Постанова № 7427649, 16.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2009                                                                                           № 11/343

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Троєкуров Д.О. (за дов.),

від відповідача: не з’явився,

від третьої особи 1: не з’явився,

від третьої особи 2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» та Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2009

у справі № 11/343 (суддя

за позовом                               ЗАТ "Аеробуд"

до                                                   Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа           Головне управління Державного казначейства України у м. Києві

          Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про                                                   визнання частково недійсним пункту договору та стягнення заборгованості

за зустрічним

позовом

Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Закритого акціонерного товариства «Аеробуд»

про визнання частково недійсною Додаткової угоди від 25.12.2008

ВСТАНОВИВ:

В липні 2009 року ЗАТ «Аеробуд» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання частково недійсним частину пункту 5.6 Договору генерального підряду №1/25-02-2008 в частині слів «при наявності фінансування» та стягнення з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 9306 426,40 грн. основного боргу, 162161,29 грн. 3% річних і 483934,17 грн. інфляційного відшкодування.

В процесі розгляду даної справи Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось з зустрічним позовом про визнання частково недійсною додаткової угоди від 25.12.2008, укладеної між сторонами, а саме, слів «буде сплачена замовником протягом січня 2009 року».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.10.2009у справі № 11/343 первісний позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» 9306426, 40 грн. – основного боргу, 162161, 29 грн. – 3% річних, 483934, 17 грн. – інфляційних, 25500, 00 грн. – державного мита та 157, 50 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково в частині відмови ЗАТ «Аеробуд» в задоволенні позову про визнання недійсним частини пункту 5.6 Договору генерального підряду №1/25-02-2008 в частині слів «при наявності фінансування» та прийняти нове, яким задовольнити позов в цій частині, в іншій частині рішення залишити без змін, з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що діюче законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб’єктами підприємницької діяльності із бюджетними установами, тому і виконання Договору, укладеного між сторонами, повинно здійснюватись на загальних підставах.

Аналізуючи статті 837 та 875 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що договір підряду є оплатним. Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, оплата повинна бути здійснена у строки, визначені Договором. Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов’язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка має неминуче настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його негайного виконання у будь-який час.

Договором сторони погодили строк виконання замовником зобов’язання з вказівкою на обставини наявності фінансування. Однак, така подія не може бути визнана такою, що має неминуче настати, оскільки вона залежить від незалежних від сторін обставин.

Отже, на думку позивача, пункт 5.6. Договору в частині «при наявності фінансування» суперечить чинному законодавству України, а саме частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його частково недійсним.

Не погодився з оскаржуваним рішенням також відповідач, який звернувся з апеляційною скаргою та просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог та стягнення з відповідача штрафних санкцій, з посиланням на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи скаржника про те, що він є бюджетною установою та в своїй діяльності, зокрема, в питаннях надходження та здійснення фінансування, керується Бюджетним кодексом України. Так, стаття 79 цього Кодексу передбачає особливості затвердження та виконання бюджетів у разі несвоєчасного їх прийняття. Отже, оскільки в 2009 році бюджет міста Києва було прийнято несвоєчасно – 06.03.2009, частина оспорюваною Додаткової угоди, а саме, слова «буде сплачена замовником протягом січня 2009 року» не може вважатись такою, яка спрямована на настання реальних наслідків, які нею обумовлені. Таким чином, вона суперечить чинному законодавству України (статті 79 Бюджетного кодексу України), тому відповідно до статті 203, 215 та 207 Цивільного кодексу України підлягає визнанню частково недійсною.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2009 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 16.12.2009.

16.12.2009 в судове засідання представник відповідача не з’явився, через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справу у зв’язку з хворобою представника Гаруса О.О.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила клопотання відповідача відхилити та слухати справу у відсутності представника відповідача, оскільки хвороба представника Гаруса О.О. не перешкоджає відповідачу направити в судове засідання іншого повноважного представника для захисту інтересів Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

16.12.2009 в судове засідання також не з’явились представники третіх осіб, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення за №№ 0721252 та 0721249.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія ухвалила розглядати справу у відсутності представника відповідача та третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегією суддів встановлено наступне.

25.02.2008 між Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Аеробуд» (генпідрядник) було укладено Договір генерального підряду № 1/25-02-2008 (далі – Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов’язання виконати з використанням своїх матеріалів, обладнання та засобів роботи з ремонту і реконструкції з деякими реставраційними роботами в адміністративному будинку по вулиці Хрещатик, 36 (далі –об’єкт) (пункт 2.1.).

На виконання Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 16754668,80 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та Довідками про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Відповідно до пункту 2.2. Договору замовник зобов’язується забезпечити генпідрядника обсягом робіт, своєчасно прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 5.6 Договору сторони передбачили, що протягом 10 банківських днів з дня підписання Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які пройшли перевірку Держекспертизою та технаглядом, замовник здійснює (при наявності фінансування) оплату виконаних робіт.

Позовна вимога ЗАТ «Аеробуд» про визнання частково недійсним частини пункту 5.6 Договору генерального підряду №1/25-02-2008 в частині слів «при наявності фінансування» є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданнями другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші роботи відповідно до проектно-кошторисною Цивільного кодексу України документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що договір підряду за своєю правовою природою є відплатним договором, і обов’язок підрядника виконати певну роботу відповідає обов’язку замовника прийняти та оплатити її.

Частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, як зазначавсь вище, договір підряду є оплатним. Тобто, обов’язок відповідача як замовника за Договором оплатити прийняті роботи виникає згідно приписів закону та пункту 5.6. Договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін)виконання якого визначений вказівкою на подію, яка має неминуче настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов’язання строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка має неминуче настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його негайного виконання у будь-який час.

Згідно спірного пункту Договору, замовник здійснює (при наявності фінансування) оплату виконаних робіт протягом 10 банківських днів з дня підписання Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, які пройшли перевірку Держекспертизою та технаглядом.

При цьому, сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов’язку, а порядок та строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов’язання.

Так, сторони погодили строк виконання замовником зобов’язання з вказівкою на обставини наявності фінансування. Однак, така подія не може бути визнана такою, що має неминуче настати, оскільки оспорюваним пунктом навіть не визначено обставини, при якій така подія як «наявність фінансування»має настати.

Отже, пункт 5.6. Договору в частині «при наявності фінансування» суперечить чинному законодавству України, а саме частині 1 статті 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його частково недійсним.

Крім того, оскільки діюче законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються із бюджетними установами, тому і виконання Договору повинно виконуватись на загальних підставах (такої правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в постанові від 05.10.2005 у справі №27/9).

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції в частині визнання частково недійсним пункту 5.6. Договору підлягає зміні.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 9306 426,40 грн. основного боргу, 162161,29 грн. 3% річних та 483934,17 грн. інфляційних, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 Цивільного кодексу України).

Як встановлено вище, ЗАТ «Аеробуд» були виконані, а Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняті роботи на загальну суму 16754668,80 грн.

Згідно з пунктом 5.2 Договору обов’язком замовника є виконання розрахунків з генпідрядником за виконані роботи.

Розрахунки за виконані роботи на об’єкті здійснюються щомісячно за фактично виконані обсяги робіт згідно дефектного акту, акту приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, складених на основі розрахунку вартості окремих видів робіт з урахуванням авансування (пункт 5.4. Договору).

Відповідно до пункту 6.2.3. Договору замовник зобов’язаний забезпечувати розрахунки за виконані роботи з генпідрядником в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

У зв’язку з частковою оплатою замовником виконаних генпідрядником робіт та у зв’язку з недостатністю фінансування замовника у 2008 році, 25.12.2008 сторони уклали Додаткову угоду до Договору генерального будівельного підряду № 1/25-02-2008 від 25.02.2008 (далі – Додаткова угода).

У пункті 2 Додаткової угоди сторони дійшли згоди, що заборгованість замовника перед генпідрядником за поставлене обладнання та виконані роботи за Договором по жовтень 2008 року включно, яка станом на 25.12.2008 становить 9306426,40 грн., буде сплачена замовником протягом січня 2009 року.

Згідно з частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Таким чином, у Додатковій угоді сторони погодили строк виконання замовником зобов’язань щодо оплати виконаних генпідрядником та прийнятих замовником робіт, останнім днем якого є 31.01.2009.

Існування заборгованості у розмірі 9306426,40 грн. Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не заперечується та визнається у акті звіряння взаємних розрахунків станом на 10.08.2009.

Відповідно до частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

В силу положень вищевказаної норми закону, замовник в жовтні 2008 прийняв до сплати та зареєстрував в Головному управлінні державного казначейства у м. Києві акти виконаних робіт на суму 9306426,40 грн., що підтверджується відповідачем за первісним позовом та листом № 075-35/667 від 24.12.2008.

Відповідно до частини 3 статті 78 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу.

Згідно лімітної довідки № 64с про бюджетні асигнування та кредитування на 2009 рік, виданої Головним фінансовим управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінню справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачено на 2009 рік кошти на капітальні вкладення в сумі 14 307,0 тис. грн. та встановлено помісячні обсяги асигнувань і надання кредитів спеціального фонду бюджету з травня по грудень 2009 року.

Відповідно до Програми соціально-економічного розвитку міста Києва на 2009 рік (Розподіл асигнувань на фінансування капітальних вкладень) Управлінню справами передбачено фінансування на ремонт і реконструкцію з деякими реставраційними роботами в адміністративному будинку на вул. Хрещатик, 36 у розмірі 14307,0 тис грн.

Проте, як свідчать матеріали справи та не заперечується Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), станом на час розгляду справи в суді, замовником не виконані зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт.

ЗАТ «Аеробуд» зверталось до відповідача з претензією № 236 від 27.03.2009, у якій вимагало протягом 5 банківських днів погасити заборгованість.

Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 075-13/411 від 24.06.2009 повідомило позивача, що управлінню справами передбачено на 2009 рік кошти в сумі 14307,0 тис. грн., в тому числі 9307,0 тис. грн. –на оплату робіт, які виконувались в 2008 році. Станом на 24.06.2009 управлінню справами не надано фінансування на погашення заборгованості за виконані підрядні роботи.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В силу частини статті 218 Господарського кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Посилання відповідача за первісним позовом на відсутність бюджетного фінансування, не звільняє останнього від виконання зобов’язань щодо оплати виконаних та прийнятих підрядних робіт, тому судом не приймається.

Крім того, наявність чи відсутність бюджетного фінансування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Оскільки діюче законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договору, який укладається суб’єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, то і виконання такого договору повинно здійснюватись на загальних підставах.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги ЗАТ «Аеробуд» про стягнення 9306 426,40 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Додатковою угодою сторони погодили, що заборгованість у розмірі 9306426,40 грн. буде сплачена замовником до кінця січня 2009, відповідно прострочення за розрахунками настало 02.02.2009 (оскільки 01.02.2009 вихідний день).

Заперечення відповідача щодо неможливості стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки у пункту 1 статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності бюджетного призначення, а кошторисом для відповідача не передбачено кошти для виплати штрафних санкцій, є необґрунтованими зважаючи на те, що в силу приписів частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Таким чином, відповідач як бюджетна установа, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.

Оскільки факт несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов’язання встановлений судом, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Що стосується зустрічного позову, судова колегія зазначає наступне.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що слова пункт 2 Додаткової угоди «буде сплачена замовником протягом січня 2009 року» суперечать статті 79 Бюджетного кодексу України, оскільки бюджет міста Києва на 2009 рік було прийнято невчасно, та в силу статей 203, 207, 215 Цивільного кодексу України вказана частина підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 79 Бюджетного кодексу України встановлено, якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Вказана норма Бюджетного кодексу України діяла і на момент укладення сторонами Додаткової угоди від 25.12.2008.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.2001 № 604 до капітальних видатків належать - придбання основного капіталу, придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво (придбання), будівництво (придбання) житла, будівництво (придбання) адміністративних об'єктів, інше будівництво (придбання), капітальний ремонт, капітальний ремонт житлового фонду, капітальний ремонт адміністративних об'єктів, капітальний ремонт інших об'єктів, реконструкція та реставрація, реконструкція житлового фонду, реконструкція адміністративних об'єктів, реконструкція інших об'єктів, реставрація пам'яток культури, історії та архітектури.

Згідно Наказу Державного казначейства України «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету» від 04.11.2004 № 194 під капітальними видатками розуміють платежі з метою придбання необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів.

Можливість здійснювати щомісячні видатки обмежена і залежить від рішення відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період.

У пункті 2 Додаткової угоди сторони погодили строк сплати заборгованості за виконані по жовтень 2008 року підрядні роботи.

Зі Звіту про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду за 2008 рік вбачається, що на попередній бюджетний період (2008 рік) Управлінню справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було затверджено кошторисом 35000000,00 грн. на капітальні видатки.

Таким чином, спірним пунктом Додаткової угоди сторони визначили строк погашення заборгованості, яка виникла у 2008 році, рішення про оплату якої замовник прийняв у 2008 році та зареєстрував в Головному управлінні державного казначейства у м. Києві акти виконаних робіт, і на яку були передбачені видатки бюджетом на 2008 рік.

Крім того, як встановлено вище, законодавство України не містить будь-яких особливих вимог до договору, який укладається суб’єктами підприємницької діяльності з бюджетними установами, і виконання такого договору повинно здійснюватись на загальних підставах.

У спірному пункті Додаткової угоди сторони погодили настання строку виконання зобов’язань щодо сплати заборгованості за виконані та прийняті підрядні роботи по жовтень 2008 року.

Доводи Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зводяться до того, що сплата заборгованості замовником протягом січня 2009 року неможлива, у зв’язку з забороною провадити капітальні видатки до прийняття рішення про місцевий бюджет.

Проте, правовідносини між ЗАТ «Аеробуд» та Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за своєю суттю є цивільно-правовими та наявність чи відсутність бюджетного фінансування не звільняє позивача за зустрічним позовом від виконання договірного зобов’язання щодо оплати виконаних та прийнятих підрядних робіт.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В момент укладення сторонами додаткової угоди (25.12.2008) новий бюджетний період не розпочався, тому наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для визнання недійсними частини положень п. 2 Додаткової угоди до Договору № 1/25-02-2008 від 25.02.2008.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційна скарга Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не спростовує висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Апеляційна скарга ЗАТ «Аеробуд» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.10.2009 по справі №11/343 підлягає зміні.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» задовольнити.

Рішення Господарського суду м .Києва від 30.10.2009 по справі №11/343змінити, резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Визнати пункт 5.6. Договору генерального підряду № 1/25-02-2008 від 25.02.2008, укладеного між Управлінням справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Закритим акціонерним товариством «Аеробуд» (генпідрядник), в частині слів «при наявності фінансування» недійсним.

Стягнути з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 25880261, р/р 35423007001769 в ГУДК України в м. Києві, МФО 820019, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний код 21598792, р/р 26003060104601 в філії «Розрахунковий центр» ПриватБанку в м. Києві, МФО 320649) 9306426, 40 грн. – основного боргу, 162161, 29 грн. – 3% річних, 483934, 17 грн. – інфляційних, 25500, 00 грн. – державного мита та 157, 50 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.»

Стягнути з Управління справами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 25880261, р/р 35423007001769 в ГУДК України в м. Києві, МФО 820019, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний код 21598792, р/р 26003060104601 в філії «Розрахунковий центр» ПриватБанку в м. Києві, МФО 320649) 42,50 грн. – державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 11/343 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді