Рішення № 74295334, 23.05.2018, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/138/18

Провадження №2/377/108/18

23 травня 2018 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Малишенко Т.О., за участі секретаря Ахутіної А.А., представника відповідача ОСОБА_1, сторони відсутні розглянувши у спрощеному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 - про стягнення боргу за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року до суду надійшла позовна заява, у якій представник позивача за довіреністю просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 13.06.2013 року у розмірі 116563,32 гривень та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1762,00 гривень.В обґрунтування позову позивач послався на те, що на умовах вказаного договору 13.06.2013 року надав відповідачу кредит в розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підписала заяву, чим підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, та «Тарифами Банку», які викладені на офіційному сайті банку, складає між ним та Банком договір. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Банк нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік, відповідно до п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою. Згідно п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні Позичальником строків платежів більш як на 30 днів Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. У порушення ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629 ЦК України та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 31.12.2017 р. в загальній сумі 116563,32 гривень, яка складається з наступного: 4992,93 гривень - заборгованість за кредитом; 111570,39 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На письмовий відзив відповідача надали письмове заперечення (відповідь на відзив) ( а.с.124-139).

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з,явилась, про час і місце розгляду належним чином повідомлена, до суду надала письмовий відзив, просила застосувати строк позовної давності (а.с.71-80).

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 23.05.2018 року, позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову в зв'язку із спливом строку позовної давності, посилаючись на те, що останній платіж було здійснено відповідачем на погашення заборгованості 06.09.2013року, а до суду позивач звернувся у 30.01.2018 року, що підтверджується випискою по рахунку, надав заперечення на відповідь позивачів (а.с.160-168).

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.06.2013 року ОСОБА_2, в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. В анкеті-заяві відповідач лише виявила бажання оформити на своє ім'я кредитний ліміт за платіжною карткою кредиткою та погодилася, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 13.06.2013 року банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка була підписана відповідачем, базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору - 2,5% на місяць; строк внесення платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - пеня = пеня (1) = (базова відсоткова ставка за договором) /30 нараховується за кожний день прострочки кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. за місяць нараховується 1 раз на місяць при наявності прострочки по кредиту чи відсоткам 5 та більше днів у разі виникнення прострочки на суму від 50 грн. Штраф за порушення строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів становить 500 гривень + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевищення платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Як зазначено в п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити .банку., штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст.207 ЦК України встановлює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підписавши заяву від 13.06.2013 року відповідач засвідчив, що ознайомлений та згоден із Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, а також підтвердив свою згоду на те, що вказані документи в цілому складають між сторонами договір про надання банківських послуг.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами договору, який складається не лише з заяви позичальника, а також з Тарифів банку, Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, станом на 31.12.2017 року, існує заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 116563,32 гривень, яка складається з наступного: 4992,93гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до положень ч.З ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 76-81 ЦПК України.

Відповідачем та його представником розмір заборгованості за кредитним договором належними та допустимими доказами не спростований.

В судовому засіданні представник відповідача просив застосувати строки позовної давності, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, про що зазначив також і у запереченнях на відповідь на відзив,наданих суду 23.05.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст.257 цього Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як зазначено у ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За змістом ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилом ч.1 ст.264 цього Кодексу перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Частиною 2 цієї статті передбачено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

За змістом ч.З ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 06 листопада 2013 року( справа № 6-116 цс 13), 19 березня 2014 року( справа № 6-20 цс 14), 18 червня 2014 року ( справа № 6-61цс 14), 29 червня 2016 року ( № 6-1188 цс 16).

За змістом п.2.1.2.11 Умов та правил надання банківських послуг карта діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовій стороні карти, включно. Згідно п.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг в зв'язку закінченням строку дії діюча відповідна карта продовжується банком на новий строк шляхом надання клієнту карти з новим строком дії за зверненням клієнта в банк згідно діючим тарифам. За змістом п.2.1.1.12.4, 2.1.1.12.5 Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле МСЖТН).

Як зазначено у довідці, наданої позивачем, відповідачу 13.06.2013 року була видана кредитна картка № НОМЕР_1, термін дії якої - останній день листопада 2013року. Саме з цього карткового рахунку суду надано позивачем виписку, відповідно до якої відповідачем здійснено останній платіж 06.09.2013 року на погашення заборгованості за наданим кредитом. Таким чином, судом встановлено, що строк дії картки «Універсальнана 55 днів пільгового періоду», яка видана на ім'я ОСОБА_2 закінчився 31 листопада 2013 року, останній платіж відповідачем здійснено 06.09.2013.

Враховуючи визначений змістом кредитного договору кінцевий строк виконання зобов'язань - 31.11.2013 року, тобто останній день місяця, указаного на картці, початок перебігу строку позовної давності почався з 1 грудня 2013 року. Оскільки між сторонами кредитного договору не збільшено строк позовної давності, то застосуванню підлягає ст.257 ЦК України, якою встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Позовна заява до суду здана на пошту 05.03.2018 року, на позовній заяві стоїть дата 30.01.2018 року, що підтверджено позовною заявою, відбитком поштового штемпеля на конверті, у якому вона надійшла до суду, та випискою з Укрпошти, тобто з пропуском строку позовної давності, що відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Позивачем клопотання про поновлення строку позовної давності не заявлено, причин пропуску строку позовної давності позивачем не зазначено.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку із спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без номеру від 13.06.2013 року - відмовити.

Копію рішення направити (вручити ) сторонам для ознайомлення.

На рішення суду апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Т. О. Малишенко