Рішення № 74287155, 23.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року справа № 823/1006/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Сачинської В.С.,

представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача Нечитайло С.П. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474566/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 30.11.2017 на загальну суму 18 253 грн 84 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 3 650 грн 65 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474563/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 30.11.2017 на загальну суму 399 802 грн 32 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 139 960 грн 46 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474561/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 30.11.2017 на загальну суму 822 405 грн 84 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 137 067 грн 64 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474567/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 12 від 30.11.2017 на загальну суму 666 358 грн 51 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 133 271 грн 70 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474564/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 30.11.2017 на загальну суму 165 685 грн 94 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 33 137 грн 19 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474562/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 30.11.2017 на загальну суму 299 881 грн 36 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 59 976 грн 27 коп.;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 474565/НОМЕР_1 від 22.12.2017, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 30.11.2017 на загальну суму 90 146 грн 39 коп. з урахуванням ПДВ, сума податкового кредиту 15 024 грн 40 коп.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуваним рішенням відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених позивачем за наслідками здійснення господарських операції з контрагентами. Позивач, посилаючись на Податковий кодекс України (далі - ПК України), вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки сукупність наявних первинних та платіжних документів у повній мірі підтверджує реальність операцій, їх фактичне виконання, а в оскаржуваних рішеннях не наведено посилання на норми чинного законодавства України, керуючись якими відмовлено у реєстрації та не зазначено, які саме потрібно платнику податків подати докази в обґрунтування здійснення операцій з контрагентами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідно до наданого 10.04.2018 письмового відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує повністю, зазначивши, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних винесено фіскальним органом є обґрунтованим правомірним, а відтак, визнанню протиправними та скасуванню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як постачальник та покупцями, а саме:

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір поставки від 01.11.2017 № 75;

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 укладено договір поставки від 01.11.2017 № 463;

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 укладено договір поставки від 25.10.2017 № 975;

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 укладено договір поставки від 25.10.2017 № 2;

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 укладено договір поставки від 01.11.2017 № 61;

- товариством з обмеженою відповідальністю «Фудпленет» укладено договір поставки від 01.05.2016 № 51;

- фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 укладено договір поставки від 01.11.2017 № 61.

Відповідно вказаних договорів постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договорами поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість.

На виконання умов вищевказаних договорів, 30.11.2017 складено податкові накладні № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12 та № 13.

06.12.2017 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за допомогою програмного забезпечення, вказані вище податкові накладні було направлено до фіскального органу з метою їх реєстрації.

Проте, 07.12.2017 позивачем за кожною податковою накладною отримано однакові квитанції, в яких вказано що «документ прийнято, реєстрацію зупинено та виявлено наступні помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПК/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0701». Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

15.12.2017 в порядку передбаченому ПК України, позивачем було направлено до податкового органу пояснення та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій за вказаними вище контрагентами (договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) та відповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 0701 - картопля, свіжа або охолоджена.

Однак, 23.12.2017 в електронному кабінеті позивача з'явилися рішення комісії Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 № 474566/НОМЕР_1, № 474563/НОМЕР_1, № 474561/НОМЕР_1, № 474567/НОМЕР_1, № 474564/НОМЕР_1, № 474562/НОМЕР_1, № 474565/НОМЕР_1, якими фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12 та № 13

Користуючись правом на оскарження вказаних рішень, 02.01.2018 позивачем на вказані вище рішення було подано скарги до комісії ДФС з питань розгляду скарг.

31.01.2018 та 02.02.2018 позивачем отримано рішення комісії з питань розгляду скарг, якими відмовлено у задоволенні його скарг та залишено усі оскаржувані рішення без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пп.пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами п. 201.7. ст. 201 цього ж Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням п. 201.10 ст. 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п. 74.2 ст. 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обовязкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанцій по податкових накладних від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12, № 13 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 №567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 567) .

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що в квитанції зазначено - «виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД».

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Щодо критерію зазначеного в квитанції №1 ("виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД"), слід зазначити, що даний критерій не відповідає жодному критерію визначеному в пункті 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Слід зазначити, що пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) - обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Визначення фіскальним органом у Квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту Квитанцій по податковим накладним від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12, № 13 вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, у Квитанціях фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів, йому необхідно чітко зазначати, яких саме документів бракує для прийняття Рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем було направлено відповідачу копії документів та пояснення до вищезгаданих господарських операціях та податкової накладної.

Суд зазначає, що рішення комісії від 22.12.2017 про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12 та № 13 не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У судовому засіданні представник відповідача вказала, що оскаржувані рішення прийняті у зв'язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування», або «надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування».

Проте, оскаржуване рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

В судовому засіданні представник відповідача також пояснила, що позивач у 2017 році не купував товар за кодом УКТ ЗЕД 0701 - картопля, свіжа або охолоджена, яка була реалізована поставлена контрагентам позивача за вказаними вище договорами поставки.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно договору поставки № 27/11 від 27.11.2017 картоплю позивачу поставляло ТОВ «Фреш Ко Груп», на виконання вказаного договору до матеріалів справи додано накладні № 417 від 27.11.2017, № 420 від 28.11.2017 та № 428 від 29.11.2017. За вказаними накладними загальна кількість придбаної картоплі становить - 29 201 кг.

Придбану картоплю позивач в подальшому реалізував покупцям 30.11.2017.

Як вже зазначалося судом, 07.12.2017 позивачем отримано Квитанції, в яких було зупинено реєстрацію податкових накладних (від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12 та № 13) внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товару згідно УКТ ЗЕД 0701.

В той же час, ТОВ «Фреш Ко Груп» здійснило реєстрацію податкових накладних № 417, № 420 та № 428 - 08.12.2017 та 12.12.2017, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних.

Тобто, станом на 07.12.2017 (момент зупинення реєстрації податкових накладних позивача) в податковій базі не було відображено придбання позивачем картоплі у ТОВ «Фреш Ко Груп», оскільки податкові накладні останнього в Єдиному реєстрі податкових накладних були зареєстровані лише 08.12.2017 та 12.12.2017 відповідно.

Щодо твердження відповідача стосовно обсягів поставки, то з накладних наданих позивачем на підтвердження виконання умов договорів поставки, судом встановлено, що позивачем на користь контрагентів, а саме ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 ФОП ОСОБА_6 ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Фудпленет» та ФОП ОСОБА_9 постановлено товару, а саме картоплі в загальній кількості - 4 703, 95 кг., що є в рази меншим за кількість придбаного товару у ТОВ «Фреш Ко Груп», відповідно накладних № 417 від 27.11.2017, № 420 від 28.11.2017 та № 428 від 29.11.2017 за кодом УКТ ЗЕД 0701.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 ФОП ОСОБА_6 ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ТОВ «Фудпленет» та ФОП ОСОБА_9, та на те, що такі документи були надані фіскальному органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12 та № 13.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 205, 242-246, 255, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 22.12.2017 № 474566/НОМЕР_1, № 474563/НОМЕР_1, № 474561/НОМЕР_1, № 474567/НОМЕР_1, № 474564/НОМЕР_1, № 474562/НОМЕР_1, № 474565/НОМЕР_1, якими фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 30.11.2017 № 3, № 5, № 6, № 7, № 11, № 12 та № 13.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 334 (дванадцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький

Рішення складене у повному обсязі 25.05.2018.