Постанова № 7430167, 16.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-487/09 Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2009 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Бистрик Г.М., Собківа Я.М.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008 року у справі за їх позовом до Чернігівської міжрайонної податкової інспекції про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Екобіопром»звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міжрайонної податкової інспекції про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Чернігівський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

Апеляційна інстанція не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2008 року позивач подав відповідачу декларацію з ПДВ за березень місяць2008 р. № 6238, в якій заявив до бюджетного відшкодування 548189 грн. раніше сплаченого ПДВ.

В період з 26 травня по 4 червня 2008 року співробітниками відповідача була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 року.

В ході перевірки було виявлено, що з зазначеної в декларації суми до бюджетного відшкодування 548189 грн. позивачем було внесено 542985 грн. залишку від'ємного значення між податковим зобов'язанням та податковим кредитом попередніх податкових періодів.

За результатами перевірки 09.06.2008 року був складений акт за № 95/23-108/34258497.

На підставі вказаного акту відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення №0000242340/0 від 13 червня 2008 року, яким сума бюджетного відшкодування за березень місяць 2008 року була зменшена на 542985 грн.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Ч. 1 ст. 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Виходячи з положень пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.1.5 ст. 1 Закону - звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Згідно з п. 1.6. ст. 1 Закону - податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п. 1.7. ст.1 Закону).

За пп. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз правових приписів дає підстави апеляційній інстанції прийти до однозначного висновку, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 4.4.1 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.          

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром»–задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.11.2008 року –скасувати. Постановити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіопром».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної податкової інспекції № 000242340/0 від 13 червня 2008 року в частині відмови у відшкодуванні 542985,00 грн.

Зобов’язати Чернігівську міжрайонну податкову інспекцію здійснити відшкодування ТОВ «Екобіопром»податку на додану вартість в сумі 542985,00 грн. за рахунок державного бюджету.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2009 року.

Головуючий суддя:          

Судді: