Рішення № 74287777, 17.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1344/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

представник ОСОБА_3, ОСОБА_1,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21510/0/5-17), оформленої листом № С-21510/0- 11206/6-17 від 22.08.2017; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка; визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21519/0/5-17), оформленої листом № С-21519/0- 11191/6-17 від 22.08.2017; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) надати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка; визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21513/0/5-17), оформленої листом № С-21513/0-11189/6-17 від 22.08.2017; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) надати ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2.0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка; визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21514/0/5-17), оформленої листом № С-21514/0- 11190/6-17 від 22.08.2017; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) надати ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2.0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка.

Позивач ОСОБА_1, представник ОСОБА_1, представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що земельні ділянки, щодо яких позивачами подано заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою знаходяться у користуванні інших осіб.

Також зазначив, що вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.07.2017 до Головного управління надійшла заява ОСОБА_1 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами населеного пункту.

Листом від 22.08.2017 №С-21510/0-11206/6-17 Головне управління поінформувало позивача про те, що немає правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки з огляду на те, що відповідно до інформації, наданої відділом у Городнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, земельна ділянка перебуває в оренді іншої особи.

24.07.2017 до Головного управління надійшла заява ОСОБА_1 про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами населеного пункту.

Листом від 22.08.2017 №С-21519/0-11191/6-17 Головне управління поінформувало позивача про те, що немає правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки з огляду на те, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, з приводу якої звернувся ОСОБА_3 використовується.

24.07.2017 до Головного управління надійшла заява ОСОБА_4 про надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами населеного пункту.

Листом від 22.08.2017 №С-21513/0-11189/6-17 Головне управління поінформувало позивачку про те, що немає правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки з огляду на те, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, з приводу якої звернулась ОСОБА_4 використовується.

24.07.2017 до Головного управління надійшла заява ОСОБА_5 про надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами населеного пункту.

Листом від 22.08.2017 №С-21514/0-11190/6-17 Головне управління поінформувало позивачку про те, що немає правових підстав для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення бажаної Земельної ділянки з огляду на те, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, з приводу якої звернулась ОСОБА_5 використовується.

Вважаючи вказані відмови протиправними, позивачі звернулись до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Кожному громадянину України, згідно статті 14 Конституції України, гарантується право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно із статтею 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Чернігівської області.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частини друга статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно із пунктом "в" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, в тому числі, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно із частиною сьомою статті 118 та частиною третьою статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельним кодексом України чітко визначено порядок отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та вичерпний перелік підстав для відмови уповноваженим органом у видачі останнього. При цьому, органу, наділеному повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, не надано права самостійно, на власний розсуд, розширювати перелік підстав для відмови в наданні дозволу.

З аналізу наведених відповідачем в листах від 22.08.2017 №С-21510/0-11206/6-17, від 22.08.2017 №С-21519/0-11191/6-17, від 22.08.2017 №С-21513/0-11189/6-17, від 22.08.2017 №С-21514/0-11190/6-17 доводів, покладених ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області в основу для відмови позивачам в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою, вбачається, що підставою такою відмови стало те, що зазначені земельні ділянки вже використовуються та перебувають в оренді, однак доказів такого використання відповідачем до суду не надано.

Як доказ надано лист відділу у Городнянському районі ГУ ДГК У Чернігівській області від 07.08.2017 № 530/405-17-0.25 у якому зазначено, що інформацію щодо надання дозволу ОСОБА_1 по його заяві від 24.07.2017 № С-21510/0/5-17 надати не можуть, так як дана земельна ділянка знаходиться у оренді ТОВ «Етнопродукт» на підставі договору оренди від 30 квітня 2002 року, зареєстрованого за № 3 (а.с. 60).

В свою чергу, жодного правовстановлюючого документу, підтверджуючого реєстрацію права оренди іншої особи на зазначену земельну надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно, з порушенням вимог статей 118 та 122 Земельного кодексу України відмовлено позивачам у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а тому позовні вимоги про: визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21510/0/5-17), оформленої листом № С-21510/0- 11206/6-17 від 22.08.2017; визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21519/0/5-17), оформленої листом № С-21519/0- 11191/6-17 від 22.08.2017; визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21513/0/5-17), оформленої листом № С-21513/0-11189/6-17 від 22.08.2017; визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21514/0/5-17), оформленої листом № С-21514/0- 11190/6-17 від 22.08.2017 підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надати позивачам дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства", суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть правила зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до п. 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 (справа № 826/4418/14), з поміж іншого, зазначив, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Невиконання суб'єктами владних повноважень рішень судів порушує принцип юридичної впевненості та ставить під сумнів дієвість судової системи України, що має набагато більший суспільний інтерес, аніж принцип невтручання суду у дискреційні повноваження органу влади.

Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 24.03.2016 (справа № 826/17109/13-а) визначив, що у випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

У разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_10 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирав з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд зазначає, що підставою відмови позивачам у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою стало те, що зазначені земельні ділянки вже використовуються та перебувають в оренді у інших осіб.

Однак, у судовому засіданні встановлено, що відповідачем належним чином не досліджувалось питання перебування земельних ділянок у користуванні інших осіб, а отже позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надати позивачам дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність задоволенню не підлягають, оскільки у даному випадку це буде втручання у дискреційні повноваження відповідача.

З метою захисту прав позивачів, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2.0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_5 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2.0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 слід задовольнити частково.

Частиною першою статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21510/0/5-17), оформленої листом № С-21510/0-11206/6-17 від 22.08.2017; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21519/0/5-17), оформленої листом № С-21519/0- 11191/6-17 від 22.08.2017; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2,0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21513/0/5-17), оформленої листом № С-21513/0-11189/6-17 від 22.08.2017; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2.0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, які полягають у відмові в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) згідно поданої заяви від 24 липня 2017 року (зареєстрована в головному управлінні Держгеокадастру у Чернігівській області 24.07.2017 за № С-21514/0/5-17), оформленої листом № С-21514/0- 11190/6-17 від 22.08.2017; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (ЄДРПОУ 39764881) повторно розглянути заяву від 24 липня 2017 року ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 2.0000 га, яка розташована в адмінмежах Бутівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області за межами села Бутівка.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, буд. 14, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 39764881) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 42000, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 565,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, буд. 14, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 39764881) на користь ОСОБА_7 (вул. ОСОБА_11, б. 5, м. Київ, 03115, РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати у розмірі 565,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, буд. 14, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 39764881) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 02097, РНОКПП НОМЕР_3) судові витрати у розмірі 565,74 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (пр. Миру, буд. 14, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 39764881) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, 03039, РНОКПП НОМЕР_4) судові витрати у розмірі 565,74 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2018 року.

Суддя О.В. Заяць