Постанова № 74281338, 22.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2018 р. Справа№ 910/16641/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 22.05.2018.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.11.2017 (повний текст рішення складено 15.12.2017)

у справі № 910/16641/17 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Газпромбудмонтаж"

про стягнення 212 819,34 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 212 819,34 грн. штрафних санкцій, з яких 113 433,20 грн. пені та 99 386,14 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов'язань за договором.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16641/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/16641/17 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Куксова В.В., суддів Гончарова С.А., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16641/17, розгляд справи призначено на 21.03.2018.

13.02.2018 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16641/17 - без змін.

21.03.2018 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Гончарова С.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем).

У відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.03.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Куксов В.В., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 прийнято справу №910/16641/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/16641/17 до свого провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 19.04.2018.

23.03.2018 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16641/17 скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Куксова В.В. 19.04.2018 у відпустці розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 розгляд справи №910/16641/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16641/17 призначено на 22.05.2018.

В судовому засіданні 22.05.2018 представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/16641/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.05.2018 представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, з урахуванням пояснень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження, та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі № 910/16641/17 залишити без змін.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпромбудмонтаж" за результатом проведеної процедури публічної закупівлі (оголошення № 091144, "Вісник державних закупівель " № 62(31.03.16) від 31.03.16) був укладений договір № 087 від 11.08.16 на виконання робіт на об'єкті "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "УКРГА311РОМБУД" в с. Пнів Надвірнянеького району (Будівельні роботи)(ДК 021:2015 450000000-7) (далі - договір), відповідно до якого відповідач (Підрядник) зобов'язується виконати роботи по об'єкту "Реконструкція системи теплопостачання Будівельно-монтажного управління № 4 Будівельно-монтажної фірми "УКРГАЗПРОМБУД" в с. Пнів Надвірнянеького району (Будівельні роботи) (ДК 021:2015 450000000-7) згідно договірної ціни та кошторису до договору, а позивач (замовник) зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх вартість.

Позивач зазначає, що відповідачем було порушено графік (календарного плану) виконання робіт за договором (додаток № 1 до договору), яким було встановлено наступне: поставка обладнання (теплотехнічного) до 31.05.2017; поставка іншого обладнання до 20.08.2017; демонтажні роботи, в котельному залі, зовні будівлі котельні до 10.06.2017; демонтажні роботи. Зовнішні мережі водопостачання, каналізація, газопостачання до 20.07.2017; загально-будівельні роботи (фундаменти, опори) до 31.07.2017; будівельно-монтажні роботи (монтаж котельного обладнання, обв'язка) до 20.07.2017; будівельно-монтажні роботи (зовнішні мережі водопостачання, каналізації, газопостачання) до 31.08.2017.

Згідно з п. 7.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.

Посилаючись на п. 2 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивач просив стягнути з відповідача 113 433,20 грн. пені та 99 386,14 грн. штрафу за прострочення відповідачем строків виконання зобов'язань за договором.

Виходячи зі змісту п. 2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (п. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п. 5.1. договору строк (термін) виконання робіт був встановлений сторонами до 31.12.2016.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що якщо за час виконання цього договору виникнуть обставини, що призведуть до зміни вартості робіт, строків виконання робіт, в тому числі форс-мажор чи затримки з фінансування робіт Замовником відповідні умови даного договору можуть бути переглянуті за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Керуючись п.3.4 договору, сторони неодноразово продовжували строки виконання робіт за договором.

Зокрема, 16.02.2017 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору, якою виклали п. 5.1. договору у наступній редакції: "п.5.1. Строк (термін) виконання робіт до 31.05.2017".

31.05.2017 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до договору, якою знову змінили п. 5.1. договору та виклали його у наступній редакції: "п.5.1. Строк (термін) виконання робіт до 15.10.2017".

Матеріалами справи підтверджено та сторонами не заперечується, що сторони за взаємною згодою продовжили кінцевий строк виконання робіт за договором до 15.10.2017.

Пункт 5.1. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 31.05.2017) не конкретизує який саме вид робіт повинен завершитись до 15.10.2017. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що строк завершення робіт до 15.10.2017 є граничним строком для завершення всіх видів робіт за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи те, що додатковою угодою №2 до договору від 31.05.2017 сторонами було продовжено строк (термін) виконання робіт до 15.10.2017, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення з відповідача 113 433,20 грн. пені та 99 386,14 грн. штрафу за прострочення строків виконання зобов'язань за договором, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Матеріали справи не містять, а позивачем не подано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд" на рішення господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16641/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства " Укртрансгаз " в особі філії "Будівельно - монтажна фірма "Укргазпромбуд" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 у справі №910/16641/17 - залишити без змін.

Матеріали справи №910/16641/17 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.05.2018.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко