Вирок № 74302295, 25.05.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 419/2395/16-к

№ 1-кп/415/67/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.18 року Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів головуючого судді Березіна А.Г.

суддів Грибанової Л.О.

Старікової М.М.

за участю секретаря Литвиненко Л.О.

прокурора Лугового О.Ю.

захисника Гамова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Луганська, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року, більш точні дата та час встановлені, обвинувачений ОСОБА_3, маючи умисел на сприяння діяльності терористичної організації, і, відповідно, вчинення злочину проти громадської безпеки, достовірно знаючи, що на території Луганської області невстановленими особами створено терористичну організацію, яка уявляє попередньо утворене внутрішньо стійке об'єднання військового типу, сприяв діяльності зазначеного угрупування шляхом збору та передачі її представникам інформації, що має значення для протидії силам, задіяним в проведенні АТО.

Так, в березні-травні 2016 року ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, будучи знайомим з іншою особою, якій в іншому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 258-3 ч.1 КК України, в ході телефонних розмов із останньою, повідомляв інформацію про дислокацію і переміщення сил та засобів АТО.

24.05.2016 року у період часу з 20 год. 33 хв. до 22 год. 03 хв., ОСОБА_3, знаходячись в селище Лопаскине Новоайдарського району Луганської області, використовуючи мобільний телефон повідомив іншій особі, якій в іншому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 258-3 ч.1 КК України, про перебування в селищі Лопаскине Новоайдарського району Луганської області групи осіб з числа спеціальних підрозділів, задіяних в проведенні АТО та наявності у останніх спеціальної техніки.

Відповідно до інформації ГУНП в Луганській області, 24.05.2016 року до селища Лопаскине Новоайдарського району Луганської області для боротьби із диверсійно-розвідувальними групами незаконних збройних формувань терористичної організації було направлено спеціальний підрозділ ГУНП в Луганській області, передача відомостей відносно якого щодо місць дислокації, пересування, озброєння, кількості особового складу, сил та засобів, які були задіяні у проведенні спецоперації, міг призвести до її зриву та нанесенню шкоди державній безпеці України.

07.05.2018 року між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_3 визнає себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, викладеному в обвинувальному акті, тобто, в сприянні діяльності терористичної організації, і сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_3 покарання за ст.258-3 ч.1 КК України, на підставі ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці без конфіскації майна.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину за ст.258-3 ч.1 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого обвинувачення, надані йому законом права та їх обмеження, а також, наслідки укладення угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, і вид покарання, який до нього буде застосовано у разі затвердження зазначеної угоди судом, наполягавши на останньому.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_3, думку прокурора та захисника, які вважали, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, проаналізувавши надані матеріали та перевіривши угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, дійшов до висновку щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається, у зв'язку з наявності наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані як злочин, передбачений ст.258-3 ч.1 КК України, тобто сприяння діяльності терористичної організації, при цьому обвинувачений свою вину у скоєному визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості 7 травня 2018 року між прокурором та обвинуваченим є добровільним.

Ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, міра покарання, узгоджена між прокурором та обвинуваченим, відповідає вимогам діючого законодавства.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 25 травня 2016 року (а.с.19-22), слід обчислювати з 25 травня 2016 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється - з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України - до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), - вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 25 травня 2016 року по 25 травня 2018 року, включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до ст.5 КК України, - закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України), при цьому, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ст.5 ч.4 КК України).

У зв'язку з проведенням експертизи витрати у сумі 10446,2 грн. на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в дохід держави (ДКСУ у м.Києві р/р 31256201107395 код банку 820172 ЄДРПОУ 20001993).

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену 07 травня 2018 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.258-3 ч.1 КК України, і, на підставі ст.69 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Строк відбування покарання відраховувати з 25 травня 2016 року.

На підставі ст.72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення з 25 травня 2016 року по 25 травня 2018 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави (отримувач ДКСУ у м.Києві р/р 31256201107395 код банку 820172 ЄДРПОУ 20001993) судові витрати за проведення експертиз в сумі 10446 (десять тисяч чотириста сорок шість) грн. 20 коп.

Речові докази:

●мобільний телефон «Samsung GT S3600i», сім-картка ПрАТ «МТС Україна», карту пам'яті - передати у власність держави.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим і прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.3 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя:

Судді: