Рішення № 74275885, 21.05.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1244/18

Справа №754/6531/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2018 року 21 травня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Журавської О.В.

при секретарі - Касян А.Р.

за участю

представника позивача Кебкал В.Г.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Преміум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

18.05.2016 р. позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Преміум» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивував тим, що між ПАТ «КБ Преміум» та ОСОБА_2 26.04.2013 р. був укладений Кредитний договір № 8/КЛ/13, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 800 00,00 грн., з кінцевою датою погашення 25 квітня 2014 року та зі сплатою процентів за користування кредитними коштами із розрахунку 24,5% річних. У подальшому 20.06.2013 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, згідно умов якої сума кредитування збільшилася та становить 1 000 000,00 гривень. Оскільки відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 478 317,83 грн., з яких: 956 674, 12 грн. - заборгованість за основним боргом; 18 186,46 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 503 457,25 грн. - пеня. Також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 22174,76 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 липня 2017 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 липня 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Преміум» до ОСОБА_2 про стягнення суми кредитної заборгованості - задоволено. Заочне рішення скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

27.11.2017 р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором станом на 20.11.2017 р. розмірі 1 637 061,26 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 956 674,12, заборгованість за відсотками - 361 578,37 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 252 820,49 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 65 988,28 грн. Також просить стягнути судовий збір у розмірі 24 555,92 грн.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував щодо вимоги про стягнення з нього суми заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитними коштами, але заперечував щодо стягнення з нього пені.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позов частково. Просив застосувати ч. 3 ст. 551 ЦКУ та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені посилаючись на те, що відповідно до зазначеної статті розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Зазначив, що збитки, в розумінні ст. 16 ЦКУ, позивачу взагалі завдані не були, крім того відповідач не заперечує проти розміру кредиту, які позивач просить присудити до стягнення і тому позивач зможе отримати і ті грошові кошти, які надавалися і проценти за їх користування, що робить неможливим існування у нього збитків.

Вислухавши сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26.04.2013 р. між сторонами укладено Кредитний договір №8/КЛ/13, у відповідності до якого банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 800 000 грн., зі сплатою 24, 5 % річних, з кінцевим терміном повного та остаточного повернення - 25.04.2014 р. (а.с. 6-12)

У відповідності до Повідомлення позичальника-фізичної особи про умови надання споживчого кредиту, довідки про надання фізичній особі-споживачу інформації про споживчий кредит, Попереднього повідомлення про умови отримання споживчого кредиту, відповідач при підписанні договору був ознайомлений про умови кредитування, отримав Розрахунок орієнтовної сукупності вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки.

Згідно п. 5.1 Кредитного договору за порушення позичальником терміну сплати основного боргу та/або процентів за користування кредитом позичальник на письмову вимогу Банку зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми своєчасно не сплачених коштів за основним боргом та/або процентів за кожний день прострочення.

20.06.2013 р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору, у відповідності до якої сторони домовились про збільшення кредитного ліміту заборгованості за кредитною лінією до 1 000 000,00 грн. (а.с. 18).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав та надав відповідачі кредитні кошти, що підтверджується Випискою по особовому рахунку (а.с. 19-23).

В свою чергу відповідач порушив умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань.

11.08.2014 р. та 07.10.2015 р. позивачем направлялись на адресу відповідача письмові повідомлення про наявність заборгованості по вище вказаному кредитному договору, однак останнім вони були проігноровані.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит та відсотки, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором станом на 20.11.2017 року відповідач має заборгованість в сумі 1 637 061 (один мільйон шістсот тридцять сім тисяч шістдесят одна) гривна 26 копійок, яка складається з:

-заборгованість по кредиту - 956 674,12 грн.,

-заборгованість за процентами - 361 578,37 грн.,

-пеня за прострочені проценти - 65 988,28 грн.,

-пеня за прострочений кредит - 252 820,49 грн.

Під час розгляду справи в суді відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за Кредитним договором в сумі 130 000,00 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.948428937.1 від 24.01.2018 р. (а.с. 204).

Отже, виходячи з вищенаведеного, залишок заборгованості за Кредитним договором становить 1 507 061, 26 грн.

Що стосується посилання представника відповідача про необхідність відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі №6-100цс14, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.5 ст.13 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків

Стороною відповідача суду не надано доказів того, що порушення боржником зобов'язань за Кредитним договором виникло внаслідок випадку або непереборної сили, що звільняло б його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також немає підстав для зменшення розміру неустойки, оскільки вона не перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 1 507 061, 26 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 48, 76-81, 92, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 525-526,530, 549-551, 610, 617, 626, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Преміум» до ОСОБА_2 про стягнення суми кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Преміум» (ідентифікаційний код юридичної особи: 35264721, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 1/36) суму заборгованості за кредитним договором №8/КЛ/13 від 26.04.2013 р. в розмірі 1 507 061, 26 грн. та судовий збір в розмірі 24 555, 92 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя