Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2010 № 44/428
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Парненко А.А. - дов. від 18.10.2009
від відповідача - не з,явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "БК "Укрбудмонтаж"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.09.2009
у справі № 44/428 (суддя
за позовом ТОВ "Ласка Лізинг"
до ТОВ "БК "Укрбудмонтаж"
про стягнення 210423,13 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення заборгованості у розмірі 210423,13 грн., з яких: 188205,12 грн. – основний борг, 14084,13 грн. – неустойка, 6275,38 грн. – інфляційні втрати, 1858,50 грн. – 3% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428 позов задоволено в повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” 212842,36 грн., з яких: 188205,12 грн. – неустойки, 1858,50 грн. – 3% річних, 6275,38 грн. – інфляційні втрати, 2104,23 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості (з урахуванням збитків від інфляції), неустойки та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем взяті на себе зобов’язання за договором фінансового лізингу належним чином не виконано, лізингові платежі своєчасно та у повному обсязі не сплачено.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж”, не погоджуючись з названим рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 05.11.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428 та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому повинно бути скасовано. Апелянт стверджує, що місцевим судом безпідставно не було взято до уваги той факт, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що є порушенням норм процесуального права.
Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу від 12.01.2010, у відповідності до яких він проти доводів апелянта заперечує та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення у справі залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні. Разом з тим, представник позивача у своїх усних поясненнях погодився з тим, що резолютивна частина рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428 не відповідає позовним вимогам, що були заявлені позивачем (в частині суми, що стягнута з відповідача).
Відповідач (апелянт) своїм правом на участь представника у судовому засіданні апеляційної інстанції не скористався. Про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення за № 914696 наявне в матеріалах справи). Будь-яких клопотань від відповідача не надходило.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” (як лізингодавцем) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” (як лізингоодержувачем) був укладений договір фінансового лізингу № 799/04/2007 від 23.04.2007 (копія договору – а.с. 13-21).
Відповідно до умов названого договору лізингодавець зобов’язується придбати у власність обладнання (бетононасос НВТ60С 1413D ІІІ, рік випуску 2007) та передати його без надання послуг з технічної експлуатації лізингоодержувачу в якості предмету лізингу в тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоодержувач зобов’язується прийняти обладнання на умовах даного договору (п.1.1 договору).
Згідно з п.п. 3.1, 3.5 договору № 799/04/2007 від 23.04.2007 приймання – передача предмету лізингу та необхідних документів від лізингодавця лізингоодержувачу оформлюється актом прийому – передачі. З моменту підписання акту прийому-передачі майна право володіння та користування переходять до лізингоодержувача та зобов’язання лізингодавця по передачі майна у фінансовий лізинг лізингоодержувачу є виконаними.
Строк дії договору визначений з дати його підписання сторонами. Договір припиняється після виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань, а також в інших випадках, встановлених законом або договором (пп.4.3 договору).
Згідно розділу 6 договору фінансового лізингу № 799/04/2007 від 23.04.2007 сторонами було погоджено загальну суму платежів та порядок розрахунків.
Відповідно до п. 6.1 названого договору сторонами визначено, що валютою договору є умовна одиниця, під якою розуміється сума, яка відображена у гривнах України і яка дорівнює одному долару США по курсу, встановленому п.6.1.1 договору.
У відповідності до п.6.3 договору загальна сума лізингових платежів, яка підлягає сплаті відповідачем позивачеві, складає 132359,97 доларів США по курсу НБУ на дату здійснення лізингового платежу.
Лізингоодержувач зобов’язується вносити на розрахунковий рахунок лізингодавця авансові платежі, які вказані в додатку № 1 до договору (п.6.4 договору).
Сторонами договору фінансового лізингу № 799/04/2007 від 23.04.2007 було підписано додаток 1 до договору - графік внесення платежів, який є невід'ємною частиною договору та якими встановлено строки сплати відповідачем лізингових платежів (а.с. 22).
Умовами укладеного сторонами договору визначено, що лізингоодержувач зобов’язався вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі та строки, встановлені графіком внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного користування майном, у тому числі, в період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, на протязі строку лізингу або до моменту дострокового припинення договору (п.6.8 договору).
На виконання умов договору фінансового лізингу № 799/04/2007 від 23.04.2007 позивач надав відповідачу предмет лізингу (бетононасос НВТ60С 1413D ІІІ, маркування 06 ТВ06151149) на суму 570003,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000136 від 26.04.2007 та довіреністю серії ЯНШ № 478913 від 26.04.2007 (копії - а.с. 23-24), а також підписаним сторонами актом приймання-передачі транспортного засобу від 26.04.2007 (додаток № 2 до договору, копія - а.с. 26).
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов укладеного договору № 799/04/2007 від 23.04.2007 лізингові платежі за 20-й період графіку внесення платежів відповідачем сплачені частково, на суму 11670,02 грн. (що підтверджується наданими відповідачем банківськими виписками). Оплата лізингових платежів за 21-27 періоди графіку внесення платежів відповідачем не здійснювалась.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем належним чином свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № 799/04/2007 від 23.04.2007 не виконано, оскільки ним не було здійснено оплату лізингових платежів своєчасно та у повному обсязі, у відповідності до визначеного графіку внесення платежів.
Сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на час подання позову складає 188205,12 грн. Вказана обставина відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 8.5 договору фінансового лізингу № 799/04/2007 від 23.04.2007 передбачено, що у випадку нездійснення лізингоодержувачем у встановлені договором строки оплати лізингових платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,1 % від поточного боргу лізингоодержувача за кожний день прострочення платежу, а лізингоодержувач зобов’язаний сплатити таку неустойку.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору у мотивувальній частині оскаржуваного рішення підставно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 188205,12 грн. основного боргу, 14084,13 грн. неустойки, 6275,38 грн. інфляційних втрат та 1858,50 грн. – 3% річних.
Доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте місцевим судом без належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, судовою колегією до уваги не приймаються з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду м.Києва від 22.07.09 (про порушення провадження у справі № 44/428) та від 17.08.2009 (про відкладення розгляду справи) були надіслані судом першої інстанції поштою за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві, та яка вказана як його адреса в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - м.Київ, вул.Котельникова, 51 (що підтверджується наявною у справі довідкою – а.с.127). Будь-яких відомостей щодо зміни у встановленому порядку вказаної адреси відповідачем суду не надано. За таких обставин відповідач вважається повідомленим судом про час та місце судового засідання по розгляду справи.
Крім того, апелянтом не наведено суду апеляційної інстанції жодного доводу та не надано жодного належного та допустимого доказу, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції про наявність заборгованості відповідача перед позивачем та доводили помилковість оскаржуваного рішення.
Разом з тим, судова колегія дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вказано в резолютивній частині рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428, місцевим судом позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача 212842,36 грн., з яких 188205,12 грн. неустойки, 1858,50 грн. – 3% річних, 6275,38 грн. – інфляційні втрати, 2104,23 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що фактично позивачем були заявлені позовні вимоги в меншому розмірі - про стягнення з відповідача 210423,13 грн. (з яких 188205,12 грн. - основний борг, 1858,50 грн. – 3% річних, 6275,38 грн. – інфляційні втрати та 14084,13 грн. – неустойка).
Таким чином, правильно встановивши обставини справи та дійшовши правильного висновку про необхідність повного задоволення позову, місцевий суд в п.2 резолютивної частини свого рішення припустився помилки (щодо розміру загальної суми заборгованості та розміру неустойки, які підлягають стягненню), а також помилково не вказав про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування або зміни цього рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428 підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ласка Лізинг” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” змінити.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі № 44/428 викласти в наступній редакції:
„1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Укрбудмонтаж” (03179, м. Київ, вул. Котельникова, 51, код ЄДРПОУ 34482827, р/р 26009046753301 у філії АКБ „Імексбанк” у м.Києві, МФО 300766, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, код ЄДРПОУ 33104543, р/р 26008301013536 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) 188205 (сто вісімдесят вісім тисяч двісті п’ять) грн. 12 коп. основного боргу, 14084 (чотирнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 13 коп. неустойки, 1858 (одну тисячу вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 50 коп. - 3% річних, 6275 (шість тисяч двісті сімдесят п’ять) грн. 38 коп. – інфляційних втрат, 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн. 23 коп. державного мита та 315,00 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 44/428 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.01.10 (відправлено)
Судове рішення № 7427718, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 12.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 44/428. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: