Ухвала суду № 74287346, 14.05.2018, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/279/17

1-кп/171/10/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Семенової Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Ровній Н.А.

прокурора - Михайленко В.О.

захисника - Нечаєва Л.Є.,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Апостолове кримінальне провадження за №12013040410000281 від 04.02.2013 року, яке надійшло з Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровській області за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Апостолівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.2 ст.382, ч.1 ст.175 КК України.

В судовому засіданні прокурор Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури заявив клопотання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, мотивуючи його тим, що обвинувачений вчинив ряд злочинів, за вчинення найбільш тяжкого з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Після повідомлення ОСОБА_2 про підозру, обвинувачений перераховувався від органу досудового розслідування у зв'язку з чим його оголошено у розшук, існують ризики того, що перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків які в минулому були пов'язані з обвинуваченим службовими відносинами, оскільки не всі вони ще допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник Нечаєв Л.Є. щодо клопотання прокурора заперечував, посилаючись на те, що на його думку, відсутні докази того що обвинувачений може переховуватись від суду також не має жодних підстав для тримання обвинуваченого під вартою. Ризики на котрі посилається прокурор не доведені. Обвинувачений ОСОБА_2 не скривався від слідства а знаходився в лавах збройних сил, захищав суверенітет України. Не надано жодних доказів щодо ризиків перелічених прокурором. Сама тяжкість інкримінованих злочинів не може бути положено в основу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У обвинуваченого є неповнолітня дитина, дружина тобто є міцні соціальні зв'язки. На підставі цього просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку та клопотання свого захисника, та заперечує проти клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він не має наміру та не може скриватися від слідства, та за період часу знаходження під вартою не бачив свою дитину.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 обрано на досудовому слідстві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався. На даний час строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 19 травня 2018 року, але судовий розгляд по даному кримінальному провадженню не завершено, на даний час під час розгляду кримінального провадження свідки судом не допитані, а тому, перебуваючи під іншим запобіжним заходом, обвинувачений може в поза процесуальний спосіб здійснювати тиск на свідків та потерпілих.

Суд, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 враховує, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено, а тому існування зазначених ризиків виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, він обвинувачується у вчиненні злочинів, за вчинення найбільш тяжкого у разі доведеності його вини передбачено покарання на строк від 3 до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Ризики, визначені ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу, на даний час лишаються дійсними та триваючими.

Приймаючи таке рішення суд враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішення ЄСПЛ від 18 березня 2008 року у справі «Ладент проти Польщі», заява № 11036/03, пункт 55, а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, а інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведеності його вини та визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», суд приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора та вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.

Суд враховує тривалість обраного обвинуваченому запобіжного заходу, позитивні характеристики обвинуваченого, наявність у обвинувачених міцних соціальних зв'язків, а також наявність роботи, місця проживання, участь в АТО, але вважає, що вказані обставини не являються підставою для зміни обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу, тому клопотання захисника Нечаєва Л.Є. щодо зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.176, 178, 183, 184, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 -Нечаєва Л.Є. про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 діб, тобто з 14 травня 2018 року по 12 липня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захисникам, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Семенова Н. М.