Ухвала суду № 74294744, 29.05.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9545/17

Провадження №2/359/180/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представників відповідача Мовчан С.М., Трамбовецького А.В.,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства «Садівниць-кий масив «Займище» про визнання недійсними рішень,

встановив:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати недійсним рішення зборів уповноважених членів СТ «СМ «Займище» від 27 червня 2017 року, а також рішення ради цього ж садівничого товариства від 27 червня 2017 року.

У судовому засіданні представник відповідача Трамбовецький А.В. подав заяву про закриття провадження у цивільній справі та посилається на постанову ВСУ від 19 жовтня 2016 року у цивільній справі за №6-1002цс16. Зокрема, у вказаній постанові ВСУ наголосив на тому, що ст.16 ЦК України взагалі не передбачає такого способу захисту, як оскарження рішень кооперативу, які віднесені до його внутрішньої компетенції. Такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Тому представник відпо-відача Трамбовецький А.В. просить суд закрити провадження у цивільній справі.

Інший представник відповідача Мовчан С.М. підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 категорично заперечують проти задоволення заяви. В обґрунтування своїх заперечень вони посилаються на те, що обставини, викладені в постанові ВСУ від 19 жовтня 2016 року, істотно відрізняються від обставин цієї цивільної справи. Крім того, юрисдикція судів поширюється на всі без виключення спори. Тому ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 просять суд відмовити у задоволенні заяви.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, суд дійшов до таких виснов-ків.

Дійсно, за правилом п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судо-чинства.

Водночас, відповідно до ч.6 ст.55 та ч.2 ст.12 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від пору-шень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Встановлено, що чинним законодавством не передбачено заборони для застосування такого способу захисту цивільного права, як оскарження рішень органів правління садів-ничого товариства. Зокрема, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.2 п.13 постанови №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням будь-яких суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у спорі є фізична особа. Це стосується також спорів, пов'язаних з діяль-ністю інших суб'єктів господарювання (споживчих, садових товариств тощо).

Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що ця цивільна справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на це суд вважає, що підстави для закриття провадження у цивільній справі відсутні.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно із ст.13 цієї ж Конвенції кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Встановлено, що закриття провадження у цивільній справі призведе до порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту. У такий спосіб будуть свавільно та невиправдано порушені вимоги п.1 ст.6 та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд вважає, що запобігання таких порушень є додатковою підставою для відмови у закритті провадження у цивільній справі. Крім того, обставини, викладені в постанові ВСУ від 19 жовтня 2016 року, істотно відрізняються від обставин цієї цивільної справи. Тому суд критично оцінює посилання представника відповідача Трамбовецького А.В. на це судове рішення.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Трамбовецького Андрія Валерійовича про закриття проваджен-ня у цивільній справі відмовити.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець