Постанова № 74290608, 22.05.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8624/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 травня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Бисаги Т.Ю., Кондора Р.Ю.,

з участю секретаря : Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року в справі (головуючий суддя Монич О.В.) за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до умов кредитного договору від 05 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 20 600 доларів США на строк до 05 вересня 2018 року зі сплатою 1,67 % на місяць.

На забезпечення виконання умов цього кредитного договору Банк того ж дня уклав із ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 окремі договори поруки.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 20 квітня 2015 року у нього виникла заборгованість в розмірі 29 494,52 дол. США, з яких: 15324,07 доларів США - заборгованість за кредитом; 5875,00 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1481,51 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 5398,13 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11,88 доларів США - штраф (фіксована частина); 1403,94 доларів США - штраф (процентна складова), позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитну заборгованість у розмірі 29 494,52 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 20.04.2015 року складає 620 859,69 грн.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 06 грудня 2016 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 29 494,52 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 20 квітня 2015 року складає 620 859,69 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 06 грудня 2016 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, предметом апеляційного розгляду є апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 жовтня 2015 року, в якій апелянт просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до нього відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5, який апеляційну скаргу підтримав, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судами встановлено, що 05 вересня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 20 600 доларів США на строк до 05 вересня 2018 року зі сплатою 1,67 % на місяць.

На забезпечення виконання умов цього кредитного договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 окремі договори поруки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку позичальник та його поручителі, незважаючи на вимоги Банку, не погасили.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може за таких обставин.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як слідує з укладеного між Банком і ОСОБА_1 договору поруки від 05.09.2008 року (а.с.23), то згідно з п.1 предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором від 05.09.2008 року, з умовами якого поручитель був ознайомлений (п.3 договору поруки). Однак, без погодження ОСОБА_1, як поручителя, та без укладення відповідних додаткових угод до договору поруки, Банк уклав з позичальником ОСОБА_2 додаткову угоду до кредитного договору від 20.09.2012 року, у п.5 якої встановлено, що в разі порушення позичальником строків по сплаті відсотків за користування кредитом та винагород, визначених в договорі, позичальник за весь період неналежного виконання зобов'язання по сплаті плати за кредитом сплачує банку неустойку в розмірі 100 % від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом та в розмірі 100 % від розміру неналежно сплачених винагород, передбачених кредитним договором, що свідчить про збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_1, як поручителя.

Оскільки ОСОБА_1, як поручитель позичальника за кредитним договором, згоду на збільшення його відповідальності не давав, у зв»язку з чим порука на підставі ч.1 ст.559 ЦК України є припиненою, тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про стягнення з нього кредитної заборгованості.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до ст.376 ЦПК України, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 401,94 грн. та 4384,80 грн. за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у вимогах ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 401,94 грн. та 4384,80 грн. за подачу касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Головуюча :

Судді :