Рішення № 74285746, 17.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. № 820/1030/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шляхової О.М.

при секретарі судового засідання - Молчанової О.М.,

за участю:

представника позивача - Зубрич Д.О.,

представників відповідача - Озацької О.В., Райкової І.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002501200 від 03.01.2018р. на загальну суму 5833107,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ПАТ «Харківміськгаз» на підставі виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами самостійно обчислює суму екологічного податку щоквартально, виходячи з фактичних обсягів викидів відповідно до ст. 249 ПКУ. Розрахунки таких викидів надавались при перевірці. Саме ці розрахунки є підставою для нарахування екологічного податку, однак фахівці Харківського Офісу ВПП ДФС провели нарахування екологічного податку не на фактичні обсяги забруднюючих речовин, викинутих в повітря та підтверджених органом виконавчої влади (або його підрозділу), що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а виходячи із власних розрахунків. Вважає, що фахівцями Офісу ВПП ДФС під час перевірки були довільно та бездоказово визначені обсяги викидів природного газу в атмосферне повітря і безпідставно визначені як база оподаткування екологічним податком. Позивач зазначає, що податковим органом застосовані при перевірці норми, які не мають відношення до податкового законодавства. Вважає, що метан є парниковим газом та не відноситься до забруднюючих речовин та відповідно до діючого законодавства викиди метана не нормуються. Також зазначає, що фахівцями податкового органу не дотримані норми ПКУ, щодо встановлення фактичних обсягів викидів. А також вважає неправомірним ототожнення обсягів виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат з обсягами викидів та визначення їх як об'єкта оподаткування екологічним податком. Крім того, за розрахунками ПАТ «Харківміськгаз» відсутні фактичні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по обсягах ВТВ.

ПАТ «Харківміськгаз» вважає винесене податкове повідомлення-рішення №0002501200 від 03.01.2018 року незаконним та необґрунтованим, а тому вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечував. В наданих до суду відзиві на позов (т.1 а.с. 135-138) та запереченнях на відповідь на відзив, в обґрунтування винесення податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, зазначає, що ПАТ «Харківміськгаз» є підприємством, яке протягом 2014 та 2015 років виконувало функції розподілу природного газу, газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ згідно виданих ліцензій на постачання та розподіл природного газу. За результатами наданих договорів купівлі - продажу природного газу встановлено, що ПАТ «Харківміськгаз» за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 здійснював придбавання природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати (ВТВ) . Зазначає, що не існує прямого зв'язку між обсягами споживання газу і ВТВ, набагато більше обсяги ВТВ залежать від протяжності та технічного стану розподільних мереж, кількості газорегулюючого обладнання, кількості обладнання і навіть віку приладів обліку, встановлених у споживачів. Технологічні втрати газу газотранспортуючої організації по своїй структурі складаються з витрати газу для забезпечення роботи газорозподільних мереж, а також ремонту і усунення аварій. Щорічно при експлуатації газорозподільної системи використовується певний обсяг газу. Загальний обсяг списаного на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку природного газу, придбаного від ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», складає 33384,867 тис. куб. м. Загальний обсяг списаного на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку природного газу, придбаного від ТОВ «РГК ТРЕЙДИНГ» складає 13581,093 тис.куб.м. Загальний обсяг списаних на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку послуг балансування обсягів природного газу, придбаних від ПАТ «Укртрансгаз» складає 23000,015 тис.куб.м.

Відповідач, також зазначає, що листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.10.2017р. №19018/9 в переліку забруднюючих речовин в розділі «вуглеводні» даного наказу, зазначено забруднююча речовина - Метан (основна частина природного газу (CH4). Згідно листа Міністерства екології та природних ресурсів України, від 23.10.2017 року №7/3892-17 стосовно віднесення до переліку забруднюючих речовин метану, а також порядку розрахунку вмісту метану у складі природного газу, на державному рівні питання: щодо переліку речовин, які визнаються забруднюючими та за які справляється екологічний податок, визначається відповідно до ст. 243 Податкового Кодексу України, до яких, крім: інших, відносяться: "вуглеводні" Метан віднесено до переліку речовин, які входять до "вуглеводнів" відповідно до Переліку речовин, які входять до "твердих речовин ' та ''вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір, затвердженого: наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03,2002 року № 104 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №322/6610. Вміст метану у складі природного газу (компонентний склад, % мол.) визначається відповідно до паспорту фізико-хімічних показників природного газу.

Перевіркою повноти визначення сум екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 встановлено порушення підпунктів п.п. 242.1.1 п.242.1 ст.242, п.249.2, п.249.3 ст. 249 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), чим, на думку відповідача, занижено суму нарахованого екологічного податку на 4733740,44 грн.

Отже, фіксуючи вищевказані порушення податкового законодавства, ХУ ОВПП діяло у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, що повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив суд у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Харківміськгаз» по справі №820/1030/18- відмовити у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 17.05.2018 року, прибули представник позивача та представники відповідача.

Представник позивача підтримав доводи заявленого позову з підстав, викладених у ньому та наданій відповіді на відзив. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів підтримали позицію, викладену у відзиві на позов та за переченнях на відповідь на відзив.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Харківміськгаз» (код ЄДРПОУ - 03359552), щодо нарахування та сплати екологічного податку за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 р., на підставі якої складено Акт №101 /28-10-50-12-08/03359552 від 12.12.2017р. (т.1 а.с. 15-53).

Вищевказаним Актом встановлено порушення ПАТ «Харківміськгаз» пп. 242.1.1, п.242.1, ст.242, п.249.2, п.249.3 ст.249 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (надалі - ПКУ), в результаті чого, на думку контролюючого органу, підприємством занижено екологічний податок на загальну суму 4 733 740,44 грн.

ПАТ «Харківміськгаз» не погодилося з результатами перевірки та встановленими порушеннями та, керуючись п. 86.7. ст. 86, листом від 18.12.2017р. №Km01.2-СЛ-10616-1217, надало заперечення на Акт перевірки № 101/28-10-50-12-08/03359552 від 12.12.2017р. (т.1 а.с. 74-79).

Згідно із п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Листом від 28.12.2017 р. №66973/10/28-10-50-12-15 Харківське управління Офісу ВПП ДФС повідомило підприємство позивача про результати розгляду заперечення, а саме - викладені у ньому аргументи, на думку податкового органу, не спростовують фактів порушення, відображених в акті перевірки. (т.1 а.с 80-83).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0002501200 від 03.01.2018 р. на загальну суму 5833107,19грн., в тому числі за податковим зобов'язанням за платежем екологічний податок на суму 4666485,75грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 166 621,44 грн. (т.1 а.с. 12-13).

Податкове повідомлення рішення № 0002501200 від 03.01.2018р. отримане представником ПАТ «Харківміськгаз» 04.01.2018 року.

Н погоджуючись з винесеним продатковим повідомленням - рішенням №0002501200 від 03.01.2018р. ПАТ «Харківміськгаз» було надіслано відповідну скаргу на адресу Державної фіскальної служби України за №Km01.2-ЛВ-898-0118 від 12.01.2018р. (т. 1 а.с. 84-91).

05.02.2018 року ПАТ «Харківміськгаз» отримав від Державної фіскальної служби України рішення про залишення скарги без розгляду за №3026/6/99-99-11-03-01-25 від 30.01.2018р. (т. 1 а.с. 92-93).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою нарахування позивачу грошових зобов'язань за оскаржуваними рішеннями є висновок відповідача про те, що перевіркою повноти визначення сум екологічного податку (надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення) за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 встановлено порушення підпунктів п.п. 242.1.1 п.242.1 ст.242, п.249.2, п.249.3 ст. 249 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), чим занижено суму нарахованого екологічного податку на 4 733 740,44 грн.

Так, фахівцями податкового органу зазначається, що в ході проведення перевірки встановлено, що загальний обсяг списаного на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку природного газу, придбаного від ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» складає 33384,867 тис.куб.м. Загальний обсяг списаного на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку природного газу, придбаного від ТОВ «РГК ТРЕЙДИНГ» складає 13581,093 тис.куб.м. Загальний обсяг списаних на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку послуг балансування обсягів природного газу, придбаних від ПАТ «Укртрансгаз» складає 23000,015 тис.куб.м.

Відповідач зазначає, що проведеною перевіркою визначено обсяг виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 по ПАТ «Харківміськгаз» відповідно до заключних договорів на придбання природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати (надалі - ВТВ) з НАК «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 20077720) та ТОВ "РГК Трейдинг" (код ЄДРПОУ 38863790),та ПАТ "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801), що складає 69 965,975 тис. куб.м. газу.

Контролюючим органом зроблено висновок, що придбаний природний газ за переліченими вище договорами використовувався на виробничо - технологічні витрати та виробничо - технологічні втрати є втратами (витратами) природного газу, у відповдіності до ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», дані втрати (витрати) є викидами та об'єктом оподаткування еколочіним податком.

Пунктом 243.1. статті 243 Податкового кодексу України встановлено ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, із змінами, внесеними до Податкового кодексу, що складає:

- за ІІІ, ІV квартали 2014 року та 2015 рік згідно Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». - 87,81 грн;

- за 2016 рік згідно Закону України від 24.12.2015 р. N 909-VIII - 111,26 грн;

- за 2017 рік згідно Закону України 20.12.2016 р. N 1791-VIII -124,61 грн.

За висновками податкового органу, ПАТ «Харківміськгаз» на викиди метану в атмосферне повітря повинен сплачувати екологічний податок за його викиди.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Харківміськгаз» є підприємством, яке протягом 2014 та 2017 виконувало функції розподілу природного газу та постачання природного газу згідно виданих ліцензій на постачання та розподіл природного газу.

За результатами наданих договорів купівлі - продажу природного газу встановлено, що ПАТ «Харківміськгаз» за період з 01.07.2014 по 30.06.2017 здійснював придбавання природного газу на виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати (надалі - ВТВ) від НАК «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», договір від 04.01.2013 №13-183-ВТВ та ТОВ "РГК Трейдинг", договір від 31.10.2014 № ХГ- ВТВ-02-2014-01, від 28.12.2015 ХГ-ВТВ-02-2016-52/16-09-15-554, від 30.11.2015 ХГ-02-2015-166/17),та ПАТ "Укртрансгаз".

ПАТ «Харківміськгаз», як оператор ГРМ, транспортує газорозподільною мережею споживачам природний газ. Для здійснення діяльності ПАТ «Харківміськгаз» за період з 17.12.2015 по 30.06.2017 укладено договір на транспортування та зберігання природного газу з ПАТ "Укртрансгаз" від 17.12.2015 №1512000745-09/15-553.

Судом з'ясовано, що в акті перевірки проведено аналіз обсягів природного газу, придбаних ПАТ «Харківміськгаз» за договором з ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 04.01.2013 №13-183-ВТВ на купівлю-продаж природного газу, за договорами з ТОВ «РГК ТРЕЙДИНГ» від 31.10.2014 № ХГ- ВТВ-02-2014-01, від 28.12.2015 ХГ-ВТВ-02-2016-52/16-09-15-554, від 30.11.2015 ХГ-02-2015-166/17 на купівлю-продаж природного газу, а також аналіз послуг балансування, придбаних ПАТ «Харківміськгаз» за договором з ПАТ «Укртрансгаз» від 17.12.2015 №1512000745-09/15-553 на транспортування природного газу.

На підставі проведеного аналізу в акті перевірки визначено загальні обсяги списаного на ВТВ та нормовані втрати в бухгалтерському обліку придбаного природного газу та послуг балансування. За даними акту перевірки, придбаний природний газ за переліченими вище договорами, що використовувався на виробничо - технологічні витрати та виробничо - технологічні втрати є втратами (витратами) природного газу, у відповідності до ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», дані втрати (витрати) є викидами та об'єктом оподаткування екологічним податком.

ПАТ «Харківміськгаз», як оператор ГРМ, розподіляє газорозподільною мережею природний газ до кінцевих споживачів. За технологією діяльності з розподілу природного газу у Оператора виникають виробничо-технологічні витрати та втрати природного газу.

На підставі паспортів фізико-хімічних показників природного газу, наданих до перевірки, визначено середній відсоток метану, та густина метану за перевіряємий період (додатки 2.1-2.4). Розрахунок екологічного податку з викидів забруднюючих речовин в частині використання газу на виробничо-технологічні втрати та витрати за період з 01 липня 2014 року по 30 червня 2017 року, наведено у додатку №3 до акту перевірки.

Відповідно до пп. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Відповідно до п.п 14.1.230 Податкового кодексу України - стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Підпунктом 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) визначено об'єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно п.249.2 ст.249 Податкового кодексу України, у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

Згідно із п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу України суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку. Тобто, на підставі фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин протягом звітного кварталу.

Перелік забруднюючих речовин визначено п.243.1 Податкового кодексу України . Зокрема зазначені забруднюючі речовини «вуглеводні» та «тверді речовини». Зазначені забруднюючі речовини затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2002 року №104 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» (Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2002р. за №322/6610).

Відповідно до статті 243 Податкового кодексу України передбачено ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, в т.ч. забруднюючих речовин «вуглеводні» та «тверді речовини». Зазначені забруднюючі речовини затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2002 року №104 «Про затвердження Переліку речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір» (Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2002р. за №322/6610). В переліку забруднюючих речовин в розділі «вуглеводів» даного наказу, зазначено забруднюючі речовини: метан, етан, пропан, бутан, пентан.

Відповідно до п.243.1. ст. 243 Податкового кодексу України - ставка податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, із змінами, внесеними до Податкового кодексу складає :

- за ІІІ, ІV квартали 2014 року та 2015 рік згідно Закону України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». - 87,81 грн.;

- за 2016 рік згідно Закону України від 24.12.2015 р. N 909-VIII - 111,26 грн.;

- за 2017 рік згідно Закону України 20.12.2016 р. N 1791-VIII -124,61 грн.

Відповідно до статті 249 Податкового кодексу України, при наявності факту викидів забруднюючих речовин - оподаткуванню підлягають саме фактичні викиди таких речовин.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ), визначає правові, технічні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, однозначно вказує на порядок застосування вищезазначеної Методики, а саме: згідно з п.2 розділу 6 глави ІІІ Методика застосовується для визначення очікуваних річних обсягів втрат та ВТВ..

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, затвердженого постановою НРКЕКП від 30.09.2015 № 2494, об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

При цьому, ототожнення визначених таким чином обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу (обсягів ВТВ) з обсягом викиду природного газу в атмосферне повітря та визначення їх як об'єкта оподаткування екологічним податком є неправомірним з огляду на наступне:

Обсяги природного газу, за допомогою яких здійснюється фізичне балансування в ГРМ, у відповідності з визначенням, яке дає Кодекс ГРМ, є істотною частиною ВТВ. Однак, на теперішній час не існує будь-яких методик, які б дозволяли визначити окремий обсяг саме цих витрат в загальному обсязі природного газу для ВТВ. Фізичне балансування ГРМ є комплексом технічних і технологічних заходів, які вживаються Оператором ГРМ для утримання тиску природного газу в ГРМ на рівні, необхідному для безпечного й ефективного розподілу природного газу. Іншими словами, це природний газ, який постійно перебуває в мережах для забезпечення руху природного газу та працездатності мереж, тобто використовується для забезпечення технологічного процесу, і не викидається в повітря.

Як вже зазначалося, наказом Міністерства палива та енергетики України "Про затвердження методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами" від 30 травня 2003 року N 264, затверджені методики визначення граничних витрат та втрат природного газу, але вони стосуються не визначення фактичних викидів природного газу в повітря, а всіх технологічних витрат та втрат, при цьому - граничних, не фактичних, серед яких саме викиди природного газу окремо не виділяються. Методики не стосуються визначення фактичних викидів природного газу в атмосферне повітря.

Викиди в атмосферне повітря можливі на газорегуляторних пунктах, де у виключних критичних випадках необхідності зниження тиску в мережах, відбувається викид природного газу у повітря.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про охорону навколишнього

природного середовища", ст. 4 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та

з метою удосконалення розробки екологічних нормативів, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 р. № 7 затверджено Інструкцію про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (далі Інструкція)

Пунктом 1.1. зазначеної Інструкції містить в собі методичні вказівки

по змісту та оформленню необхідних документів для створення звіту

по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, які утворюються на

підприємстві з урахуванням технологічного процесу та його особливостей.

Приписами пункту 1.2. цієї Інструкції узагальнені та викладені основні вимоги до:

- порядку проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин і представлення її в Мінприроди, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища;

- оформлення звіту по проведенню інвентаризації викидів забруднюючих речовин..

Відповідно до п. 1.7. Інструкції, при інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються матеріали: прямих методів вимірів, які основуються на проведенні безпосередніх інструментальних вимірів; розрахункових методів; матеріали технологічного регламенту та проектних показників.

В необхідних випадках для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методики, затверджені Мінприроди.

Між тим, під час проведеної перевірки встановити фактичний обсяг такого викиду, провести його інвентаризацію не виявлялось можливим, оскільки відповідно до пункту 1.7 про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, ї, для цього не існує галузевих методик, затверджених Мінприроди, а розрахункові методи не дають можливості встановити фактичний обсяг викидів.

Методика визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджена наказом Мінпаливенерго від 30 травня 2003 р. № 264 дає можливість визначити граничні обсяги втрат та умовну розрахункову величину втрат залежно від технічних характеристик газопроводу, але не дає можливість визначити фактичні втрати, зокрема, ті з них, які стали саме викидами в атмосферне повітря.

Метрологічні втрати на приладах обліку, які не є викидами в атмосферне повітря - є комерційними втратами. Так, на побутових лічильниках газу споживачів, відповідно до чинного в Україні ДСТУ 3336-96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги», внаслідок похибок вимірювання може «втрачатись» від 1,5% (на нових лічильниках) до 6 % від спожитого газу - через кілька років експлуатації приладу. При цьому природний газ фактичноне викидається у повітря, але кількість зафіксованого лічильниками природного газу може бути меншою за кількість фактично спожитого природного газу внаслідок похибки вимірювання.

Оскільки природний газ має фізичну властивість змінювати фактичний об'єм від зміни температури - при її збільшенні об'єм газу збільшується, при зменшенні - відповідно зменшується (Закон Гей-Люссака). Це створює різницю між показниками лічильників постачальника та споживача. Оператори ГРМ відповідно до умов договорів розподілу отримують природний газ в мережі за стандартних умов - при температурі +20 градусів та тиску 760 мм ртутного стовпчика. Але у більшості споживачів, що використовують природний газ для опалення, лічильники розташовані на відкритому повітрі. Враховуючи, що більшу кількість природного газу вони отримують взимку при температурі до - 10, - 20 градусів, відповідно при падінні температури зменшується фактичний обсяг отримуваного природного газу (на 3, 6% кожні 10 градусів). Таким чином, об'єм природного газу, відпущений за стандартних умов + 20 градусах, зменшиться на 7,2% при 0 градусів та на 14,4% при -20 градусах (порівняно з його об'ємом при +20°С). Наприклад, з «теплої» сторони відпущено 1000 куб.м. природного газу (за температури +20єС), якщо лічильник у споживача встановлено на вулиці і температура повітря -20єС, лічильник відобразить лише 856 куб.м. природного газу.

Для подолання зазначеного дисбалансу застосовується Методика визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. за № 1224/8545.

Відподно до п.56.4 ст. 56 Податкового кодексу України підтвердження правильності нарахування будь-якого нарахування має бути підтверджене належними доказами та не може грунтуватися на припущеннях.

Статтею 250.12. ПКУ встановлюється єдиний порядок перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, так саме контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим та центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів.

Згідно з Актом перевірки №255/01-04/03-09, проведеної в червні 2017 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області, ПАТ «Харківміськгаз» в повному обсязі виконує вимоги, передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які регламентуються абз. 2 частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме здійснює організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо.

Судом з'ясовано, що фахівці Офісу ВПП ДФС в ході перевірки отримували Акт перевірки №255/01-04/03-09, однак висновки Державної екологічної інспекції у Харківській області, наведені в даному акті, не були враховані в ході перевірки з питань повноти нарахування та сплати екологічного податку з викидів забруднюючих речовин «метану» .

Інших перевірок фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (виїзд на місце розташування, замір фактичних обсягів викидів по стаціонарному джерелу з врахуванням його технологічного режиму роботи) під час проведення документальної позапланової перевірки, не було.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ «Харківміськгаз» було отримано одне податкове повідомлення-рішення від 03.01.2018р. №0002501200, яким визначено податкове зобов'язання з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 5 833 108,19грн.

Проте, відповідно до пп. 250.2.1. п. 250.2. ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації до контролюючих органів та сплачують податок за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єкті за місце розміщення стаціонарних джерел.

Підприємство позивача є платником екологічного податку.

Під час судового розгляду з'ясовано, що декларації з екологічного податку, що подавалися підприємством у періоді, який перевірявся, ґрунтувалися виключно на декларуванні викидів стаціонарними джерелами забруднення, що перевірялися центральним органом виконавчої влади (або його підрозділом), що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що також визнається сторонами по справі, підприємство позивача, на підставі виданих дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами самостійно обчислює суму екологічного податку щоквартально, виходячи з фактичних обсягів викидів відповідно до ст. 249 ПКУ. Розрахунки таких викидів надавались при перевірці. Саме ці розрахунки є підставою для нарахування екологічного податку, однак фахівці Харківського Офісу ВПП ДФС провели нарахування екологічного податку не на фактичні обсяги забруднюючих речовин, викинутих в повітря та підтверджених органом виконавчої влади (або його підрозділу), що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а виходячи із власних розрахунків.

Між тим, контролюючим органом не було зазначено, по якому конкретно стаціонарному джерелу викидів забруднюючих речовин занижено екологічний податок, до якої саме Податкової декларації екологічного податку не вірно складені Розрахунки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Також суд зазначає, що Податковий кодекс Украйни не надає визначення терміну (поняття) «Забруднюючі речовини».

При цьому, п.5.3 ст.5 ПКУ встановлює, що інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Термін (поняття) «Забруднюючі речовини» визначається Законом України «Про охорону атмосферного повітря».

Згідно статті 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», державний облік у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється за єдиною системою у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №1655 від 13 грудня 2001 року. Третій абзац пункту 5 цієї Постанови визначає, що форми і строки надання первинної, звітної документації, матеріалів інвентаризації затверджуються Мінприроди за погодженням з Держстатом, а форми державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря - Держстатом за погодженням з Мінприроди.

Держстат, після погодження з Мінприроди, видає наказ (який був чинний у період, що перевірявся) №396 від 20.10.2008 року «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень про охорону атмосферного повітря N 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (річна) та N 2-ТП (повітря) "Звіт про охорону атмосферного повітря" (квартальна)», у котрій виклав класифікацію викидів, що підлягають державним спостереженням. А саме усі викиди, які підлягають обліку розділені на дві групи: Забруднюючі речовини; Парникові гази.

Пункт 3.2 ст.3 ПКУ встановлює, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Чинним міжнародним договором, який ратифікований Верховною Радою України законом №1430-IVвід 04.02.2004р. і яким регулюються питання, котре впливає на оподаткування, є Кіотський протокол.

Відповідно до Додатку A до Кіотського протоколу парниковими газами є: Діоксид вуглецю (CO2); Метан (CH4); Закис азоту (N2O); Гидрофторвуглеводи (ГФВ); Перфторвуглеводи (ПФВ); Гексафторид сірки (SF6)

З вищенаведеного вбачається, що метан є парниковим газом та не відноситься до забруднюючих речовин та відповідно до діючого законодавства викиди метана не нормуються.

Отже, посилання фахівцями Офісу ВПП ДФС на наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №104 від 14.03.2002 «Про затвердження переліку речовин, які входять до "твердих речовин" та "вуглеводнів" і за викиди яких справляється збір», суд вважає безпідставним, оскільки зазначений наказ, зокрема, встановлює перелік «Твердих речовин» та «Вуглеводнів», але не забруднюючих речовин, що є вуглеводнями; перелік речовин у цьому Наказі встановлений не з метою справляння екологічного податку; терміни, наведені у цьому Наказі протирічать термінам, встановленим міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а саме Кіотському протоколу; даний Наказ був розроблений на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №303 від 01.03.1999р. «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору». Проте, постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 27.12.2010р. «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанова №303 від 01.03.1999р. втратила чинність; згідно Листа Міністерства Юстиції № 39206/29463-0-33-17/10.1 від 09.10.2017 року зазначений наказ мав бути скасованим не пізніше 12.02.2011 року, але діє у поточний момент із порушенням законодавства України.

Судом також береться до уваги, що з Актом перевірки №255/01-04/03-09, проведеної в червні 2017 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області, встановлено, що ПАТ «Харківміськгаз» в повному обсязі виконує вимоги, передбачені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які регламентуються абз. 2 частини першої статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме: здійснює організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, тощо.

Відповідачем ані під час проведення перевірки, ані у судовому засідання не було зазначено, по якому конкретно стаціонарному джерелу викидів забруднюючих речовин занижено екологічний податок, до якої саме Податкової декларації екологічного податку не вірно складені Розрахунки за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Також, судом під час вирішення означеного спору враховувалось те, що декларації з екологічного податку, що подавалися підприємством у періоді, який перевірявся, ґрунтувалися виключно на декларуванні викидів стаціонарними джерелами забруднення, які перевірялися центральним органом виконавчої влади (або його підрозділом), що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення № 0002501200 від 03.01.2018 року, винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не обґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, є таким, що не відповідає вимогам закону, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, б. 57/59) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, б. 30) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС України № 0002501200 від 03.01.2018 року.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (код ЄДРПО 03359552; адреса: (61004, м. Харків, вул. Москалівська, б. 57/59) сплачену суму судового збору в розмірі 89258,61 гривень (вісімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім тисяч гривень 61 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС України (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, б. 30).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписаний суддею 29 травня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.