Ухвала суду № 74288422, 29.05.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2946/17-к

Провадження № 1-кп/175/184/17

Ухвала

Іменем України

29 травня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Ігнатенка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

а також представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12016040440000938 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за місцем реєстрації АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

При виконанні вимог ст.363 КПК України прокурор заявив письмове клопотання про призначення товарознавчої експертизи експертам Дніпропетровського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України. Клопотання обґрунтовує необхідністю визначення розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням у зв’язку з тим, що при здійсненні виклику ОСОБА_4, яка під час досудового розслідування проводила судову товарознавчу експертизу № 88 від 28.07.2017 року, з’ясовано, що остання є суб’єктом оціночної діяльності та не відноситься до суб’єктів судово-експертної діяльності та відсутня у Реєстрі атестованих судових експертів.

Вислухавши думку захисника і обвинуваченого, які заперечували проти призначення заявленої експертизи, думку представника потерпілого, який підтримав клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ч.6 ст.22 КПК України).

За приписом ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні (ст.ст.91, 92 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішенні по справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року ЄСПЛ відзначив, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов'язаний зі злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого, воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об'єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

За приписом ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом у відповідності зі ст.94 цього Кодексу.

При цьому, за приписом ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин,

що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Виходячи з обґрунтування клопотання і наведених вимог закону, суд вважає необхідним задовольнити клопотання і для з’ясування обставин, що, на думку прокурора, мають значення для кримінального провадження, але належним чином не були перевірені під час проведення досудового розслідування, призначити заявлену експертизу для з’ясування запропонованого прокурором питання.

У зв’язку з наведеним заперечення сторони захисту проти призначення експертизи суд залишає поза увагою.

Керуючись ст.ст.242, 332, 363, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Клопотання прокурора Ігнатенка О.В. – задовольнити.

Призначити по кримінальному провадженню № 12016040440000938 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставити питання:

1) Яка ринкова вартість, станом на 11 квітня 2016 року, 1190 метрів кабелю типу МКСБ 7х4х1,2, введеного в експлуатацію 31 березня 1973 р

При проведені експертизи дозволити експерту застосовувати руйнівні методи дослідження.

Експерта попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Зобов’язати представника потерпілого ОСОБА_3 надати можливість експерту провести огляд і експертне дослідження1190 метрів кабелю типу МКСБ 7х4х1,2 за місцем його зберігання.

По справі оголосити перерву до 09.00 години 04 липня 2018 року.

Копію ухвали для організації виконання направити керівнику Дніпропетровського НДІ судових експертиз і для контролю – прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_5

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко