Постанова № 7428328, 21.12.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

21.12.09                                                                                           Справа № 3/47-679

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.

Мурська Х.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача –не з’явився

від відповідача-1 –не з’явився

від відповідача-2 –не з’явився

від відповідача-3(скаржник) –Хаблюк І.М.

від третьої особи –не з’явився

розглянув апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції, вих.№3943 від 09.10.2009 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 29.09.2009 року, суддя Турецький І.М.

у справі № 3/47-679,

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Тернопільський комбінат по виробництву шляхово –будівельних матеріалів ” смт. Велика Березовиця

до відповідача-1 Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма „Горинь”, с. Борсуки

до відповідача-2 ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” в особі Тернопільської філії „Тернопільський аукціонний центр” м. Тернопіль

до відповідача-3 Відділу Державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції м. Ланівці

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ланівці Асфальтбуд” м. Ланівці

про визнання недійсним акту опису і арешту майна серії АА №414748 від 05.11.2008 року, визнання недійсним протоколу проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна №7 від 10.04.2009 року, що належить ТзОВ «Ланівці Асфальтбуд»

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.09.2009 року по справі №3/47-679 позов ВАТ „Тернопільський комбінат по виробництву шляхово–будівельних матеріалів” задоволено частково. Визнано частково недійсним акт опису й арешту майна серії АА № 414748 від 05.11.2008 року, в частині опису й арешту майна, а саме: газового обладнання, яке складається з газових труб довжиною близько 300 метрів та шкафної, вартістю 30000 грн.; залізнодорожної колії довжиною 120 метрів, яка складається з шпалів, рейсів та 70 метрів повишеної естакади, вартістю 50000 грн., яке знаходиться за адресою смт. Ланівці вул. Привокзальна, 3 Тернопільської області. Визнано частково недійсним протокол №7 від 10 квітня 2009 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, в частині реалізації майна, а саме: газового обладнання, яке складається з газових труб довжиною близько 300 метрів та шкафної, вартістю 30000 грн.; залізнодорожної колії довжиною 120 метрів, яка складається з шпалів, рейсів та 70 метрів повишеної естакади, вартістю 50000 грн., яке знаходиться за адресою смт. Ланівці вул. Привокзальна, 3 Тернопільської області . В решті частині позовних вимог відмовлено.

Судом при винесенні рішення взято до уваги те, що на момент здійснення опису й арешту майна третьої особи - 05.11.2008 року, частина майна, а саме: газове обладнання та залізнодорожна колія не належали ТзОВ „Ланівці Асфальтбуд”, бо були передані останнім позивачу в погашення заборгованості, а відтак, опису й арешту не підлягали, оскільки знаходилися лише в користуванні ТзОВ «Ланівці Асфальтбуд». Суд враховуючи положення ст.ст.316-321,328 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затв. наказом Мін’юсту від 27.10.1999 року №68/5 зареєстр. в Мін’юсті України 02.11.1999 року за №745/4038, Інструкції про проведення виконавчих дій, прийшов до висновку, що представники ВДВС безпідставно включили до акту опису і арешту майна - газове обладнання та залізнодорожну колію та допустили реалізацію такого на прилюдних торгах арештованого нерухомого майна, які відбулись 10 квітня 2009 року про що складено протокол №7. Таким чином, судом визнано частково недійсним акт опису і арешту майна, а саме в частині включення вищезазначеного майна до акту опису, а також частково недійсним протокол про проведення прилюдних торгів в частині реалізації зазначеного вище майна.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду, ВДВС Лановецького районного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 29.09.2009 року по справі №3/47-679, провадження у справі припинити. Зокрема, скаржник вказує на те, що ВАТ „Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів ” не є належним позивачем, оскільки не є стороною виконавчого провадження та не був учасником прилюдних торгів. Поряд з цим, позивачем не подано належних доказів, що частина включеного до акту опису і арешту та реалізованого майна належить саме йому. Одночасно, апелянт вказує на те, що позивачем в ході розгляду справи позовні вимоги змінювались в сторону зменшення, проте господарським судом при винесенні рішення цього не враховано.

Представник скаржника (відповідача-3) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржуване рішення скасувати та припинити провадження у справі.

Представники позивача, відповідачів-1,2 та третьої особи в судове засідання не з’явились.

Від відповідача-2 до суду надійшло заперечення, в якому останній просить оскаржуване рішення скасувати, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права при прийнятті такого. Крім того, просить про розгляд справи за відсутності свого представника.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання, в якому останній просить про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, а також те, що розгляд справи 07.12.2009 року уже відкладався за клопотанням позивача, беручи до уваги положення ст.22 ГПК України, відповідно до якої, сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, прийшла до висновку що клопотання скаржника задоволенню не підлягає. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача, відповідача-1,2 та третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника (відповідача-3), розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

На виконання зведеного виконавчого провадження (в кількості 51 виконавчих листів, перелік яких зазначено у обліковій картці на зведене виконавче провадження форми №5, том - ІІ , арк. справи 75) відповідач - 3 здійснив опис і арешт майна третьої особи - ТзОВ «Ланівці Асфальтбуд», про що складено акт опису й арешту майна серії АА №414748 від 05.11.2008 року. Із вказаного акту вбачається, що ВДВС описано і накладено арешт на майно в кількості 72 одиниці майна із зазначенням назви кожного предмета і його відмінних ознак.

10 квітня 2009 року, у відповідності до договору №422/4 від 20 березня 2009 року „Про надання послуг по організації проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна укладеного між відповідачем - 3 та відповідачем –2 на прилюдних торгах реалізовано за 145000 грн. майно, а саме: зовнішній водопровід, зовнішня каналізація, артезіанська свердловина, зовнішня електролінія, зовнішній газопровід, ГРП, металева огорожа, ворота металеві, підвищена залізнична колія, зелені насадження, кіоск металевий, бітумопровід, теплотраса, відхожа, про що складено протокол №7 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ТзОВ «Ланівці асфальтбуд», і знаходиться за адресою: смт.Ланівці, вул.Привокзальна,3.

Як відзначено судом першої інстанції, третьою особою на загальних зборах учасників ТзОВ „Ланівці Асфальтбуд” прийнято рішення погасити борг перед ВАТ „Тернопільським КШБМ” шляхом продажі основних засобів ТзОВ „Ланівці Асфальтбуд”, а саме: підвищену залізничну дорогу, газове обладнання і котельну, про що 24.05.2008 року складено протокол №2 загальних зборів учасників ТзОВ «Ланівці Асфальтбуд». На виконання рішення загальних зборів учасників ТзОВ „Ланівці Асфальтбуд” по накладній №НР-000037 від 27 червня 2008 року позивачу передано в погашення заборгованості майно, а саме: підвищену залізничну колію вартістю 25300 грн. з ПДВ та газове обладнання вартістю 78260 грн. з ПДВ, разом на суму 103560 грн. А також, на вищевказане майно ТзОВ „Ланівці Асфальтбуд” видало ВАТ „Тернопільським КШБМ” податкову накладну порядковий номер 0000000062 від 27 червня 2008 року.

Колегією суддів відзначено, що у вказаній накладній міститься посилання на те, що умовою продажу є договір, проте, позивачем не представлено суду договору відчуження нерухомого майна, який відповідно до норм ЦК України, а саме ст.ст. 182, 657 ЦК України, укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ст.210 ЦК України такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Доказів державної реєстрації договору купівлі-продажу позивачем суду не представлено. Згідно із ст.331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Як зазначає позивач, ним згідно договору оренди №39 від 22 травня 2008 року надано в оренду третій особі (боржнику) підвищену залізничну колію, та по договору оренди №39 від 20 травня 2008 року передано останній в оренду газове обладнання.

Слід зазначити, що позивач отримавши майно 27 червня 2008 року, згідно вказаної вище накладної, не міг передати таке в оренду в травні 2008 року третій особі так як станом на вказану дату не володів таким. Поряд з цим, згідно свідоцтва про право власності на майно, виданого 02.02.2009 року, спірне майно зареєстроване за боржником, тобто за ТзОВ «Ланівці Асфальтбуд»(третя особа в даній справі).

Таким чином, висновок суду про те, що представники ВДВС безпідставно включили до акту опису і арешту майна - газове обладнання та залізнодорожну колію та допустили реалізацію такого на прилюдних торгах арештованого нерухомого майна, які відбулись 10 квітня 2009 року, про що складено протокол №7 є помилковим.

Слід зазначити про те, що господарським судом задовольняючи частково позов та визнаючи частково недійсними акт опису і арешту майна та протокол про проведення прилюдних торгів, а саме в частині опису та реалізації майна - газового обладнання та залізнодорожної колії, не взято до уваги наступне:

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішень, який згідно ст. 50 названого Закону полягає в арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації майна.

Таким чином, арешт (опис) майна - це сукупність дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення. Отже, акт опису (арешту) майна - це службовий документ, який містить в собі письмовий опис заходу примусового виконання рішення та майна, на яке може бути звернено стягнення, тобто події.

Колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду відзначено, що згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням термінів, що дається у ст. 3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим, слід зазначити, що ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Визнання недійсним акту опису і арешту майна законодавством не передбачено.

Реалізація арештованого нерухомого майна проводиться згідно Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №745/4038, а реалізація іншого арештованого майна проводиться згідно Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. №42/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.1999р. №480/3773.

Під час прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ведеться протокол (додаток №3), а після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби (п.6.1 Тимчасового положення).

Реалізація іншого арештованого майна здійснюється на аукціоні (п.1.1 Порядку), під час аукціону ведеться протокол проведення аукціону (додаток №4 до Порядку). Після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Судом відзначено, що посилання позивача на неповідомлення його про проведення прилюдних торгів не заслуговує на увагу, оскільки згідно із п. 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Крім того, як уже зазначалось вище, позивачем не доведено того, що реалізоване майно належало йому на праві власності (згідно свідоцтва про право власності на майно, виданого 02.02.2009 року, спірне майно зареєстроване за боржником, тобто за ТзОВ «Ланівці Асфальтбуд»).

Одночасно, судом відзначено, що повідомлення про проведення прилюдних торгів опубліковано в засобах масової інформації у строк, передбачений п.3.5 Тимчасового положення.

У Господарському процесуальному кодексі України, Цивільно-процесуальному кодексі України та Законі України "Про виконавче провадження" відсутні правові норми, які б давали підстави та право звертатися з позовом про визнання протоколу проведення прилюдних торгів, недійсним, також відсутнє зазначення умов визнання їх недійсними. В чинному законодавстві містяться лише норми щодо визнання торгів такими, що не відбулися. Протокол є похідним від самих проведених прилюдних торгів з реалізації майна.

З врахуванням викладених обставин, колегія суддів не вбачає, що при проведенні прилюдних торгів були порушені права позивача.

Судом відзначено, що відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" та за своєю природою є адміністративно-правовими. Порядок звернення стягнення на нерухоме майно боржника визначено статтями 50, 55-58, 61, 62, 63, та 64 зазначеного Закону. При цьому, доказів того, що боржником, яким є ТзОВ Ланівці Асфальтбуд»чи стягувачами було оскаржено відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" дії державного виконавця вчинені під час виконання зведеного виконавчого провадження не подано, так як і не подано доказів визнання судом таких дій неправомірними. Одночасно, посилання позивача на порушення його прав не може бути поширене на дані правовідносини, оскільки вони не є цивільно-правовими.

Слід також зазначити, що доказів звернень позивача до суду про визнання права на майно і звільнення спірного майна з-під арешту відповідно до ст.59 Закону України «Про державну виконавчу службу»не надано, що також підтверджено представником ВДВС в судовому засіданні.

Порядок звернення стягнення на нерухоме майно боржника визначено статтями 50, 55-58, 61, 62, 63, та 64 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, враховуючи те, що акт опису та арешту майна, складений державним виконавцем, не є актом в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що протокол проведення прилюдних торгів, не є актом, який породжує права та обов’язки для учасників торгів, сторін, а є похідним від самих проведених прилюдних торгів, та лише фіксує дію (процес) що відбувалися при проведенні прилюдних торгів з реалізації майна, рішення суду слід скасувати і провадження у справі припинити у відповідності до п.1 ст.80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Щодо зауважень апелянта про те, що позивачем в ході розгляду справи позовні вимоги змінювались в сторону зменшення, проте, господарським судом при винесенні рішення цього не враховано, то такі не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять заяви про уточнення позовних вимог. Разом з тим, судом відзначено, що у позовній заяві позивач наголошує лише на направомірність включення до акту опису майна та реалізації, згідно протоколу №7 про проведення прилюдних торгів – газового обладнання та колії з підвищеною естакадою.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, провадження у справі припинити.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції задоволити.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 29.09.2009 року по справі №3/47-679 скасувати, провадження у справі припинити.

Стягнути з ВАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів»(Тернопільська область, смт.В-Березовиця, вул.Микулинецька,76, код ЄДРПОУ 05398154) на користь Відділу державної виконавчої служби Лановецького районного управління юстиції (Тернопільська область, м.Ланівці, вул.Шкільна,7) –42,50 грн. - в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Мурська Х.В.