Ухвала суду № 74303575, 24.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4388/17 Номер провадження 11-кп/786/312/18Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В. М. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України ТЗ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Корсун О.М.

суддів: Маліченка В.В., Костенка В.Г.

з участю секретаря Гнітько А.М.

прокурора Акулової С.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Клименка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 120161700400005044 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 26 жовтня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Слов'янськ, Донецької обл., який проживає АДРЕСА_1 судимого, останній раз:

3.07.2017 Київським районним судом м. Полтава за ч. 3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі,

визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного 3.07.2017 Київським районним судом м. Полтава, більш суворим за даним вироком, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у відповідних редакціях) зараховано обвинуваченому ОСОБА_2 в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 10.05.2017 по 20.06.2017 з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21.06.2017 до вступу вироку в законну силу попереднє ув'язнення зараховано судом у строк покарання день за день.

Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1 320 грн. 60 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 6.12.2016 приблизно о 22 годині умисно, повторно, шляхом зламу замків вхідних дверей, проник до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав: дві чавунні плити від газової печі вартістю 439,57 грн., кросівки «Reebok» вартістю 112,52 грн., дитячу ванну вартістю 250 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 802,09 грн.

Крім того, 28.12.2016 приблизно о 22 годині ОСОБА_2 умисно, повторно, шляхом зламу замків вхідних дверей, проник до будинку АДРЕСА_3, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_5: пуховик ZARA білого кольору вартістю 5 600 грн., шубу із штучного хутра «Манго» вартістю 3 000 грн., ноутбук «Samsung NP-R538DT01UА» вартістю 3 150 грн., ресивер «TRIMAX - TP-2015 HD PVR» вартістю 409,50 грн., телевізор «Honda» вартістю 5 000 грн., фен «Маестро» вартістю 400 грн., кросівки вартістю 3 000 грн., мобільний телефон «Bravis NEXT» вартістю 1 600 грн., мобільний телефон «Samsung» вартістю 1 200 грн., мобільний телефон «Sony Experia» вартістю 800 грн., гроші в сумі 400 грн., мобільний телефон Iphone 6s вартістю 24 000 грн, а також належний потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - ADSL WI-FI роутер ZTE ZXV10H108L (Укртелеком) вартістю 174 грн. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 умисно, шляхом зламу замків вхідних дверей, проник до підсобного приміщення вказаного домогосподарства, звідки таємно викрав велосипед вартістю 2 600 грн., що належить ОСОБА_5, а також речі, що належать ОСОБА_6 та ОСОБА_7: дитячий велосипед «Оріон» вартістю 3 000 грн., люстру вартістю 4 000 грн., мангал саморобний вартістю 10 000 грн., решітку для барбекю вартістю 400 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 51 159,50 грн., а потерпілим ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на загальну суму 19 074 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 не оспорюючи фактичних обставин провадження та кваліфікацію своїх дій, вказуючи, що суд не врахував визнання ним свої вини, часткове відшкодування шкоди, просить пом'якшити йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення: обвинуваченого і його захисника, які, посилаючись на те, що шкода відшкодована потерпілим частково просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора, який, посилаючись на правильність призначеного покарання обвинуваченому заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 під час розгляду провадження у суді першої інстанції свою вину у вчинених злочинах визнав, фактичні обставини провадження учасниками не оспорювалися, через це суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Тому колегія суддів згідно ч. 3 ст. 349 та ч. 2 ст. 394 КПК України не перевіряє фактичні обставини кримінального провадження.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у злочинах, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, а саме як повторне таємне викрадення майна, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення, учасниками провадження не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вказані вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами; особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, ніде не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває; те, що ці злочини обвинуваченим були вчинені до постановлення попереднього вироку; часткове відшкодування шкоди; наявність обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обговорюючи призначене ОСОБА_2 покарання, колегія суддів окрім визнаного судом, враховує всі обставини по провадженню в їх сукупності, думку потерпілих, які не наполягали на суворому покаранні, кількість судимостей, а саме має чотири судимостей за вчинення злочинів проти власності, які не погашені, те, що нові злочини обвинувачений вчиняв через невеликий проміжок часу, що в цілому характеризує особу обвинуваченого як таку, що веде злочинний спосіб життя та схильна до продовження злочинної діяльності, системний характер його протиправної поведінки, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення та підвищену суспільну небезпеку його особи.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Твердження обвинуваченого про неврахування судом часткового відшкодування шкоди, визнання вини, є необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції при призначенні покарання вказані обставини врахував.

Таким чином призначене ОСОБА_2 не максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

З огляду на викладене вище безумовних підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_2, а саме пом"якшення покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м. Полтава від 26 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Корсун О.М. Маліченко В.В. Костенко В.Г.