Ухвала суду № 74304481, 29.05.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1742/18

Провадження №1-кп/639/326/18

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Панова В.М.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12018220000000236 від 03.03.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого начальником відділення спецпідрозділу воєнізованої охорони Південної залізниці, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кім. 429, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (Сербіченко), 25,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, суд,

встановив:

Згідно обвинувального акту по кримінальному провадженню, ОСОБА_2, 02 березня 2018 року, близько 13:40 год., керував, технічно справним автомобілем «ВАЗ 21051», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по просп. Ново - баварському зі сторони проспекту Дзюби м. Харкова в напрямку проспекту ОСОБА_3 зі швидкістю 40 км/год.

В процесі руху по вказаному проспекту, поблизу буд. №118 «Б» в м. Харкові, водій ОСОБА_2, діючи необережно, проявив необачність та при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_4, якого він об’єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

- п.12.3 «Уразі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди»,

та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4, який перетинав проїжджу частину з права на ліво відносно руху його автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_4, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-14/224-А/18 від 17.03.2018, отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, за критерієм тривалості розладу здоров’я, у виді закритого перелому лівої стегнової кістки на межі середньої і нижньої третини зі зміщенням, закритого дрібноуламкового перелому кісток лівої гомілки на межі верхньої і середньої третини, а також нижньої третини діафізів.

Відповідно до висновків судових автотехнічних експертиз № 335/18 від 20.03.2018І№336/18 від 20.03.2018, № 337/18 від 20.03.2018, № 409/18 від 21.03.2018 у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 21051», реєстраційний номер «АХ5339ВІ» ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля «ВАЗ 21051», реєстраційний номер «АХ5339ВІ» ОСОБА_2 визначалася виконанням ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 21051», реєстраційний номер «АХ5339ВІ» ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

В судовому засіданні потерпілою ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку із примиренням обвинуваченого із нею та закриття кримінального провадження.

Клопотання потерпіла обґрунтовує тим, що шкоду, завдану постраждалому внаслідок ДТП ОСОБА_4, який є її дідом, обвинувачений ОСОБА_2 повністю відшкодував у сумі 17500 грн., будь – яких претензій до нього вона не має.

Прокурор проти задоволення клопотання потерпілої не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_2 провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю, заявив суду, що відшкодував потерпілому завдану його діями шкоду та просить кримінальне провадження закрити з підстав вказаних потерпілою , а також скасувати арешт з автомобіля, накладений ухвалою слідчого судді.

Захисник обвинуваченого підтримав клопотання потерпілої.

Прокурор та інші учасники процесу не заперечували проти скасування арешту з транспортного засобу.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи в частині заявлених клопотань суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні необережного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке за приписами ч.2 ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні та щиро покаявся, пояснив, що відшкодував потерпілій стороні завдані матеріальні збитки в сумі 17500 гривень, просить задовольнити клопотання потерпілої, а також скасувати арешт накладений на транспортний засіб ухвалою слідчого судді.

Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила в судовому засіданні, що завдані потерплій стороні обвинуваченим матеріальні збитки повністю відшкодовані, претензій до ОСОБА_2 вона не має, проти скасування арешту з транспортного засобу не заперечує.

За довідкою ОСОБА_6 в Харківській області, ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

На підставі наведених обставин, наявні визначені ст.46 КК України умови для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв’язку із примиренням винного з потерпілою.

Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Щодо клопотання обвинуваченого про скасування арешту з речового доказу по справі суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2018 року, задоволено клопотання слідчого по кримінальному провадженню, накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХК №256984 належить ОСОБА_7

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За таких обставин суд приходить до висновку, що необхідність у арешті майна по справі відпала, у зв’язку з чим клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати, вартість проведення експертних досліджень по справі суд покладає на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 КК України, ст.ст. 174, 284, 285, 372 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання потерпілої ОСОБА_5 – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілою.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № №12018220000000236 від 03.03.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави – 4290 гривень 00 коп., в якості судових витрат за проведення експертиз, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Слобідському районі м. Харкова.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати арешт накладений на майно належне ОСОБА_7, вилучене під час огляду місця події, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.03.2018р., а саме з легкового автомобіля НОМЕР_3.

Речовий доказ по кримінальному провадженню: легковий автомобіль НОМЕР_3, повернути ОСОБА_7, як законному власнику.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Федюшин М.В.