Постанова № 74287648, 23.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: В.О. Павлічек

23 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1882/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представників позивача - Гоча В.М., Літвінової Л.Т.

представника відповідача - Пишного Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2018, повний текст складено 29.01.18 по справі № 818/1882/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Електрод"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 20.11.2017р. № 0004261407 та № 0004271407.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2018р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на та, що суд першої інстанції не врахував: що відсутні докази придбання контрагентами контрагента позивача по ланцюгу постачання товарів, що в подальшому були реалізовані позивачу; що по частині господарських операцій відсутні товарно-транспортні накладні та мають місце недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних; що надані до перевірки копії сертифікатів якості не можна вважати такими, що відповідають дійсності; що у видаткових накладних по господарським операціям з ТОВ "Океан Трейд" та ТОВ "Акін-М" не зазначено посаду та прізвище одержувача товару та дані про доручення на отримання матеріальних цінностей. З цих підстав апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Сумській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Суми-Електрод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Океан Трейд" за період жовтень-грудень 2015 року, ПП "Промтехніка" за період листопад 2014 року, березень 2015 року, ТОВ "Акін-М" за період квітень 2015 року, ТОВ "Дроплет" за період жовтень, грудень 2014 року, ТОВ "НВФ "Востокмет" за період червень 2015 року, ПП "Багатопрофільний Альянс "СВВ-1" за період листопад 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.11.2017 № 3265/18-28-14-07/36066802/214, яким контролюючим органом встановлено порушення позивачем пп. "а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 82409 грн. (в т. ч: за жовтень 2014 року - на суму 1442 грн. за грудень 2014 року - на суму 3168 грн. за березень 2015 року - на суму 5736 грн. за квітень 2015 року - на суму 2025 грн. за червень 2015 року - ну суму 55927 грн. за листопад 2015 року - на суму 7262 грн. за грудень 2015 року - на суму 6849 грн.) та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту, на загальну суму на загальну суму 27356 грн. (в т.ч.: за грудень 2014 року - на суму 27356 грн.)

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004261407 від 20.11.2017 з податку на додану вартість на загальну суму 103011грн. (в т.ч. за основним платежем - 82409 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 20602 грн.);

- № 0004271407 від 20.11.2017 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 27356 грн.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Крім того, за змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як визначено підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду /пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу положень абзаців першого, другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Окрім того, як визначено частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут та надалі - в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

А відповідно до частини першої статті 9 названого Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому у статті 1 згаданого Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток та ПДВ платником податків визначається за даними бухгалтерського обліку господарських операцій та за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі договору поставки №45/03- 15Ф від 10.06.2015 р. ТОВ "Суми-Електрод" отримало від ТОВ "НВФ "Востокмет" феромарганець, що відображено у видатковій накладній та отримало від ТОВ "НВФ "Востокмет" належним чином зареєстровану в ЄДРПН податкову накладну № 35 від 15.06.2015 року на загальну суму 335562,53 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 55927,09 грн. Оплату зазначеного товару проведено в безготівковому порядку. Суму податку на додану вартість за червень місяць 2015 року за зазначеними податковими накладними у сумі 55927 грн. включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Окрім того, ТОВ "Суми-Електрод" без укладення письмової угоди придбало у ТОВ "Акін-М" матеріальні цінності (пульт управління) на загальну суму 12150,00 грн., що відображено у видатковій накладній, а транспортування зазначеного товару здійснювалося ТОВ "Нова Пошта". Відповідно до платіжного доручення оплату зазначеного товару проведено в безготівковому порядку. ТОВ "Суми-Електрод" отримало від ТОВ "Акін-М" належним чином зареєстровану в ЄДРПН податкову накладну № 3 від 08.04.2015 року на загальну суму 12150,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 2025,00 грн. та включило суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Відповідно до договорів поставки № 1/00-14Ф від 01.01.2014 та № 2/00-15Ф від 01.01.2015 ТОВ "Суми-Електрод" придбало у ПП "Промтехніка" матеріальні цінності, про що складено видаткові накладні та отримало належним чином оформлені податкові накладні від ПП "Промтехніка" на загальну суму 58937,88грн., у т.ч. ПДВ 20% - 9822,98грн. (за листопад 2014 року на загальну суму 24522,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4087,00грн. та березень 2015 на загальну суму 34415,88грн., у т.ч. ПДВ 20% - 5735,98грн.). Оплату зазначеного товару проведено в безготівковому порядку, а суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним ТОВ "Суми-Електрод" було включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

На підставі договору поставки № 06/03-15Ф від 06.02.2015 року ТОВ "Суми-Електрод" отримало від ТОВ "Океан Трейд" матеріальні цінності на загальну суму 63895,58 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 10649,26грн., що відображено у видаткових накладних. На зазначені господарські операції ТОВ "Океан Трейд" видало податкові накладні, які складені та зареєстровані в ЄРПН належним чином, а оплату зазначеного товару проведено в безготівковому порядку. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним ТОВ "Суми-Електрод" було включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Згідно договору поставки № 0310/14 від 03.10.2014р. ТОВ "Суми-Електрод" було придбано у ТОВ "ВКП Сфера Пласт" (на даний час ТОВ "Дроплет") матеріальні цінності на загальну суму 14753,94 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2458,99грн. (за жовтень 2014 року - 8653,80грн. та грудень 2014 - 6100,16грн.). На зазначені господарські операції ТОВ "ВКП Сфера Пласт" видало належним чином оформлені податкові накладні, а оплату зазначеного товару проведено в безготівковому порядку. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним ТОВ "Суми-Електрод" було включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 35/03-14ф від 17.10.2014р. ТОВ "Суми-Електрод" придбало у ПП "Багатопрофільний Альянс "СВВ-1" матеріальні цінності (лігатуру, сілікатомарганець, феромолібден) на загальну суму 52518 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25419,67 грн., що відображено у видаткових накладних. На зазначені господарські операції ПП "Багатопрофільний Альянс "СВВ-1" видало належним чином оформлені податкові накладні, а оплату зазначеного товару проведено в безготівковому порядку. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним ТОВ "Суми-Електрод" було включено до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Як підтверджено матеріалами справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, а тому мали право складати податкові накладні, а наданими позивачем первинними документами об'єктивно підтверджується реальність господарських операцій з перерахованими вище контрагентами.

Зважаючи на те, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено повністю ПДВ в ціні товару, а податкове зобов'язання з ПДВ по даним господарським операціям задеклароване контрагентами в повному обсязі та сплачене до Державного бюджету, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до складу податкового кредиту.

Посилання апелянта на неможливість встановити походження реалізованих позивачу товарів у зв'язку з тим, що контрагенти контрагентів позивача по ланцюгу постачання не здійснювали придбання товарів, що в подальшому були реалізовані позивачу, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки сама по собі можливість не відображення в податковому обліку контрагентами контрагентів позивача відповідних господарських операцій чи несплата ними необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати підставою для зменшення суми податкового кредиту позивачу. Законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а тому відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.

Окрім того, посилання апелянта на відсутність товарно-транспортних накладних та на недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних по господарським операціям позивача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки товарно-транспортна накладна не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. А тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання чи дефектність такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути підставою для невизнання податкового кредиту та витрат з придбання товарно-матеріальних цінностей.

Твердження апелянта, що надані до перевірки копії сертифікатів якості не можна вважати такими, що відповідають дійсності, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки згідно Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28, жодний товар, що був поставлений позивачу його контрагентами не підлягає обов'язковій сертифікації на території України. Отже, відсутність сертифікатів на придбаний товар не спростовує факту придбання такого товару і, окрім того, сертифікат якості не є первинним документом бухгалтерського чи податкового обліку.

Посилання апелянта, що у видаткових накладних по господарським операціям з ТОВ "Океан Трейд" та ТОВ "Акін-М" не зазначено посаду та прізвище одержувача товару та дані про доручення на отримання матеріальних цінностей, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що зразки підписів із зазначенням посади та прізвища матеріально відповідальних осіб містяться у додатках до наказів "Про облікову політику товариства", а перелік виданих довіреностей міститься у журналі реєстрації довіреностей.

З наведених вище підстав доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 по справі № 818/1882/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 29.05.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.І. СтаросудСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко О.П. Лях