Постанова № 74287398, 21.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2930/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2018 року, ухвалене головуючим суддею Юрківим О.Р. о 10:33 у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №6421/20900/17 від 09.01.2018 року за вчинення порушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції обставини, що мають значення для справи, з'ясовані неповно, а також порушені норми матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що Львівською митницею ДФС пропущений строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, оскільки відповідачу ще у січні 2016 року було відомо про порушення позивачем строку транзитного перевезення автомобіля, а протокол про порушення митних правил складений 15.12.2017 року. Крім того, зазначає, що як і під час розгляду справи про порушення митних правил, так і одразу після дорожньо - транспортної пригоди Львівській митниці ДФС надано документальні підтвердження факту аварії та неможливості вивезення автомобіля за межі митної території України з об'єктивних та незалежних від позивача причин. Також апелянт покликається на ст.460 МК України, якою передбачено, що вчинення порушення, передбаченого ст.470 МК України, внаслідок аварії, підтвердженої відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим кодексом.

Просить скасувати рішення і прийняти нове, яким задовольнити позов.

Під час апеляційного розгляду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови про порушення митних правил від 09.01.2018 року у справі № 6421/20900/17, у ході митного контролю в ПІК «Інспектор» було встановлено, що 24.12.2015 року ОСОБА_1 ввіз транспортний засіб особистого користування на митну територію України у митному режимі «Транзит» смугою руху «зелений коридор» через п/п «Ягодин - Дорогуск» Волинської митниці ДФС, а саме: автомобіль марки «AUDI A4», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з даними автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» цей транспортний засіб, з митної території України станом на 15.12.2017 року, ОСОБА_1 не вивозився та у інший митний режим ніж «Транзит» поміщений не був.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що протокол та постанова про порушення митних винесені правомірно та на законних підставах, оскільки позивач порушив вимоги ч. 3 ст. 470 МК України, а саме, перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу та/або повідомлення про факт неможливості вивозу за межі митної території України автомобіля AUDI A4, реєстраційний номер НОМЕР_1, більш ніж на 10 діб.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції і зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 90 Митного кодексу України (далі - МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно частин 1 та 4 статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - п'ять діб.

Частиною 3 статті 470 МК України передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною 1 статті 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Отже, нормами Митного кодексу України чітко визначені умови звільнення особи від відповідальності за порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що має бути підтверджено відповідними документами.

Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31 травня 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981, затверджено Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (далі - Порядок № 657).

Пунктом 1 розділу VIII вказаного Порядку встановлено, що положення цього розділу застосовуються у випадках, коли МК або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відповідно до положень п.3 Порядку № 657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Приписами п.5 Порядку № 657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Якщо керівником митного органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов'язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, митним органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини непроведення митним органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.

Відповідно до положень п.6 Порядку № 657 у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Разом із заявою подаються:

документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку;

примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд;

письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 цього розділу.

Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання.

Якщо товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, перебувають у зоні діяльності цього самого митного органу, керівником такого органу або особою, що виконує його обов'язки, невідкладно після отримання заяви здійснюються заходи, передбачені пунктом 5 цього розділу.

Розгляд заяви проводиться з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків, документів, наданих заявником та отриманих від іншого митного органу (якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу), та результатів проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, безпосередньо митним органом, під контролем якого перебувають ці товари, транспортні засоби. Під час розгляду заяви митним органом враховується інформація (за наявності), надана іншими державними органами, митними або правоохоронними органами іноземних держав.

За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.

На підставі системного аналізу вказаних правових норм апеляційний суд дійшов висновку, що для врахування факту аварії транспортного засобу власник або уповноважена ним особа зобов'язані негайно після настання таких обставин повідомити митний орган для здійснення передбачених Порядком № 657 процедур з метою визначення можливості прийняття рішення про припинення (завершення) митного режиму за умови, що транспортний засіб внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили був знищений, повністю та безповоротно пошкоджений, втрачений або зіпсований, а митний орган зобов'язаний після такого повідомлення невідкладно організувати проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 25.01.2016 року звернувся із заявою до Львівської митниці ДФС та повідомив про те, що автомобіль марки «VolkswagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_2 28.12.2015 року близько 14 год 30 хв. на автодорозі Перемишляни - Чемеринці - Плугів, біля с. Поляни Золочівського району під його керуванням потрапив у дорожньо - транспортну пригоду, внаслідок чого отримав механічні пошкодження, зокрема, деформацію кузова та пошкодження двигуна. Повідомивши про неможливість вивезення зазначеного автомобіля за межі митної території України, просив припинити режим транзиту. На підтвердження зазначених фактів, до заяви додав довідку № 10320/04/47-2017 від 22.12.2017 року, видану Золочівським ВП ГУНП України у Львівській області про підтвердження факту дорожньо - транспортної пригоди та висновок товарознавчої та автотоварознавчої експертизи СПД ФО ОСОБА_2 №109 від 15.01.2015 року (експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту, вартості матеріального збитку та доцільності проведення відновлювального ремонту), який підтверджує, що проводити відновлювальний ремонт автомобіля, що пошкоджений під час ДТП, економічно недоцільно.

Апеляційним судом встановлено і така обставина визнається відповідачем, що Львівська митниця ДФС отримала повідомлення ОСОБА_1, але дій, передбачених Порядком, не вчинила, а тільки направила письмову відповідь позивачу у лютому 2017 року. Таким чином, про невивезення автомобіля позивачем у встановлений строк Львівській митниці ДФС було відомо у лютому 2017 року.

Відповідно до ч.1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Апеляційний суд зазначає, що триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винна особа безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невивезення транспортних засобів, що перебувають в режимі тимчасового ввезення, за межі митної території, є триваючим правопорушенням, оскільки в цьому випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, про неможливість вивезення автомобіля ОСОБА_1 повідомив Львівську митницю 25.01.2016 року, а постанова про порушення митних правил винесена 09.01.2018 року, тобто з пропуском строку накладення адміністративного стягнення, що, у свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апеляційний суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови, зокрема, що вона винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),безсторонньо (неупереджено),добросовісно, розсудливо, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також апеляційний суд зауважує, що з урахуванням завдань та принципів адміністративного судочинства, обов'язку доказування, принципу правової визначеності слід трактувати будь-які «сумніви» не інакше, як неспроможність суб'єкта владних повноважень переконливо довести обґрунтованість та правомірність власних рішень у спірних правовідносинах, що є невиконанням ним його процесуального обов'язку.

Нездатність державного органу довести обґрунтованість та законність власних рішень є підставою судового захисту порушених прав позивача. Будь-який інший висновок, фактично, зводить нанівець всю систему завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи те, що постанова у справі про порушення митних правил №6421/20900/17 від 09.01.2018 року винесена з порушенням строку накладення адміністративного стягнення, то така згідно ст. 286 КАС України підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до ст. 317 КАС України судове рішення слід скасувати.

Відповідно до статті 139 КАС України апеляційний суд не встановлює новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 березня 2018 рокуу справі № 461/352/18скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління ПМП та МВ Скоромного Ярослава Ігоровича у справі про порушення митних правил №6421/20900/17 від 09.01.2018 рокута закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанціїнабирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складене 29.05.2018 року