Постанова № 74274413, 23.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 травня 2018 року

м. Харків

справа № 657/7568/18-ц

провадження № 22ц/790/2970/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря – Огар І.В.,

імена (найменування сторін):

заявник – ОСОБА_1 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2,

боржник – ОСОБА_3,

заінтересована особа – Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_4 – представника ОСОБА_3 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року в складі судді Омельченко К.О. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року в складі судді Омельченко К.О.,

у с т а н о в и в:

В лютому 2018 року ОСОБА_1 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3.

Подання мотивовано тим, що на підставі постанови ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 14 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження № 55393614 з примусового виконання виконавчого листа № 638/4258/13-ц, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 06 червня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі – ПАТ «УкрСиббанк») заборгованості за Договором № EIVXP 000477 про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки від 10 жовтня 2005 року та Додаткової угоди до нього про встановлення ліміту овердрафту № 4 від 12 березня 2008 року в розмірі 467 512 доларів США 59 центів (що еквівалентно 3 736 828 грн. 13 коп.), заборгованості по Договору 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07 квітня 2008 року в розмірі 450 297 євро 93 євроцентів (що еквівалентно 4 740 547 грн. 48 коп.), судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Цією ж постановою боржника зобов’язано подати ОСОБА_5 про доходи та майно (далі – ОСОБА_5) за встановленою Інструкцією з організації примусового виконання рішень формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

11 січня 2018 року на адресу боржника було направлено вимогу щодо надання письмових пояснень відносно причин невиконання рішення суду, надання державному виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня отримання вимоги ОСОБА_5 та повідомлено про депозитний рахунок, на який можливо перерахувати кошти в рахунок погашення боргу.

Після отримання з Державної фіскальної служби України інформації про місце роботи ОСОБА_3 11 січня 2018 року вимога направлена за місцем його роботи – до Управління справами Верховної ОСОБА_6 України.

Однак боржником ОСОБА_5 подано не було, у зв’язку з чим рішення суду залишається невиконаним.

Посилаючись на те, що боржник має можливість хоча б частково виконати рішення суду, однак ухиляється від виконання, ОСОБА_1 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 просила встановити тимчасове обмеження у праві виїзду фізичної особи ОСОБА_3 шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року подання ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 задоволено.

Постановлено обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним зобов’язань за виконавчим провадженням № 55393614.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у боржника наявні об’єкти нерухомості, цінне майно, доходи, готівкові кошти у значних розмірах, за рахунок яких можливо хоча б частково виконати рішення суду, однак жодного платежу на погашення боргу не здійснено. При цьому в 2016 році боржником витрачено 798 421 грн. 00 коп. переважно на придбання одягу та проживання у готелях за кордоном.

Постановою Апеляційного суду м. Києва від 15 березня 2018 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що подання розглянуто з порушенням правил територіальної юрисдикції, оскільки за правилами частини 1 статті 446 ЦПК України розгляд питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України віднесено до повноважень суду, який розглянув справу як суд першої інстанції, і не підлягає розгляду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року подання задоволено.

Постановлено обмежити ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним зобов’язань за виконавчим провадженням № 55393614. Допущено негайне виконання ухвали суду першої інстанції.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у боржника наявні об’єкти нерухомості, цінне рухоме майно, доходи, готівкові кошти у значних розмірах, за рахунок яких можливо хоча б частково виконати рішення суду. У 2016 році боржником витрачено 798 421 грн. 00 коп. переважно на придбання одягу та проживання у готелях за кордоном. При цьому останнім не здійснено жодних платежів, що свідчить про його умисне ухилення від виконання рішення суду. Негайне виконання ухвали суд вважав за необхідне допустити відповідно до вимог статті 430 ЦПК України.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року виправлена описка в ухвалі цього ж суду від 12 квітня 2018 року. Резолютивна частина ухвали викладена в іншій редакції. Подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання ним зобов’язань за виконавчим провадженням № 55393614.

19 квітня 2018 року ОСОБА_4 - представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12 квітня 2018 року, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Апеляційна скарга, мотивована тим, що факт ухилення боржника від виконання зобов’язань за виконавчим провадженням № 55393614 не доведено; за період з 08 лютого 2018 року по 11 квітня 2018 року боржником частково погашено борг; судом не враховано, що ОСОБА_7 є народним депутатом України та членом груп з міжпарламентських зв’язків з Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Корея, Латвійською Республікою, Китайською Народною Республікою, Азейбарджанською Республікою, Державою Ізраїль, Турецькою Республікою і необхідність виїзду за межі України пов’язана із службовою діяльністю.

23 квітня 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» (далі – ТОВ «УМК») – правонаступник ПАТ «УкрСиббанк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року та постановити нову ухвалу, якою довести до відома ОСОБА_6 правосуддя про факт істотного порушення суддею Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О. норм цивільного процесуального права для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також постановити окрему ухвалу, якою повідомити Дзержинський районний суд м. Харкова про встановлене істотне порушення цією суддею норм цивільного процесуального права для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли цьому.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала підлягає негайному виконанню з огляду на приписи статей 18, 153, 157, 258, 267, 441 ЦПК України; частини 1, 2 статті 430 ЦПК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин; суд першої інстанції допустив грубе порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим негайне виконання ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника до виконання ним рішення суду суддею фактично було поставлено під сумнів, хоча негайне виконання таких ухвал прямо передбачено законом.

ОСОБА_1 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 ухвалу суду першої інстанції не оскаржила, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалася.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційних скарг - судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлені законом.

За правилами статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов’язань.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УШ «Про виконавче провадження» (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних правовідносин) державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-УШ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов’язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішенням про стягнення періодичних платежів.

Матеріали справи свідчать, що на підставі постанови ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 14 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження № 55393614 з примусового виконання виконавчого листа № 638/4258/13-ц, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 06 червня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за Договором № EIVXP 000477 про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки від 10 жовтня 2005 року та Додаткової угоди до нього про встановлення ліміту овердрафту № 4 від 12 березня 2008 року в розмірі 467 512 доларів США 59 центів (що еквівалентно 3 736 828 грн. 13 коп.), заборгованості по Договору 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07 квітня 2008 року в розмірі 450 297 євро 93 євроцентів (що еквівалентно 4 740 547 грн. 48 коп.), судового збору в розмірі 1 700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп.

Цією ж постановою боржника зобов’язано подати ОСОБА_5 про доходи та майно (далі – ОСОБА_5) за встановленою Інструкцією з організації примусового виконання рішень формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

11 січня 2018 року на адресу боржника було направлено вимогу щодо надання письмових пояснень відносно причин невиконання рішення суду, надання державному виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня отримання вимоги ОСОБА_5 та повідомлено про депозитний рахунок, на який можливо перерахувати кошти в рахунок погашення боргу.

Постановами ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 14 грудня 2017 року, від 11 січня 2018 року, від 16 січня 2018 року, від 19 січня 2018 року, від 06 лютого 2018 року на кошти і майно боржника накладено арешт.

Постановою ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 05 березня 2018 року звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Крім того, під час проведення виконавчих дій ОСОБА_1 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 проводились наступні дії:

- направлялись запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, до ОСОБА_1 управління Держпраці у Харківській області, до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Харківській області, до Державної інспекції сільськогосподарського господарства України у Харківській області, до Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, до Державної служби інтелектуальної власності України, до Державної міграційної служби України, до Державної прикордонної служби України, до Пенсійного фонду України, до Державної фіскальної служби України, до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Південний» (далі – ПАТ АБ «Південний»), до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – ПАТ «Укрсоцбанк»), до Публічного акціонерного товариства «Банк Восток» (далі – ПАТ «Банк Восток»), до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі – ПАТ «Альфа-Банк»), до Публічного акціонерного товариства «Укрексімбанк» (далі – ПАТ «Укрексімбанк»);

- 11 січня 2018 року боржнику направлялись вимоги про зобов’язання

надання письмових пояснень щодо невиконання рішення суду протягом піяти робочих днів з дня їх отримання (№ 20.1/55393614/8) та ОСОБА_5;

- 11 січня 2018 року направлена вимога відповідальній особі Управління справами Верховної ОСОБА_6 України про зобов’язання вручити ОСОБА_3 вимогу державного виконавця та направлення до відділу аркуша з відміткою про вручення вимоги державного виконавця від 11 січня 2018 року № 20.1/55393614/8 та виконання вимоги протягом п’яти робочих днів з моменту отримання вимоги. Після отримання з Державної фіскальної служби України інформації про місце роботи ОСОБА_3 11 січня 2018 року вимога направлена за місцем його роботи – до Управління справами Верховної ОСОБА_6 України.

Однак боржником ОСОБА_5, в строк, зазначений державним виконавцем, подано не було.

Із відповідей Пенсійного фонду України від 15 грудня 2017 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 не отримує пенсію та як особа, яка працює за трудовими та цивільно-правовими договорами, не працює.

Із відповіді Державної фіскальної служби України від 18 грудня 2017 року № НОМЕР_3 вбачається, що боржник не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності.

Із відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 09 січня 2018 року № 10/01/503 вбачається, що станом на 30 вересня 2017 року серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10% і більше статутного капіталу) емітентів, ОСОБА_3 не значиться.

Встановлено, що у боржника відкриті рахунки:

- в ПАТ «Південний» - № 26203011018610 у гривнях (залишок коштів станом на 26 січня 2017 року складає 19 147 грн. 57 коп.); № 26203011018610 у доларах (залишок станом на 26 грудня 2017 року складає 00 доларів США 00 центів); № 26203011018610 у євро (залишок станом на 26 грудня 2017 року складає 00 євро 00 центів); № 26250000547554 у доларах (залишок станом на 26 грудня 2017 року складає 274 долари США 17 центів); № 26251000633371 у доларах США (залишок станом на 26 грудня 2017 року складає 00 доларів США 00 центів); № 26258000302876 у гривнях (залишок станом на 26 грудня 2017 року складає 00 грн.); № 26259000547555 у євро (залишок станом на 26 грудня 2017 року складає 1 225 євро 21 цент);

- в ПАТ «Укрсоцбанк» - № 26252001028620 (залишок коштів станом на 04 січня 2018 року складає 49 доларів США 09 центів);

- в ПАТ «Банк Восток» - № 26252001290404 (980) та № 2620.8.01.0266581 (980) (залишок коштів на яких станом на 05 січня 20-18 року складає 00 грн. 00 коп.);

- в ПАТ «Альфа-Банк» - № 26207046191301 (залишок коштів станом на 03 січня 2018 року складає 73 грн. 96 коп.).

- в ПАТ «Укрексімбанк» - № 26206030151474 (залишок коштів складає 388 грн. 58 коп.), № НОМЕР_4 (залишок коштів складає 9 євро 82 центи).

Оскільки на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням вже відбувся і був об’єктивно наявним, що вбачається з матеріалів виконавчого провадження, суд першої інстанції обґрунтовано визнав це достатнім для задоволення подання.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 – представника ОСОБА_3 про недоведеність факту ухилення від виконання зобов’язань за виконавчим провадженням № 55393614 спростовуються матеріалами справи. ОСОБА_5 подано лише 28 лютого 2018 року, тобто після звернення ОСОБА_1 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3, що позбавило можливості звернути стягнення на майно боржника. При цьому із ОСОБА_5 вбачається, що боржнику належить наступне майно: квартира площею 107,7 кв. м. в м. Рига, Латвія, яка є предметом іпотеки; автомобіль СМАРТ (FORTWO), реєстраційний номер 251RD, який знаходиться в м. Париж, Франція; годинники наручні Breguet (Іспанія, м. Марбела), Panerai (Іспанія, м. Марбела), F.R.burne (Іспанія, м. Марбела).

Посилання на часткове погашення боргу не може бути прийнято до уваги. Із відповідних квитанцій вбачається, що боржником на погашення боргу було сплачено суми в розмірі 1 015 грн. 00 коп. (31 січня 2018 року), 300 грн. 00 коп. (08 лютого 2018 року), 300 грн. 00 коп. (12 лютого 2018 року), 250 грн. 00 коп. (16 лютого 2018 року), 500 грн. 00 коп. (23 лютого 2018 року), 250 грн. 00 коп. (28 лютого 2018 року), 250 грн. 00 коп. (03 березня 2018 року), 300 грн. 00 коп. (12 березня 2018 року), 250 грн. 00 коп. (21 березня 2018 року), 300 грн. 00 коп. (23 березня 2018 року), 250 грн. 00 коп. (30 березня 2018 року), 300 грн. 00 коп. (06 квітня 2018 року). При цьому сума боргу становить 467 512 доларів США 59 центів (що еквівалентно 3 736 828 грн. 13 коп.) та 450 297 євро 93 євроцентів (що еквівалентно 4 740 547 грн. 48 коп.). ОСОБА_3 є народним депутатом і сума одержаного його доходу складає 25 000 грн. 00 коп. щомісячно.

Доводи про те, що необхідність виїзду за межі України пов’язана із службовою діяльністю, є безпідставними, оскілки членство ОСОБА_7 у групах з міжпарламентських зв’язків з Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Республіки Корея, Латвійською Республікою, Китайською Народною Республікою, Азейбарджанською Республікою, Державою Ізраїль, Турецькою Республікою є добровільним.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «УМК» – правонаступника ПАТ «УкрСиббанк» про доведення до відома ОСОБА_6 правосуддя про факт істотного порушення суддею Дзержинського районного суду м. Харкова Омельченко К.О. норм цивільного процесуального права для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставними, оскільки такого обов’язку діючий цивільно-процесуальний кодекс не передбачає. При цьому фактів істотного порушення цим суддею норм цивільного процесуального права судом апеляційної інстанції не встановлено.

Посилання на постановлення окремої ухвали також є безпідставними, оскільки це є правом суду. Крім того, стаття 430 ЦПК України встановлено випадки негайного виконання судових рішень і такої підстави як допущення негайного виконання рішення по справі щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України не передбачає.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 382-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 – представника ОСОБА_7 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургійна компанія» залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2018 року та ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 25 травня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді Р.М.Піддубний

ОСОБА_8