Постанова № 74300730, 21.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №653/619/18 Головуючий в І інстанції Крапівіна О.П.

Провадження №22-ц/791/822/2018. Доповідач Полікарпова О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Херсон

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого (суддя-доповідач)Полікарпової О.М.суддів:Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарПісоцька Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області у складі судді Крапівіної О.П. від 07 березня 2018 року в справі за заявою ОСОБА_7 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною та витребування майна,

В С Т А Н О В И В

В березні 2018 року ОСОБА_7 звернувся до суду із вказаним позовом.

Одночасно з позовною заявою позивачкою була подана заява про забезпечення позову, в якій вона просила вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6, заборони останній проведення будь-яких будівельних робіт по ремонту, перебудові, переобладнанню та руйнуванню вказаного житлового будинку, а також заборони Генічеській міській раді, Херсонської області передавати у власність ОСОБА_6 земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0955 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Заяву обґрунтовувала тим, що існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду, оскільки в даний час право власності на зазначений житловий будинок належить відповідачці, яка може його продати, або в інший спосіб відчужити спірне майно, зробити його перебудову або знести, приватизувати земельну ділянку на якій він знаходиться.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 07 березня 2018 року заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_6, на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.2018 року посвідченого приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Карпенко О.Г. за № 170.

Заборонено ОСОБА_6 проведення будь-яких будівельних робіт по ремонту, перебудові, переобладнанню та руйнуванню житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонено Генічеській міській раді, Херсонської області передавати у власність ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0955 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Зокрема апелянт зазначає, що судом в ухвалі не було зазначено, які саме існують загрози порушення прав та інтересів позивача та якими матеріалами справи вони підтверджені. Так серед заходів забезпечення позову суд заборонив відповідачці проводити роботи по ремонту будинку. Вважає такий захід неприйнятним, оскільки він порушує права ОСОБА_6, як власника будинку, користуватися належним їй нерухомим майном. На сьогоднішній час в спірному будинку відсутні вікна, стеля, підлога, електро- та водопостачання, а тому для нормального проживання у будинку потрібно все це відновити. Ремонтні роботи не віднесено до будівельних робіт або перебудови, тож суд таким заходом забезпечення унеможливив проживання ОСОБА_6 в будинку в нормальних житлових умовах.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що запропоновані позивачкою забезпечувальні заходи у повній мірі відповідають характеру загроз правам та інтересам останньої та є цілком достатніми для усунення можливих перешкод під час виконання рішення, якщо таке буде постановлено на її користь.

Однак з таким висновком суду колегія суддів погодитись повністю не може з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Серед переліку видів забезпечення позову, передбачених ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено і забезпечення шляхом заборони вчиняти певні дії.

За ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

У відповідності до роз'яснень, викладених у пунктах 4, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що предметом вище вказаного позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.2018 року житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0955 га, посвідчений приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Карпенко О.Г. за №170 та укладений між відповідачами ОСОБА_8 та ОСОБА_6

Підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним ОСОБА_7 зазначає факт наявності в неї заповіту ОСОБА_10 від 11.11.2016 року, яка заповіла позивачці все належне їй майно. Так за життя ОСОБА_10 належало 2/3 частини вказаного житлового будинку, а тому відповідач ОСОБА_8 при укладенні договору купівлі-продажу не мав права відчужувати весь житловий будинок ОСОБА_6

Виходячи зі змісту позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність забезпечення позову ОСОБА_7 шляхом накладання арешту та житловий будинок та заборони вчиняти певні дії, такі заходи забезпечення позову співмірні і відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов'язані з предметом спору, є необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Однак колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо заборони проведення будівельних робіт по ремонту житлового будинку, оскільки вжиті заходи забезпечення позову не повинні порушувати права та інтереси іншої сторони позову.

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Отже враховуючи, що будинок на даний час належить на праві власності ОСОБА_6, потребує ремонту в зв'язку з відсутністю вікон, стелі, підлоги, електро- та водопостачання, а також те, що ремонтні роботи не є перебудовою, колегія суддів вважає необхідним змінити ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 07 березня 2018 року, виключивши з її резолютивної частини вказівку про заборону проведення будівельних робіт по ремонту у зазначеному житловому будинку.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України колегія суддів,

п о с т а н о в и в

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє від імені ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 07 березня 2018 року змінити, виключивши з резолютивної частини посилання на заборону проведення будівельних робіт по ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий підпис О.М. Полікарпова

Судді підпис Л.П. Воронцова

підпис П.Я. Ігнатенко

З оригіналом згідно:

Постанова набрала законної сили 21травня 2018 року.

Суддя О.М. Полікарпова