Рішення № 74304029, 17.05.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/878/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі : головуючого судді – ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни цивільну справу №572/878/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, стягуваних на її користь з ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, встановивши їх у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісяця – з моменту набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дітей. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Відповідно до заявлених вимог позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягнуті на користь позивача з відповідача на утримання неповнолітніх дітей, змінивши їх розмір, оскільки на даний час збільшився мінімальний розмір аліментів для дитини відповідного віку, в зв’язку із чим аліменти, що стягуються з відповідача на її користь у розмірі, визначеному судовим рішенням, не забезпечують матеріальних потреб дітей.

Позивач в суді заявлені вимоги підтримала повністю. ОСОБА_1 пояснила, що на даний момент розмір аліментів, що стягуються з відповідача, не забезпечує потреби дітей, які з віком потребують більших матеріальних витрат, що стало підставою для звернення із позовом до суду.

Відповідач заявлені позивачем позовні вимоги не визнав, пояснив, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у більшому розмірі, через складні життєві обставини, в яких він опинився. Так, відповідач пояснив, що він є не працевлаштованим, утримує вагітні дружину та дитину, яка народилась у другому шлюбі, а також утримує хвору мати. Крім цього, відповідач зазначає, що добровільно, окремо від рішення суду, надає допомогу на утримання дітей, що перебувають на утриманні позивача.

Правовідносини між сторонами виникли із сімейних відносин в частині утримання батьками неповнолітніх дітей.

Сторонами були заявлені клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вказані клопотання судом задоволені.

Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача, які підлягають до задоволення.

Згідно із ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Із копій свідоцтв про народження дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що їх батьками є сторони по справі : ОСОБА_2 та ОСОБА_1. На момент звернення позивача до суду із позовом, діти є неповнолітніми.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 25 квітня 2012 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі по 300 грн. щомісяця на кожну дитину до повноліття дітей.

Вказане рішення звернуто до виконання, що доводиться виконавчим листом, виданим Сарненським районним судом Рівненської області від 3 травня 2012 року, копія якого надана позивачем.

Чинним законодавством, а саме : статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідач вказував, що він належним чином утримує неповнолітніх дітей сторін по справі, оскільки в добровільному порядку надає позивачу допомогу на їх утримання.

Судом розцінюються вказані пояснення відповідача, як такі, що не відповідають дійсності, оскільки останній має заборгованість по сплаті аліментів за виконавчим листом, виданим Сарненським районним судом Рівненської області від 3 травня 2012 року у сумі 36 600 грн. 80 коп. станом на 1 березня 2018 року, в зв’язку із чим постановами державного виконавця від 14 березня 2018 року він обмежений у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортним засобом, у праві користування вогнепальною зброєю, у праві полювання, що доведено наданими позивачем копіями відповідних постанов державного виконавця та розрахунком заборгованості №3998 від 14 березня 2018 року.

Копії квитанцій, наданих ОСОБА_2 на підтвердження придбання речей для неповнолітніх дітей, не можуть бути прийняті до уваги судом, так як зміст цих доказів не дає можливості встановити час та місце видачі вказаних квитанцій, а також особу, якою були виписані ці квитанції.

Таким чином, відповідачем порушені права неповнолітніх дітей на утримання до досягнення повноліття, оскільки останнім, відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень - не надано доказів належного виконання батьківських обов`язків по їх утриманню.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України – розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Чинним законодавством встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України), який на даний момент для дитини віком від 6 до 18 років становить 1860 грн., що є значно більшим від суми аліментів, до сплати якої зобов’язаний відповідач.

Крім цього, із наданих суду позивачем копій виписок із медичної картки стаціонарного хворого №3449, №3630, №3448, довідки від 8 травня 2018 року – встановлено, що неповнолітні діти сторін по справі мають хронічні захворювання, внаслідок чого потребують лікування, обстеження із отриманням консультацій відповідних спеціалістів та санаторно-курортного лікування.

Таким чином, оскільки з часу стягнення аліментів суттєво змінився мінімум розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, через що сума аліментів, яка нараховується відповідачу на користь позивача не дає можливості забезпечити гармонійний розвиток дітей – є необхідним збільшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України – при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

В ході судового розгляду даного позову позивачем доведено належними та допустимими доказами суттєве зниження якості життя неповнолітніх дітей через відсутність належного утримання з боку батька, оскільки розмір стягуваних з нього аліментів не є на даний час (з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку встановленого законодавством) таким, що забезпечує гармонійний розвиток дітей.

Одночасно відповідач посилався на неможливість сплати ним аліментів у більшому розмірі, посилаючись на наявність у нього певних захворювань та на наявність інших утриманців.

Судом не приймаються до уваги вказані відповідачем заперечення.

Так, відповідач посилався на наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини та вагітної дружини.

Із наданої суду відповідачем копії свідоцтва про народження вбачається, що відповідач є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка, відповідно до довідки про склад сім’ї №4532 від 20 квітня 2018 року, виданої КП «Житлосервіс» проживає із батьком.

Однак, судом враховується, що ОСОБА_2 є особою працездатного віку, протипоказань до працевлаштування за станом здоров’я не має, а тому може утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Надані відповідачем медичні довідки підтверджують ті обставини, що ОСОБА_2 у лютому 2017 року перехворів на захворювання, яке не є хронічним та не потребувало тривалого та дороговартісного лікування, а тому вказані довідки не можуть бути підставою для звільнення від обов’язку від утримання неповнолітніх дітей.

Також відповідачем не надано доказів того, що його мати є непрацездатною та перебуває на його утриманні.

Таким чином, з огляду на досліджені судом докази, врахувавши розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років, а також задекларований законодавством обов’язок обох батьків по утриманню неповнолітньої дитини – слід змінити розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення на її користь з відповідача понесених судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог – підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати, а саме : витрати, пов’язані із наданням правничої допомоги, оплата яких у розмірі 935 грн. підтверджена документально.

З огляду на наведене, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 180, 181, 192 СК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Змінити розмір аліментів, стягуваних з ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт громадянина України серії МЮ №149390) на користь ОСОБА_1, жительки АДРЕСА_1 (паспорт громадянина України серії МЕ №282488, ІПН НОМЕР_1), на утримання неповнолітніх дітей : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, встановивши їх у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця – з моменту набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дітей, а також 935 грн. понесених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 704 грн. 80 коп. судового збору в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя підпис

Копія вірно

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_7