Постанова № 74304003, 23.05.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1544/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненької області

в складі: головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дубно адміністративну справу за позовом Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Гресько Олега Романовича, про скасування постанов державного виконавця від 10.07.2017 за №54131365 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, а також постанов державного виконавцяв від 11.07.2017 про відкриття виконавчих проваджень №54270685 і №54270524,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 14.07.2017 на адресу Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області від відділу примусового виконання рішень управління ДВС головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшли постанови від 10.07.2017, а саме: одна про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 54131365. а друга про стягнення виконавчого збору ВП № 54131365, які потягли за собою примусове виконання на підставі якого було відкрито виконавче провадження.

17.07.2017 надійшли постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2017 про стягнення з управління витрат на проведення виконавчих дій у сумі 78, 25 грн. ВП №54270685, та про стягнення з управління виконавчий збір у розмірі 12800,00 грн ВП №54270524. Рішення суду від 09.06.2017 було виконано управлінням у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження від 14.06.2017. Управлінням було направлено лист до Відділу примусового виконання від 12.06.2017, в якому зазначалося, що нарахування коштів за рішенням суду по справі № 559/2618/16-а проведено відповідно до Розпорядження від 09.06.2017 та буде проведена виплата управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом наступного виплатного періоду. ОСОБА_2 (стягувачу) на його рахунок було перераховано кошти 04.07.2017 згідно виплатного періоду. Після винесення відповідного розпорядження воно було передано для здійснення безпосередніх виплат управлінню з координації та контролю за виконанням пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (м. Рівне), яке відповідно до внутрішнього графіку здійснює кожного 25-28 числа місяця формування списків пенсіонерів для виплати пенсії на наступний місяць. Вважають, що фактичне виконання рішення суду було здійснене в червні 2017 року та перераховано пенсію на рахунок стягувача разовим дорученням через вузол звязку ЦПЗ №2 (Дубно). Рішення суду було виконано своєчасно, основної ознаки - відсутність поважності причин його невиконання з боку позивача як боржника, - немає. Крім того, вважають, що виконавчий лист та постанови державного виконавця були видані з порушенням вимог ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", що в свою чергу спричинило тривалість їх виконання, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення на позивача штрафу. Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена в часі.

Позивач вважає, що державний виконавець перед відкриттям виконавчого провадження повинен був перевірити виконання рішення суду. Статтею 27 Закону №1404 передбачено порядок стягнення виконавчого збору за примусове виконання рішень. Начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Гресько О.Р. безпідставно застосував частину 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати (12800,00) з боржника - юридичної особи. Водночас частиною 5 вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Згідно із нормами Закону України "Про загальнобов'язкове держави пенсійне страхування" К1058-ІУ від 09.07.2003 року, пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державно пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, а отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_2 перебуває на обліку по віку у Дубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області починаючи з 09.08.2016 (згідно заяви для призначення пенсії) та отримує пенсійні виплаті (періодичні платежі) починаючи з 03.08.2016.

У виконавчому листі від 09.06.2017 №2-а/559/14/2017 суд зобов'язує управління зарахувати ОСОБА_2 до спеціального страхового стажу, як працівнику охорони здоров'я, період служби в Радянській Армії фельдшером військової частини 67987 з 01.06.1975 до 10.05.1977 та виплатити одноразову допомогу при виході на пенсію в розмірі 10 місячних пенсій на день її призначення.

Постанову, яка оспорюється, управління отримало 17.07.2017, тому строки оскарження не порушені. Просять скасувати постанову від 10.07.2017 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору за ВП № 54131365, а також постанову від 11.07.2017 за ВП № 54270685, ВП № 54270524.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву в якій просив розглядати справу без його участі (а.с. 113).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити, оскількипостанова про стягнення виконавчого збору, а також постанова про стягнення витрат виконавчого провадження від 10.07.2017 винесена державним виконавцем на виконання імперативного обов'язку, зокрема, ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження». Обґрунтування представника позивача щодо звільнення його від сплати виконавчого збору у зв'язку з тим, що рішення суду стосується стягнення періодичних платежів безпідставні, оскільки за змістом виконавчого документа боржника зобов'язано вчинити певні дії та виплатити одноразову соціальну допомогу (а.с. 66-67).

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.06.2017 начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській областіГреськом О.Р. винесено постанову (ВП №54131365) про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а/559/14/2017, виданим 09.06.2017 Дубенським міськрайонним судом Рівненської області, про зобов'язання Дубенського об'єднаного УПФУ Рівненської області зарахувати ОСОБА_2 до спеціального страхового стажу як працівнику охорони здоров'я, - період служби в Радянській Армії фельдшером військової частини 67987 з 01.06.1975 до 10.05.1977 та виплатити одноразову допомогу при виході на пенсію в розмірі 10 (десяти) місячних пенсій на день її призначення. Строк виконання - 10 робочих днів. (а.с. 33-34, 54-55, 68 -71). 14.06.2017 постанову направлено позивачу та отримана ним 16.06.2017 (а.с. 35-36, 56-57, 72).

15.06.2017 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області Дубенським об'єднаним УПФУ Рівненської області надійшло повідомлення про добровільне виконання виконавчого листа №2-а/559/14/2017, виданого Дубенським міськрайонним судом Рівненської області 09.06.2017. Боржником повідомлено, що нарахування коштів за рішенням суду по справі №559/2618/16-а проведено відповідно до розпорядження №188758 від 09.06.2017, а виплата коштів буде проведена управлінням з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом наступного періоду. Враховуючи добровільне виконання рішення суду по справі - просять не стягувати виконавчий збір. (а.с. 38-39, 73-76). Тобто, позивач визнає, що у даній справі необхідно стягувати виконавчий збір у разі відсутності добровільного виконання, і просить його не стягвати.

29.06.2017 на адресу відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області надійшло повідомленя майже аналогічного змісту повідомленню, що отримано 15.06.2017 і про яке йшлось вище. Відміна полягає втому, що у даному листі вже просять звільнити від сплати виконавчого збору згідно ч. 9ст. 27 Закону (а.с. 77-78).

04.07.2017 на адресу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області боржником надіслано докази перерахування стягувачу одноразової допомоги (а.с. 77). Тож, саме 04.07.2017 рішення суду повністю виконане.

Фактично, незважаючи на повідомлення про добровільне виконання виконавчого листа №2-а/559/14/2017, виданого на підстав постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 20.04.2017, гроші не були за ним виплачені стягувачеві, а рішення в повному обсязі не виконане. Тому твердження позивача про добровільне виконання рішення суду в червні 2017 року - є безпідставним.

10.07.2017 начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області винесено постанови ВП №54131365: 1) про закінчення виконавчого провадження, 2) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 78, 25 грн., 3) про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн. (а.с.81-86).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Ч. 6 ст. 26 Закону передбачено, що рішення немайнового характеру викоавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно ч.1 ст. 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку перевіряє виконання рішення боржником.

Постанову вд 14.06.2017 боржник отримав 16.06.2017. Час для добровільного виконання сплив 27.06.2017. В даній справі рішення суду повністю виконане не було після минування 10-денного строку, про що і сам боржник повідомив у листі від 15.06.2017. Рішення суду фактично виконане 04.07.2017.

Станом на 29.06.2017 у виконавця була інформація про неповне виконання рішення суду. Позивач просив звільнити від сплати виконавчого збору згідно ч. 9 ст. 27 Закону, якою передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Суд погоджується з позицією відповідача у даній справі, що рішення суду не було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Також, частиною 4 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно наведених вище вимог Закону України «Про виконавче провадження», при відкритті виконавчого провадження стягнення виконавчого збору є обов'язковим.

Частиною п'ятою статті 27 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до ЗУ "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов`язаний вжити передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Посилання позивача в обґрунтування позову щодо звільнення його від сплати виконавчого збору у зв'язку з тим, що рішення суду стосується стягнення періодичних платежів, - є безпідставним. За змістом виконавчого документа боржника зобов'язано вчинити певні дії немайнового характеру та, як наслідок, виплатити одноразову соціальну допомогу. Навіть назва цієї допомоги, - "одноразова", - підкреслює факт відсутності періодичності платежу. Позивач помилково ототожнив "одноразову соціальну допомогу" з "пенсією" (щомісячною виплатою). Рішення суду було виконано 04.07.2017, тобто поза межами строку на добровільне виконання.

Підстави для скасування постанов державного виконавця від 10.07.2017 у ВП №54131365: 1) про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 78, 25 грн., 2) про стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн, - відсутні.

Також позивач просив скасувати постанови від 11.07.2017 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з управління витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 78,25 грн. (ВП №54270685) та про стягнення з управління виконавчого збору у розмірі 12800 грн. (ВП №54270524). 21.07.2017 ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області адміністративний позов було повернуто позивачеві з усіма матеріалами, яку скасовано 21.10.2017 ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду. Після чого позивач суду не надав додатків до позову. А також в призначені судові засідання не з'явився. Натомість, суду докази надав відповідач у даній справі разом із неодноразовими запереченнями.

Враховуючи, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону, постанови від 11.07.2017 також не підлягають скасуванню, а в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 139, 205, 242-246, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Гресько Олега Романовича, про скасування постанов державного виконавця від 10.07.2017 за №54131365 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, а також постанов державного виконавцяв від 11.07.2017 про відкриття виконавчих проваджень №54270685 і №54270524, - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: