Рішення № 74305986, 24.05.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/12326/15-ц

Провадження № 2/643/228/18

24.05.2018 Московський районний суд м.Харкова в складі: головуючого судді Букреєвої І.А., за участю секретаря - Саілян Д.В., представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ПАТ « Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення суми боргу , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення 634 722 грн. 88 коп., посилаючись на те, що 07 серпня 2012 року у денний час до Олексіївського відділення Банку прибув ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 або Відповідач), який надав працівникові відділення «Олексіївське» ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» ОСОБА_5 довіреність № 1 від 01.08.2012 року, згідно якої клієнт ОСОБА_4 начебто уповноважує ОСОБА_3 здійснювати видаткові операції з рахунків: поточного НОМЕР_2 та вкладного НОМЕР_3 відкритих у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», та підписувати у зв'язку з цим усі необхідні документи строком на один рік по 31.07.2013 року включно, засвідчивши тим самим присутність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при підписанні вказаних документів.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 8363 від 29 листопада 2013 року, підпис від імені ОСОБА_4 у дорученні № 1 від 01.08.2012, розташований на лицьовій стороні документа, у рядку «підпис власника рахунку», - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (копія витягу з висновку додається). Підпис від імені ОСОБА_4 у дорученні № 1 від 01.08.2012, розташований на зворотній стороні документа, у рядку «Зразок підпису власника рахунку», - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у картці зі зразками підписів від 30.07.2012 року, розташований у рядку «зразки підписів довірених осіб», - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.

На підставі зазначеної підробленої довіреності ОСОБА_3 07.08.2012 року отримав з рахунку ОСОБА_4 готівкові кошти в сумі 26017 евро, що підтверджується квитанцією терміналу від 07.08.2012 року та квитанцією безготівкового списання з строкового вкладу від 07.08.2012 року .

Ці кошти Відповідач набув незаконно, без достатньої правової підстави, про що відомо Відповідачу. В подальшому сума депозиту, до якого Відповідачем Позивачу була надано підробну довіреність, була сплачена позивачем третій особі, що підтверджується копією платіжного доручення № 1573 від 28.07.2014 року .

Таким чином, відповідач користується майном Позивача - грошовими коштами - без достатньої правової підстави. Однак, повертати зазначені кошти в добровільному порядку відповідач відмовляється.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити в повному обсязі, зазначивши, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, наполягав на розгляді справи на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи за їх відсутності не надали.

Третя особа у судове засідання також не з'явився.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, згідно з вимогами ст.ст.128,131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з зазначених нормативно-правових актів України, наведених рішень Європейського суду з прав людини , з урахуванням того, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин, суд у відповідності до ст.280 ЦПК України , приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача по справі на підставі наявних у справі доказах.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за таких підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України ).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Незаконність отримання і зберігання у себе грошових коштів позивача підтверджується, крім копій довіреності, квитанції терміналу від 07.08.2012 року , квитанції безготівкового списання з строкового вкладу від 07.08.2012 року, висновку експертизи, картки зі зразками підписів, наступними доказами:

Копією довіреності № 1 від 01.08.2012 року, згідно якої клієнт ОСОБА_4 начебто уповноважує ОСОБА_3 здійснювати видаткові операції з рахунків: поточного НОМЕР_2 та вкладного НОМЕР_3 відкритих у ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», та підписувати у зв'язку з цим усі необхідні документи строком на один рік по 31.07.2013 року включно, засвідчивши тим самим присутність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при підписанні вказаних документів ( а.с.5).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 8363 від 29 листопада 2013 року, підпис від імені ОСОБА_4 у дорученні № 1 від 01.08.2012, розташований на лицьовій стороні документа, у рядку «підпис власника рахунку», - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у дорученні № 1 від 01.08.2012, розташований на зворотній стороні документа, у рядку «Зразок підпису власника рахунку», - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 у картці зі зразками підписів від 30.07.2012 року, розташований у рядку «зразки підписів довірених осіб», - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. ( а.с.6-7)

На підставі зазначеної підробленої довіреності ОСОБА_3 07.08.2012 року отримав з рахунку ОСОБА_4 готівкові кошти в сумі 26017 євро, що підтверджується квитанцією терміналу від 07.08.2012 року та квитанцією безготівкового списання з строкового вкладу від 07.08.2012 року ( а.с. 9-10 )

Ці кошти Відповідач набув незаконно, без достатньої правової підстави, про що відомо Відповідачу. В подальшому сума депозиту, до якого Відповідачем Позивачу була надано підробну довіреність, була сплачена позивачем третій особі, що підтверджується копією платіжного доручення № 1573 від 28.07.2014 року . ( а.с.11 )

Копією ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 30.08.2013 року, яка набула законної сили, в мотивувальній часті якої зазначено: «15.08.2013 року ОСОБА_4 прийшов до відділення Банку, щоб забрати відсотки з депозиту. У відділенні йому відповіли, що депозит закрито і гроші зняті. При подальшому вияснюванні співробітники відділення повідомили, що гроші нібито зняв ОСОБА_4 07.08.2012 року та надали доручення, згідно якому він доручає ОСОБА_3 знімати гроші з його рахунку. Оглянувши доручення ОСОБА_4 побачив, що його підпис підроблено» ;

Безпідставне отримання коштів відповідачем відбулося 07.08.2012 року, однак, станом на 12.06.2015 року Відповідач грошові кошти Позивачу не повернув.

Грошові кошти відповідач незаконно отримав в євро. При цьому, відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Станом на 12.06.2015 року, офіційний курс гривні по відношенню до евро, що підтверджується інформацією з офіційного сайту НБУ (копія додається) становить 24,396467 грн. по відношенню до 1 євро. Таким чином, вартість безпідставно отриманого відповідачем майна, що має бути повернута позивачу, становить 24,396467 грн. х 26 017 євро = 634 722, 88 грн.

Згідно ч.1 ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За нормами ч.ч. 1, 2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.89 ЦПК Украни, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на положення ст. 1212 ЦК України, яка передбачає обов'язок особи повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ПАТ « Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ІНН НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Дергачевським ОП Харківської області 06.03.2002 року ) на користь ПАТ « Банк Кредит Дніпро », розташованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Мечникова, 3 безпідставно отримані гроші в розмірі 634 722 грн.88 коп. ( шістьсот тридцять чотири тисячі сімсот двадцять дві ) грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_1) на користь ПАТ « Банк Кредит Дніпро », розташованого за адресою: 01001, м. Київ, вул. Мечникова, 3 судовий збір в розмірі 3 654 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення складений 29 травня 2018 року.

Суддя