 30.11.2017 р. винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано процесуальний документ - "Постанова про закінчення виконавчого провадження" від 06.06.2017, що видав державний виконавець Воронін Роман Борисович при примусовому виконанні наказу №908/962/14 про зобов'язання ФОП Юдіна на користь Запорізької міської ради повернути спірне нежитлове приміщення. Зобов'язано старшого державного виконавця Вороніна Р.Б. у строк до 30.11.2017 вжити заходи примусового виконання рішення суду шляхом звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Приписами статті 160 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017 р.) передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За визначенням ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Із матеріалів подання вбачається, що виконавцем вжиті необхідні заходи щодо реального виконання рішення суду, проте, за наслідками виконавчих дій державний виконавець дійшов висновку про неможливість виконання рішення про зобов'язання боржника повернути орендоване приміщення власнику без особистої участі боржника, оскільки останній від виконання рішення суду ухиляється.

Пунктом 1 Розділу ІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, встановлено обов'язок державного виконавця використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

Одним із таких прав державного виконавця, яке надає можливості реалізувати конституційний принцип обов'язковості виконання судових рішень, є передбачене ч. 3 ст. 33 зазначеного Закону право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

В абзаці 11 пп. 3.3 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.03.2011 року № 2-рп/2011, з посиланням на позицію Європейського суду з прав людини, зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов'язані з обов'язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово.

У свою чергу, статтею 66 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок виконання рішення про виселення боржника, який за своєю суттю відповідає прийнятому судом рішенню про повернення орендованого приміщення, однак допускає можливість виселення боржника за його відсутності. Зміна способу та порядку виконання рішення шляхом примусового виселення з приміщення не змінює зобов'язання, а є лише способом виконання судового рішення, спрямованим на повернення стягувачу орендованого приміщення, яке безпідставно використовується боржником.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги наведені державним виконавцем обставини в обґрунтування подання про зміну способу або порядку виконання наказу, суд першої інстанції правомірно визнав, що викладені обставини дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, тому подання Вознесенівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області задоволені з підстав обґрунтованості та доведеності вимог заявника.

Згідно із ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 15.01.2018 р. подання було залишено без руху для усунення недоліків, допущених заявником.

Тільки 05.02.2018 р., ухвалою суду подання було прийнято до розгляду та призначено на 13.02.2018 р. Відповідач мав можливість своєчасно надати до матеріалів справи будь-які докази. У судовому засіданні 24.05.2018 р. апелянтом також, не було надано жодного доказу у розумінні ст.ст. 42,73 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017 р.) які б суттєво вплинули на прийняття ухвали.

Отже, суд першої інстанції правомірно, зважаючи на обмеженість строку розгляду заяви визначеним діючим законодавством України процесуальним строком розглянув подання по суті за наявними матеріалами.

Витрати по сплаті судового розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції).

Керуючись ст.ст. 86, 129, 136-138, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284, 331 Господарського процесуального кодексу України (в новій редакції від 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Юдіна Анатолія Станіславовича, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області 13.02.2018 р. (повний текст складено та підписано 19.02.2018 р.) у справі №908/962/14 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.02.2018 р. (повний текст складено та підписано 19.02.2018 р.) у справі №908/962/14 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 24.05.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2018 р.

Головуючий суддя: Л.Ф.Чернота

Судді: І.В.Зубченко

О.В.Стойка

Надрук. 5 примірн.: 1-позивачу, 1- відповідачу, 1- третя особа, 1 - у справу, 1 ГСЗО