Рішення № 74284976, 29.05.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/2631/18

провадження № 2/243/1285/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мінаєва І.М.

за участю секретаря судового засідання Янчевського В.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС АВТО»

вимоги позивача: про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та неустойки,

представники учасників справи: не зʼявилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача

1. 03 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС АВТО» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та неустойки.

2. Обґрунтувуючи свої вимоги позивач зазначив, що 26 жовтня 2017 року у м.Дніпро між ним та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0003/17. За цим договором він сплатив на рахунок відповідача 60000,00 грн., після чого відповідач мав 26.10.2017 р. доставити автомобіль, а сторони мали укласти основний договір купівлі-продажу. Приїхавши додому, він переглянув відгуки про купівлю таким способом автомобіля, які були негативні, покупці, сплативши грошові кошти, транспортних засобів не отримали, через що він вирішив приїхати до офісу відповідача у м.Харків, як зазначено в договорі, але офіс відповідача там відсутній, через що він зрозумів, що його ошукали. Позивач вирішив розірвати договір та 01.11.2017 р. направив відповідачу повідомлення про розірвання договору і повернення йому сплачених коштів, але відповідач повідомив, що не бажає розривати договір та повертати грошові кошти. Вважає такі дії відповідача протиправними, адже договір з ним було укладено поза торговельним та офісним приміщенням, ним протягом 14 днів було надіслано відповідачу повідомлення про розірвання договору та повернення грошових коштів, але відповідач грошові кошти до теперішнього часу не повернув. Просить стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за попереднім договором у сумі 60000,00 грн. та неустойку за прострочення повернення коштів у сумі 88800 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зʼявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, за участю його представника адвоката ОСОБА_2, просив задовольнити позовні вимоги.

4. Представник позивача адвокат ОСОБА_2, який діє у справі на підставі договору щодо надання правової допомоги та представництва інтересів б/н від 02.04.2018 р. та ордеру серії НОМЕР_2 не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення заперечень не має.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Відповідно до ухвали судді від 04.04.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» про захист прав споживачів та відкрито провадження у справі, розгляд цивільної справи призначено в порядку загального позовного провадження, запропоновано відповідачеві у пʼятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у пʼятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.25).

6. Ухвалою суду від 29.05.2018 р. підготовче провадження було закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

7. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не зʼявився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у звʼязку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом.

9. 26 жовтня 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» у м.Дніпро уклали попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0003/17.

10. Відповідно до п.1.1 договору сторони зобовʼязалися у встановлений строк укласти Договір купівлі-продажу транспортного засобу на умовах, встановлених у цьому попередньому договорі. Транспортний засіб, який продавець зобовʼязується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за основним договором має наступні ідентифікаційні ознаки: марка Renault, модель Logan, рік випуску 2017, інші характеристики беж., 1.5D MT comfort (колір, пробіг тощо). Пунктом 1.3 договору передбачено, що основний договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти основний договір і прийняття пропозиції другою стороною. (а.с.4).

Окрім того, відповідно до п.1.5 попереднього договору сторони зобовʼязуються укласти основний договір 02 листопада 2017 р., за умови повного виконання п.2.1 цього попереднього договору (покупець перераховує на поточний рахунок продавця грошові кошти у розмірі 60000,00 грн., а продавець підтверджує отримання таких коштів). Якщо на зазначену вище дату майно не буде придбане продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що основний договір буде укладено на 5 день після придбання продавцем майна, про що останній зобовʼязується повідомити покупця у письмовому вигляді із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 31 грудня 2019 року.

Пунктом 1.8 попереднього договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до моменту укладення основного договору. Якщо укладення основного договору у визначений термін не відбулося, то попередній договір та передбачені ним зобовʼязання втрачають чинність в день, коли мав бути укладений основний договір, якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

11. З квитанції № 21 від 26.10.2017 р. вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» грошові кошти у сумі 60000,00 грн. (а.с.6).

12. 01 листопада 2017 року позивачем ОСОБА_1 було направлено на адресу відповідача письмову вимогу про розірвання попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу та повернення сплачених коштів (а.с.8), яку відповідачем було отримано 06.11.2017 р. (а.с.7).

13. ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» листом № 139 від 10.11.2017 р. повідомило позивача про відсутність свого волевиявлення на дострокове розірвання (припинення) договору та здійснення ними дій на підбір та подальшу купівлю транспортного засобу, що є предметом договору (а.с.10).

14. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» (код ЄДРПОУ 41394483) місцезнаходження юридичної особи зареєстроване за адресою: 01042, м.Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок 19/3, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи відсутні (а.с.27-29).

V. Оцінка Суду.

16. Встановленим фактам відповідають цивільно-правові відносини, що виникають із захисту прав споживачів при укладенні, розірванні договору, зокрема, попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу, та виконання зобовʼязань за договором, які регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів».

17. Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх субʼєктів права власності і господарювання.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

18. Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

19. За змістом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, зокрема, з позовом про відшкодування збитків, моральної шкоди, а також суд може захистити цивільне право іншим способом, встановленим договором або законом.

20. Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків.

21. Частинами 1 та 2 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Договір є обовʼязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

22. Відповідно до положення ч.1,3 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобовʼязуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобовʼязання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

23. Таким чином, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобовʼязався сплатити 60000,00 грн. як аванс за основним договором, а ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» зобовʼязалося укласти основний договір на пʼятий день після придбання автомобіля. Кінцевим терміном укладення основного договору сторони визначили 31 грудня 2019 р.

24. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовʼязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом, тобто підлягає поверненню особам, які їх сплатили.

25. ОСОБА_1 виконав п.2.1 попереднього договору про необхідність перерахування грошових коштів у сумі 60000,00 грн.

26. Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі розірвання договору зобовʼязання сторін припиняються (ч.2 ст.653 ЦК України).

27. Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту.

Відповідно до п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повʼязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовʼязків найманого працівника.

Частиною 1 ст.5 вищезазначеного закону встановлено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоровʼя і життєдіяльності.

Згідно з вимогами ст.21 цього закону, крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та повʼязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема, при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення та/або висловлене ним волевиявлення.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 8 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Пунктами 6, 7, 9, 26 ч.1 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що: офісне приміщення - будь-яке приміщення (будівля тощо), в якому знаходиться субʼєкт господарювання або його філія, або його структурний підрозділ, або представництво; договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ); договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, -договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця; торговельне приміщення - майновий комплекс, який займає окрему споруду (офісне приміщення) або який розміщено у спеціально призначеній та обладнаній для торгівлі споруді, де субʼєкт господарювання здійснює діяльність з реалізації товару.

28. Статтею 93 ЦК України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Статтею 95 ЦК України встановлено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

29. Попередній договір укладався між позивачем та відповідачем у м. Дніпро, де позивачем також проведено оплату авансу за умовами п.п.2.1., 2.2. Попереднього договору, не дивлячись на те, що юридичною адресою ТОВ «ВЕЛЕС АВТО» у тексті договору зазначено м. Харків, в той же час згідно з витягом з ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача є м.Київ, а відомості щодо відокремлених підрозділів юридичної особи у реєстрі відсутні (а.с.27-29).

30. Таким чином, судом встановлено, що попередній договір між позивачем та відповідачем укладено поза місцезнаходженням відповідача, яке зареєстровано у м. Києві, при цьому, відповідач не має зареєстрованих відокремлених підрозділів чи філій у м. Дніпро чи в інших населених пунктах України.

31. Частинами 3, 4 ст.12 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір за умови повідомлення про це продавця (виконавця) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями чи прийняття продукції або першої поставки такої продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на їх продаж. У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.

32. Попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу №003/17 від 26.10.2017 року між позивачем та відповідачем є розірваним у розумінні ч.3 ст.651 ЦК України, у звʼязку із чим кошти, сплачені за цим попереднім договором позивачем у виді авансу в сумі 60000 грн., підлягають поверненню останньому.

33. Частиною 9 ст.12 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

34. Враховуючи ту обставину, що відповідачем всупереч приписам ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» у тридцятиденний термін з дня отримання повідомлення позивача про розірвання попереднього договору купівлі-продажу не здійснено повернення сплаченої суми грошей (авансу) у сумі 60 000 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка з 07.12.2017 р. (повідомлення отримано відповідачем 06.11.2017 р. (а.с.7), тридцятиденний строк сплив 06.12.2017 р.) по день подання позову 03.04.2018 р. Таким чином, період затримки розрахунку у межах заявлених позовних вимог становить 118 календарних днів, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути неустойку у сумі 70800 грн. (60000 грн. х 1 % х 118 днів).

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У відповідності до положень ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору за цим позовом.

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

36. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1762 грн.

37. Таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 1308,00 грн. (задоволені позовні вимоги - 60000 грн. аванс + 70800 грн. неустойка).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 13, 76-81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст.ст.273, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст.16, 93, 95, 570, 627, 635, 638, 651, 653 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 12, 15, 17, 18, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд

У Х В А Л И В:

38. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС АВТО» про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та неустойки задовольнити частково.

39. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС АВТО» (код ЄДРПОУ: 41394483, місцезнаходження: 01042, м.Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок 19/3) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 60000 (шістдесят тисяч) гривень, сплачені ним за попереднім договором купівлі-продажу транспортного засобу № 0003/17 від 26.10.2017 року та неустойку за період з 07 грудня 2017 р. по 03 квітня 2018 р. в сумі 70800 грн., а в загальній сумі 130800 (сто тридцять тисяч вісімсот) грн.

40. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЕС АВТО» (код ЄДРПОУ: 41394483, місцезнаходження: 01042, м.Київ, Печерський район, провулок Новопечерський, будинок 19/3) на користь держави на р/р 31215256700001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, код банку отримувача 820019, отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у сумі 1308 грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.М.Мінаєв