Рішення № 74284992, 24.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/1226/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача Білецької М.О.,

відповідача Ткачука Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.01.2017 року №0000211201 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 165316,70 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Посилається на те, що КП «Дрогобичводоканал» є комунальною власністю Дрогобицької територіальної громади в особі Дрогобицької міської ради та суб'єктом господарювання, який надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення. 17.01.2017 року відповідач провів перевірку-звірку позивача, під час якої досліджувалось питання погашення зобов'язань з ПДВ за період з травня по липень 2016 року на загальну суму 826583,50 грн. За результатами цієї перевірки складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Зокрема, вказала, що при його винесенні відповідач не врахував, що податковий борг, з якого нараховувались штрафні санкції, виник у позивача через невідповідність фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Зазначила, що погашення заборгованості позивача з ПДВ здійснювалося за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості за спірний період в тарифах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та в порядку, визначеному постановою Кабінетом Міністрів України №332 від 18.05.2017 року. До того ж додала, що Верховним судом України у постанові від 17.10.2011 року (справа №21-66а11) висловлювалась правова позиція, згідно якої вищезгадана постанова Кабінету Міністрів України №332 від 18.05.2017 року є спеціальним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню на противагу ст.126 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, вважає, що вина позивача в порушенні граничного строку сплати до бюджету суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ за період з травня по липень 2016 року відсутня, а тому жодних правових підстав для застосування штрафних санкцій у відповідача не було.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, покликаючись на підстави, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що висновки, зроблені під час перевірки, є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Зокрема, проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість», чим порушено вимоги п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, згідно якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У зв'язку з цим, вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву та наданих суду поясненнях.

У строк, встановлений судом, від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив відповідача зводиться до цитування норм Податкового кодексу України, без жодного заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується. А тому, вважає, що наявні усі підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою судді від 03.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2018 року.

25.04.2018 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 10.05.2018 року, у зв'язку із першою неявкою в судове засідання представника позивача, яка повідомила про причини неявки, які судом визнано поважними.

10.05.2018 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 16.05.2018 року, у зв'язку із необхідністю подання сторонами додаткових доказів та здійснення інших дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою судді від 16.05.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 24.05.2018 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ: 03348910) зареєстроване, як юридична особа, 22.02.2000 року; основним видом економічної діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є очищення та постачання води.

На підставі підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, підп.75.1.1 п.75.1 ст.75, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів юридичних осіб Дрогобицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за платежем - податок на додану вартість, за результатами якої складено акт від 17.01.2017 року №4/12-01/03348910 (далі - акт перевірки від 17.01.2017 року).

У висновках цього акта перевірки контролюючий орган зазначив про порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасна сплата суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ. Зокрема: із затримкою сплати 162 календарних дні в сумі 201583,50 грн (граничний термін сплати - 30.06.2016 року, сплачено борг - 09.12.2016 року); із затримкою сплати 132 календарних дні в сумі 16737,25 грн (граничний термін сплати - 30.07.2016 року, сплачено борг - 09.12.2016 року); із затримкою сплати 121 календарний день в сумі 109557,75 грн (граничний термін сплати - 30.08.2016 року, сплачено борг - 29.12.2016 року); із затримкою сплати 162 календарних дні в сумі 108262,25 грн (граничний термін сплати - 30.06.2016 року, сплачено борг - 09.12.2016 року); із затримкою сплати 152 календарних дні в сумі 230423,25 грн (граничний термін сплати - 30.07.2016 року, сплачено борг - 29.12.2016 року); із затримкою сплати 152 календарних дні в сумі 160019,00 грн (граничний термін сплати - 30.07.2016 року, сплачено борг - 29.12.2016 року).

Суд встановив, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Львівській області, Департаментом фінансів Львівської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Дрогобицької міської ради та КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області укладено договір №13/9 від 21.06.2017 року про організацію взаєморозрахунків.

Предметом цього договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченою ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», відповідно до Порядку та умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №332. Сума договору становила 2248615,08 грн.

Згідно п.7 договору, сторона остання - КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області після отримання цих коштів від Фінансового управління Дрогобицької міської ради перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу).

Матеріалами справи підтверджено, що 21.07.2017 кошти в сумі 2248615,08 грн, відповідно до договору №13/9 від 21.06.2017, були перераховані КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області на рахунок відповідача.

На підставі акта перевірки від 17.01.2017 року, Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2017 року №0000211201, згідно якого на підставі ст.126 Податкового кодексу України КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 165316,70 грн за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача відповідач протиправно застосував до платника штрафні (фінансові) санкції (штраф) та, як наслідок, безпідставно виніс спірне рішення. Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Приписами підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За правилами п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вказане кореспондується з положеннями п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України.

У ст.126 Податкового кодексу України визначено відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Відповідно до п.126.1 цієї статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд встановив, що КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області несвоєчасно сплачувало суми самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ, при цьому із затримкою, що є більшою, ніж 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Вказаний факт не заперечувався і самим представником позивача в судовому засіданні, однак останній послався на те, що погашення податкового боргу підприємством здійснювалось в порядку, який не визначений Податковим кодексом України, а в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування».

Однак суд враховує зазначені доводи представника позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з нормами податкового законодавства.

Так, п.1 ст.1 Податкового кодексу України визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Поряд з тим, податковим обов'язком, в силу вимог ст.36 Податкового кодексу України, визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п.п.37.1, 37.2 ст.37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Таким чином, на КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області покладено обов'язок обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені саме Податковим кодексом України. Застосування Законів та інших нормативно правових актів у сфері податкових правовідносин здійснюється лише в тій частині, що не суперечить Податковому кодексу України.

При цьому, слід відзначити, що Податковим кодексом України не передбачено спеціальної підстави звільнення від сплати штрафних санкцій платників податків, які отримують компенсаційні кошти в якості субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 року №332. Водночас вказаною постановою не вносилися будь-які зміни до Податкового кодексу України і вона постановлена не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України чи Законів з питань митної справи, а відповідно до ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України та ст.31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

А тому, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази та встановлені на їх підставі обставини справи, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача від 18.01.2017 року №0000211201 є таким, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України. Обставини, на які посилається позивач, не можуть вважатися підставами для його скасування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду буде складено до 04.06.2018 року.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 25.05.2018 року.