Ухвала суду № 74298758, 25.05.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/5749/18

Провадження № 4-с/520/63/18

УХВАЛА

про задоволення скарги

25.05.2018 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранова Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1, за участю суб’єктів оскарження державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, стягувача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В :

14 травня 2018 року боржник ОСОБА_1 звернулась до суду з даною скаргою, в якій проситла визнати неправомірними дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, пов’язані з передачею на реалізацію арештованого майна; зобов’язати державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 зупинити реалізацію арештованого майна: житлового будинку, площею 160,2 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Псковський, 12; зобов’язати державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 повернути виконавчий документ стягувачу у зв’язку із забороною (мораторієм) на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в провадженні державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 знаходиться на виконанні виконавчий лист № 2-H-2082/2009 виданий 02 лютого 2010 року Київським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» грошової суми в розмірі 28 311.06 дол. США та 5 599,78 грн.

Скаржник вважає дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 щодо реалізації арештованого майна протиправними, оскільки державним виконавцем порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме: в порушення вимог, державним виконавцем для виконання виконавчого документу на суму 28 311.06 дол. США та 5 599.78 грн. було звернуто стягнення на майно боржника у загальному розмірі 2 123 012 грн.(еквівалент близька 81 тис.дол.США), що майже в три рази перевищує суму стягнення за виконавчим документом; не виконано вимогу про обов'язкове залучення органів опіки та піклування для забезпечення прав та інтересів дітей; незважаючи на визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна державним виконавцем вчиняються дії з реалізації майна, а також при передачі майна на реалізацію державним виконавцем було проігноровано той факт, що 07.06.2014 року набрав чинності Закону України №1304-VII від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною скаргою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

ОСОБА_4 Геннадіївна та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні скаргу підтримали, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, представник Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, та представник стягувача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» у судове засідання не з’явились, про розгляд справи сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 03 листопада 2005 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було посвідчено Договір іпотеки, що був укладений між ОСОБА_1, її майновим поручителем ОСОБА_7 та Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» з метою забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з кредитного договору №46/R від 01.11.2005 року.

Згідно умов даного договору (п. 1.6), в забезпечення виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором Іпотекодавці надали в іпотеку нерухоме майно, що є їх власністю, а саме: земельну ділянку площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою м. Одеса, пров. Псковський, 12.

25 листопада 2009 року Київським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ № 2-н-2082/2009 року, яким було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 311, 06 дол. США та 4 719, 78 гривень, а також судовий збір у розмірі 850 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

На підставі п. 1-1 ст.3 Закону «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: судові накази.

Пред'явлення виконавчого документа до виконання - це невід'ємне право кожного стягувача. Документ пред'являється на виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи боржника або місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до статей 3,4,24,25,26,27 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2, ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 17.01.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53242859. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

05 лютого 2018 року державний виконавець Гєоргієв В.І. спільно з начальником відділу ОСОБА_9 звернулись до Державного підприємства «СЕТАМ» з заявкою на реалізацію арештованого майна, а саме: Ѕ частини земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер: 5110136900:38:007:0009, яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Псковький, 12, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та Ѕ частини житлового будинку загальною площею 160,2 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, пров. Псковський, 12.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2018 року, справа № 520/1745/18, було задоволено скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 зацікавлена особа ПАТ « МТБ Банк»; визнано незаконним дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10, пов’язані з оцінкою нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса провулок Псковський, 12, визначеною за результатами Звіту про належну оцінку майна Ѕ частини житлового будинку, зазначеного у технічному паспорті під літ «Д», загальною площею 160,2 кв.м, та Ѕ земельної ділянки загальною площею 0,0300 га розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Псковський,12. Визнано недійсним та скасовано Звіт про незалежну оцінку від 18.01.2018 року, який був виготовлений ТОВ КБ «Домінанта» про оцінку майна Ѕ частини житлового будинку, зазначеного у технічному паспорті під літ «Д», загальною площею 160,2 кв.м та Ѕ земельної ділянки загальною площею 0,0300 га розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Псковський, 12.

Відповідно до ч. 6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

В порушення зазначених вимог, державним виконавцем для виконання за виконавчим документом на суму 28 311.06 дол. США та 5 599.78 грн. звернуто стягнення на майно боржника у загальному розмірі 2 123 012 грн.(еквівалент близька 81 000 дол. США), що майже в три рази перевищує суму стягнення за виконавчим документом, без виділення частки, що належить боржникові.

Також відповідно до п.28 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Як встановлено судом, в домоволодінні по пров. Псковський, 12 в м. Одесі з народження проживають дві малолітні дитини ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується Актом, складеним сусідами, підпис яких засвідчено головою органу самоорганізації населення комітету мікрорайону «Золотий берег» в місті ОСОБА_2 від 24.05.2018 року та довідкою від 24.05.2018 року.

Отже, державним виконавцем не виконано вимогу п.3 розділу II Інструкції про обов'язкове залучення органів опіки та піклування для забезпечення прав та інтересів дітей.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна: -у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із копією дозволу органів опіки та піклування або відповідним рішенням суду (п.3); - якщо реалізації підлягає житловий будинок, квартира або інше житлове приміщення, в інформації про майно додатково зазначаються: інформація про наявність зареєстрованих інших, крім боржника, мешканців (зокрема дітей), орендарів, інших користувачів приміщення (п.8).

Державним виконавцем лише 06 лютого 2018 року було надіслано запит до Органу самоврядування населення про надання ксерокопії (завірені копії) форми А,Б (довідка – витяг з будинкової книги про склад родини та реєстрацію) на житловий будинок № 12 по пров. Псковський, 12 у м. Одесі, який належить ОСОБА_1, ОСОБА_7.

Більш того, незважаючи на визнання незаконним та скасування звіту про оцінку майна державним виконавцем вчиняються дії з реалізації майна згідно скасованого документу.

Так, перші електронні торги було призначено на 26 березня 2018 року, початкова ціна - 1 061 506 грн. (згідно звіту про оцінку майна). Згідно роздруківки з веб-сайту ДП «СЕТАМ» - торги не відбулися.

Відповідно до 4.5 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження», не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

У разі повторної не реалізації майна нерухоме майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону

Незважаючи на це на 27 квітні 2018 року призначено повторні торги, початкова ціна - 849 204.80 грн. (85% вартості). Згідно роздруківки з веб-сайту ДП «СЕТАМ» - торги не відбулися.

На 07 червня 2018 року призначено треті електронні торги, початкова ціна 743 054,20 грн.(70% вартості).

Оскільки звіт про оцінку майна від 18 січня 2018 року визнано недійсним та скасовано, дії державного виконавця щодо передачі арештованого майна на реалізацію за ціною, визначеною на підставі вказаного звіту, проведені з порушенням положень статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того суд бере ж уваги, що 07.06.2014 року набрав чинності Закону України №1304-VII від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого встановлені певні обмеження щодо порядку примусового стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Відповідно до п. 3 цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Відповідно до п.4 Закону, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

З системного аналізу вказаного Закону, вбачається, що вказаним Законом встановлена тимчасова заборона на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом застави, оскільки мораторієм є відстрочення виконання зобов'язань, що встановлюються на певний термін або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій, яке поширюється на всі зобов'язання або лише на деякі їх види, або на окремі категорії боржників. З положень вказаного Закону випливає, що дія мораторію втратить свою чинність при прийнятті закону, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на гаку основну суму заборгованості.

З огляду на зазначене, на боржника ОСОБА_1 та належне їй майно, що перебуває в іпотеці на підставі споживчого кредиту в іноземній валюті, поширюється дія норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»

Боржник ОСОБА_1 не надавала згоду на примусове стягнення (відчуження) нерухомого майна, як то вимагає Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а відтак звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку шляхом передачі на примусову реалізацію здійснено з порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до п.9 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий лист повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.

Однак, Державним виконавцем в порушення зазначених норм, під час дії мораторію на звернення стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, вчиняться дії з примусової реалізації такого майна без згоди власника.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 352-354, 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу боржника ОСОБА_1, за участю суб’єктів оскарження державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області, стягувача Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби – задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3, пов’язані з передачею на реалізацію арештованого майна.

Зобов’язати державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 зупинити реалізацію арештованого майна: житлового будинку, площею 160,2 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Псковський, 12.

Зобов’язати державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 повернути виконавчий документ стягувачу у зв’язку із забороною (мораторієм) на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до апеляційного суду шляхом подання скарги через суд який постановив ухвалу, протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Куриленко О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 29 травня 2018 року.