Ухвала суду № 74301613, 14.05.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2018 Справа №607/6884/17

Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого Грицака Р.М.

при секретарі Чех Ю.Ю.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника стягувача ОСОБА_3

представника ДВС ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.12.2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено та вирішено, усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні житловим будинком №5а по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області, шляхом виселення ОСОБА_1 з будинку №5а по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району. Зобов’язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні житловим будинком №5а по вул.Садова в с.Плотича Тернопільського району Тернопільської області.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16.03.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.12.2017 року повернуто апелянту.

Таким чином рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.12.2017 року набрало законної сили.

26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відстрочку виконання зазначеного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року, посилаючись на те, що вона подала касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16.03.2018 року про повернення апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.12.2017 року, а також 24.04.2018 року Тернопільським міськрайсудом відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, приватного нотаріуса ОСОБА_7 про визнання реєстрації права власності на нерухоме майно та свідоцтва про право власності на нерухоме майно неправомірними та їх скасування.

В судовому засіданні заявник та її представник заявлені вимоги підтримали посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Представник стягувача з приводу поданої заяви заперечив та суду пояснив, що на даний час рішення Тернопільського міськрайсуду від 26.12.2017 року набрало законної сили, а тому підлягає виконанню. Сам факт звернення до Верховного Суду України з касаційною скаргою та подача до суду нового позову не може бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Представник Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з приводу поданої заяви покладається на думку суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об’єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Заявником ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності у неї важкого матеріального становища та відсутності джерела доходів, а зазначені нею у заяві обставини, а саме звернення з касаційною скаргою до ВСУ на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області та подача нового позову до стягувача, самі по собі не можуть бути підставами для застосування судом відстрочки виконання рішення в порядку ст.435 ЦПК України.

З цих підстав суд приходить до переконання про необґрунтованість вимог заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду, а тому в її задоволенні слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 грудня 2017 року – відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Тернопільського міськрайонного суду 10.05.2018 року щодо заборони державним виконавцям Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вчиняти дії щодо виконання виконавчого листа №607/6884/17 від 30 березня 2018 року виданого Тернопільським міськрайонним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області, в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14.05.2018.

СуддяОСОБА_8